Підсумки візиту президента України до США. Проблеми затвердження американським Конгресом пакета допомоги для України. Найважливіші досягнення України у 2023 році та військова стратегія країни на 2024-й. Чи існує напруга між політичним і військовим українським керівництвом. Ці та інші теми в інтерв’ю телеканалу FREEДOM обговорюємо з послом США в Україні (2006-2009 рр.) Вільямом Тейлором.
Ведучий — Віталій Сизов.
— 11-12 грудня президент України Володимир Зеленський відвідував США. На вашу думку, які результати цього візиту?
— У яку б країну не приїхав президент Зеленський, для всіх дуже важливо мати можливість безпосередньо спілкуватися з ним, дізнаватися безпосередньо від нього, наскільки важливо продовжувати підтримувати Україну.
Це був дуже важкий рік для українських солдатів, для українського народу. І важливо, щоб люди, які підтримують Україну в США, Європі, в інших частинах світу, зберігали свою увагу до України, продовжували спрямовувати допомогу, щоб Україна могла і далі захищати себе — і тим самим захищати Європу, захищати США.
Візит президента Зеленського до США був корисним. Політика в США влаштована так само як і в Києві, як і в європейських столицях: ви не очікуєте негайних змін, наприклад, негайного голосування за пакет допомоги. Але рано чи пізно відбудеться голосування щодо пакета допомоги Україні. Ймовірно, це відбудеться на початку січня. І сенатори, й конгресмени, які мали можливість поговорити з президентом Зеленським, пам’ятатимуть про це під час голосування.
Конгрес США повернеться [після різдвяних канікул] на початку січня, і ухвалить пакет допомоги [загальною вартістю 110 млрд доларів], у якому для України передбачено 61 млрд доларів, 14 млрд для Ізраїлю, а також допомога Азійсько-Тихоокеанському регіону (Тайваню) і кошти на комплекс заходів зі зміцнення кордону США з Мексикою. Має бути багато чого зроблено, треба знайти компроміс між адміністрацією Байдена і Конгресом з питань міграції [через мексиканський кордон], це складна частина пакета.
— Деякі західні ЗМІ пишуть про відсутність стратегії в українських генералів, української влади на 2024 рік. Чи згодні ви з цією оцінкою? Чи, можливо, таким твердженням вони намагаються виправдати свою пасивність? Тому що в України дуже серйозний ворог — ядерна держава. І було б наївно вважати, що якась стратегія допоможе стримати Росію.
— Є ворог, який намагається захопити Україну. І, як я зрозумів від генералів, а також від президента Зеленського, стратегія змінюється.
У жовтні я був у Києві, й мав змогу поговорити з високопоставленими військовими чиновниками. Вони розповіли про проблеми, з якими зіткнулися, використовуючи тактику і стратегію, розроблені спільно з представниками НАТО. Вони дуже детально описали, як важко проривати російську лінію бойовими машинами піхоти (БМП), бронетранспортерами (БТР).
Танки самі по собі не стануть тактикою або стратегією прориву російських позицій, так само як і російські танки не стануть тактикою або стратегією прориву українських позицій. Цей високопоставлений військовий чиновник сказав мені в жовтні, що броня застаріла. Танки, БМП, БТР застаріли.
Тепер мова піде про удари на далекі відстані для перебою логістики противника. Тобто для нової стратегії потрібна зброя великої дальності та високоточні керовані ракети.
Також потрібна протиповітряна оборона для захисту міст по всій Україні, а також ППО для передової. На початку наступного року почнуть надходити літаки F-16. Крім того, ведеться велика робота щодо дронів — дрони великої дальності, ударні дрони, розвідувальні дрони. Усе це дійсно важливо для наступного етапу боротьби.
Президенту Зеленському під час його перебування у США поставили те саме запитання: чи є нова стратегія, у чому вона полягає? І президент справедливо сказав, що він не збирається розповідати привселюдно про нову стратегію, щоб про неї дізналися і росіяни.
Він запевнив, що є план, є стратегія. І якщо у 2024 році Сполучені Штати та Європа нададуть зброю, про яку він просить, то ЗСУ доб’ються успіху.
Усьому альянсу з підтримки України необхідно активізувати зусилля і надати українським військовим інструменти, необхідні для досягнення успіху.
— Виходячи з вашого спілкування в Києві, у Вашингтоні, чи є в українській команді якісь проблеми між політиками та військовими? Чи відчуваєте ви деяку напруженість або непорозуміння під час особистого спілкування з цивільною і військовою владою України?
— Я спілкувався з представниками й військового керівництва, і політичного. Коли я говорю з військовою владою, то там немає інтересу до участі в політиці. Збройні сили зосереджені на перемозі в цій війні — веденні цієї війни, придбанні необхідного спорядження, залученні солдатів, визначенні тактики та стратегії. Те ж саме можна сказати й про цивільний сектор.
І коли я запитую цивільну сторону, лідерів, чи є якісь сумніви в єдності [з військовими], вони відповідають — ні. Вони кажуть, що військові та цивільні особи єдині.
Цивільна влада дуже хоче, щоб військова влада досягла успіху, вона продовжує підтримувати військові зусилля. І ця єдність між українським військовим і цивільним керівництвом і всіма українцями дуже важлива.
Україна виграє цю війну, якщо вона збереже внутрішню єдність і єдність зі своїми європейськими, американськими та іншими партнерами. Вся справа в єдності.
— Наступного року у Вашингтоні відбудеться саміт НАТО. Чого може очікувати Україна від цієї зустрічі? Чи можна очікувати запрошення, старт переговорів про вступ до Альянсу?
— Така можливість є. Але поки що лідери НАТО ще не ухвалили це рішення. Вони думають про це, і в них є ще кілька місяців, щоб дійти висновку, що найкраще дати Україні запрошення почати переговори про членство.
Усі розуміють, що країна, яка воює, не може приєднатися до Північноатлантичного альянсу. Однак Україна може почати переговори про членство. Необхідно ухвалити безліч рішень, перш ніж Україна зможе вступити до Альянсу.
По-перше, Україна повинна покласти край цій війні — виграти цю війну. Коли це станеться, необхідно ухвалити низку інших рішень, що стосуються механіки, логістики, правил, сумісності Збройних сил України з іншими збройними силами НАТО. Усі ці переговори важливі. Сподіваюся, вони почнуться в липні наступного року на саміті. І щойно війна закінчиться, Україна зможе вступити до НАТО.
— Чи вважаєте ви, що процес переговорів про вступ до НАТО має бути пов’язаний із переговорами про членство України в ЄС?
— Так, звісно. Євросоюз уже ухвалив рішення про старт переговорів щодо членства в союзі України та Молдови. Офіційні переговори між офіційними особами ЄС і України мають розпочатися в Брюсселі в січні наступного року.
На цей процес потрібен час, тому що переговори з ЄС триваліші, ніж із НАТО.
Я сподіваюся, що старт переговорів щодо НАТО буде озвучено в липні на саміті НАТО, але це може статися і раніше. Головне — закінчити війну і перемогти в ній, і тоді переговори можуть завершитися фактичним членством. І це може статися через кілька місяців або через рік після перемоги. Тоді як переговори з Європейським Союзом, імовірно, займуть від двох до трьох років, деякі європейці говорять про п’ять і навіть десять років. Тобто в будь-якому разі переговори з ЄС займуть більше часу, ніж переговори щодо НАТО.
— Єнс Столтенберг обіймає посаду глави НАТО з 2014 року. Термін його повноважень продовжували вже чотири рази, у липні 2023 року було заявлено, що Столтенберг залишається ще на рік. З вашої точки зору, хто може стати наступним головою НАТО після Столтенберга?
— Поняття не маю. Можливо, це буде знову містер Столтенберг. Термін його повноважень кілька разів спливав, але країни-члени НАТО просили його залишатися далі на посаді, бо в них немає поки що кандидатури наступника. Насправді було б добре, якби містер Столтенберг залишився в команді, бо він є переконаним прихильником України і сильним лідером НАТО, який чудово розуміє це питання. Тому я сподіваюся, що його попросять залишитися, і, сподіваюся, що він погодиться.
— З вашої точки зору, який найважливіший успіх України цього року?
— Я б сказав, що їх два. Ми щойно говорили про один великий успіх — рішення Європейського Союзу почати переговори про членство України.
Є й військовий успіх. Але, на жаль, не на землі, а в Чорному морі. Українські військово-морські сили витіснили росіян із західної частини Чорного моря, що дало змогу торговельним вантажам виходити з українських портів Одеської області та прибувати до них. Це великий військовий успіх цього року.
І ці два фактори — політичний і військовий успіх — підуть на користь Україні наступного року.
— У 2024 році у США відбудуться президентські вибори. Чи відчуваєте ви загрозу, що результати виборів можуть змінити свою політику щодо України?
— Якщо політика США щодо України зміниться в гірший бік, я буду стурбований. Звичайно, я вважаю, що ми повинні продовжувати надавати допомогу, дипломатичну, політичну, економічну підтримку. І американці підтримують це.
Опитування показують, що 65% американців виступають за продовження надання допомоги Україні.
Тому я думаю, що так буде і далі — за будь-якого президента за підсумками виборів-2024.