Вступ України до НАТО без територіальних поступок: на які політичні кроки вже готовий піти Захід проти РФ

Гарантії безпеки для України, збільшення військової допомоги та досягнення миру стали головними темами для обговорення 3-4 грудня в Брюсселі на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. Як заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте, зустріч була присвячена тому, як зробити так, щоб Україна могла вступити в мирні переговори з Росією, коли б вони не почалися, з позиції сили.

Про що домовилися країни НАТО з Україною

У зустрічі взяв участь і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, союзники позитивно оцінили прогрес України у виконанні Річної національної програми Україна — НАТО. За допомогою цього інструменту оцінюють успіхи на шляху інтеграції з Альянсом. Вступ до НАТО залишається стратегічним завданням України, а двосторонні безпекові угоди з окремими країнами-членами Альянсу — це кроки на цьому шляху.

“Ці угоди посилюють нас на шляху до НАТО. І в кожній угоді це зазначається. Ніяка це не альтернатива. Це дорога, яка зміцнює нас, це домовленості, які дозволяють нам стратегічно планувати. Кожна з цих угод з нашими партнерами містить конкретні цифри, конкретні зобов’язання наших партнерів у допомозі — від оборонки, постачання зброї, довготривалої фінансової підтримки, гуманітарної допомоги, санкцій і так далі. І це дозволяє нам посилюватися на шляху до НАТО. Це інструмент і елемент посилення і допомоги Україні і зараз, і на шляху до НАТО”, — наголосив Сибіга.

Ще одна мета, з якою поїхали до Брюсселя представники Києва — прискорити військові поставки Україні від партнерів. Учасники міністерської зустрічі заявили, що Україна має отримати достатню підтримку від країн-членів НАТО для того, щоб не просто стримувати фронт, а й назавжди змінити ситуацію на полі бою.

За підсумками міністерської зустрічі глава НАТО Марк Рютте закликав союзників надати Україні таку допомогу, яка б допомогла завершити війну.

“Союзники працюють над виконанням фінансового зобов’язання в розмірі 40 млрд євро в рамках допомоги в галузі безпеки для України у 2024 році. І я очікую, що нове командування у Вісбадені (центр НАТО для координації допомоги Україні, — ред.) буде повністю працездатним до кінця цього року. Але ми повинні зробити більше, ніж просто підтримувати Україну в боротьбі. Ми повинні надати достатню підтримку, щоб змінити траєкторію цього конфлікту раз і назавжди”, — зазначив він.

Україна виступала на зустрічі з чіткою позицією — не може бути жодних домовленостей за рахунок територіальної цілісності України та безпеки українців. Раніше про можливий варіант членства України в НАТО висловився президент Володимир Зеленський.

Тільки членство України в НАТО зможе зупинити Путіна від нового вторгнення, заявив глава держави в інтерв’ю телеканалу Sky News.

“Без НАТО Україна втратить незалежність, тому що Путін повернеться з війною. Не знаю, коли, подивіться на його вік, але думаю, що в найближчі 10 років. Сьогодні єдина альтернатива — це НАТО. Можливо, є інші варіанти, але я не чув інших пропозицій. Я чув про гарантії безпеки. Про це розмовляли з лідерами США та інших країн. У двосторонніх відносинах, які у нас існують зі США, Великою Британією та країнами ЄС, має бути передбачена гуманітарна, економічна допомога, зброя, але це не НАТО. Це нерівноцінні речі. Потрібно відверто подивитися на те, що Україна мала Будапештський меморандум, мала й інші гарантії безпеки, але це не зупинило Путіна”, — наголосив Володимир Зеленський.

Коментуючи появу в медіа різноманітних планів мирного врегулювання, які приписують представникам нової президентської адміністрації США, Андрій Сибіга наголосив, що українська сторона прагне зміцнювати прямі контакти з командою обраного президента США Дональда Трампа, щоб гарантувати продовження підтримки України.

“Ми разом із нашими союзниками маємо зробити все, щоб примусити Росію до справедливого, всеосяжного і сталого миру. Тут ми говоримо про концепт миру через силу. Сьогодні у США перебуває керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, у якого будуть важливі зустрічі. Цей контакт на рівні керівника ОПУ надзвичайно важливий для встановлення відносин із представниками нової адміністрації. Я теж був нещодавно у Вашингтоні. У мене були важливі зустрічі з представниками обох палат Конгресу США і партій — Республіканської та Демократичної, під час яких ми говорили про подальшу підтримку України. І ми сподіваємося на продовження цієї підтримки України з боку американського народу”, — розповів глава МЗС України.

Він додав, що також під час візиту до штаб-квартири НАТО українська делегація отримала позитивну оцінку виконання Річної національної програми співпраці з НАТО.

До слова, міністр закордонних справ України привіз до Брюсселя Будапештський меморандум.

У такий спосіб Андрій Сибіга вирішив нагадати союзникам про те, що умиротворення агресора і забезпечення безпеки інших країн коштом України не привело до миру в регіоні. 5 грудня виповнюється 30 років від дня підписання цього документа. Росія, яка є однією з країн, що підписали документ про гарантії безпеки, почала агресію проти України і ця агресія триває вже 10 років.

“Цей документ не зміг забезпечити українську безпеку і трансатлантичну безпеку, тому ми маємо уникати повторення таких помилок. Ось чому, звичайно, ми обговоримо з моїми партнерами концепцію миру через силу, і в нас буде чітке розуміння того, які кроки нам потрібні від наших друзів, щоб виконати нашу домашню роботу”, — зазначив Сибіга.

Думки експертів

Про те, який компроміс прийнятний для України в питаннях досягнення миру і що означає “парасолька НАТО”, в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента України;
• Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.);
• Володимир Фесенко, політолог;
• Олеся Яхно, політолог;
• Олег Саакян, політолог, співзасновник “Національної платформи стійкості та згуртованості”.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Спочатку потрібно захистити Україну, а потім — занулити Росію

— Президент Зеленський наполягає на тому, що якщо ми хочемо все-таки перейти до якогось переговорного процесу, він має бути не абстрактним, а на умовах примусу Росії. Це абсолютно корелює з планом перемоги або з планом примусу Росії [до миру], який був представлений партнерам. Третій пункт плану говорить про стратегічні ракетні бази на території України, а перший пункт — це якраз запрошення до НАТО.

А примус можливий, коли чітко буде зрозуміло, що Росія далі просуватися не може, тому що в України різко зросли оборонні можливості. Умовно кажучи, якщо ми розуміємо, що запрошення до НАТО — це відповідні обсяг постачань зброї, обсяг інвестицій у військове виробництво, швидке розгортання необхідних ракетних баз на території України. Тобто це ті конкретні інструменти, які дозволять різко наростити оборонні можливості України. Крім того, це політична фіксація того, що ніхто не дозволить вважати територію Української держави територією впливу Росії.

Відповідно, якщо ми закриємо територію України свого роду захисним ковпаком (“парасолька” НАТО, — ред.), після цього зможемо продовжити жорстко тиснути на Росію. Наступний інструмент тиску на Росію — це економіка, тобто її занулення.

Я розумію, що ми не можемо говорити про ембарго, на жаль, хоча це, на мій погляд, ефективний інструмент, проте, занулення економічного потенціалу Росії. І відповідно, далі — дипломатичний тиск на різних напрямках. Логіка тут, знову ж таки, корелює з тими пропозиціями, які були трохи раніше зроблені нашим партнерам. Рішення залишається за партнерами.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Важливо не допустити підписання Будапештського меморандуму-2

— Міністр Сибіга не просто так повіз на засідання текст будапештського меморандуму. Цей документ було ухвалено рівно 30 років тому. У ньому закладено дуже важливі речі про територіальну цілісність і державний суверенітет України. У ньому викладено гарантії з боку Вашингтона, Лондона, Москви, Пекіна і Парижа.

Але, як виявилося пізніше, ці положення мають декларативний характер, не зобов’язують. Москва як підписант Будапештського меморандуму його першою і порушила тією ядерною зброєю, яку ми віддали в 1994-96 роках. Ми передали ядерний потенціал Москві, а натомість не отримали гарантії безпеки. Зараз український народ платить дуже велику ціну, тому що хтось не захотів давати реальні гарантії Україні, а схитрував.

Тому потрібно було підписувати нормальний документ, і його можна було підписати. Ми підходимо зараз до схожої ситуації, за якої Україні можуть знову ж таки запропонувати якісь гарантії і вони будуть нижчими за рівнем захисту державності, ніж членство в НАТО.

Нічого нового Україна не говорить Заходу, а просто нагадує про те, що було б дуже добре отримати поки що не членство, а просто запрошення на вступ до Північноатлантичного альянсу.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Україна не відмовляється від окупованих територій

— Активним форсуванням теми запрошення України до НАТО президент Зеленський намагається вплинути і на позицію самого Трампа, і на дискусію всередині його команди, і на майбутню переговорну позицію США.

Найкращою гарантією безпеки для України є членство в НАТО. Саме про це говорить Зеленський активно і в інтерв’ю Sky News, і сьогодні на зустрічі з новими керівниками Європейського Союзу він також дуже детально про це говорив.

Американська сторона буде дуже активно наполягати на тому, що без розв’язання проблеми членства України в НАТО ніяк війну не зупинити. Але тоді мають бути гарантії безпеки від США на двосторонній основі.

При цьому йдеться про компромісний варіант, суть якого в тому, що Україна вступає в НАТО. Але при цьому п’ята стаття договору НАТО про колективну оборону діятиме тільки на ту частину, яку контролює український уряд. Тому що частина території України може залишитися під контролем Росії, під її окупацією.

Але це не означає, це дуже важливо, що Україна відмовляється від окупованих територій. Ми вступаємо в НАТО як єдина цілісна держава в міжнародно визнаних кордонах. Але п’ята стаття, як фактор, що стримує від нової війни, від нового нападу Росії на Україну, буде діяти на ту територію, яку контролює український уряд.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Захід майже дозрів до політичного довгострокового рішення

— Ми перебуваємо, якщо так можна сказати, у періоді перед переговорами, коли справді Росія діє логікою шантажу і силового тиску не тільки на адресу України, а й Заходу.

Мені здається, що західні лідери прийшли до розуміння, що не просто важлива військова допомога Україні, а й важливе довгострокове політичне рішення.

І в цьому сенсі запрошення України до НАТО і майбутнє членство в НАТО можуть стати не тільки інструментом довгострокового миру. Росії буде страшно нападати на країну, яка вже офіційно отримала запрошення. Тож запрошення стане інструментом досягнення миру вже зараз, коли Україна якусь частину своїх територій повертатиме не військовим, а політичним і дипломатичним шляхами.

А повернути території політичним і дипломатичним шляхами і тим паче запобігти новим прецедентам агресії, зупинити подальшу спробу Росії обвалювати весь світовий порядок можна тільки чітким рішенням, і рішенням довгостроковим, стратегічним.

Зрозуміло, що під час війни навряд чи Україна може стати членом НАТО, але може отримати запрошення і можливості в найрізноманітніших сферах співпраці. Я думаю, що це дійсно зараз обговорюється. Ніхто не знає, що буде після інавгурації Трампа, але натомість усі бачать, що як Росія намагається по максимуму використати цей період.

Абсолютно правильно, що Україна дуже активно говорить про необхідність нашого членства в НАТО і пропонує конкретні варіанти. Київ наполягає, що не можна запрошувати тільки ті частини, які контролюються Україною, тому що це буде визнання російської окупації. НАТО не братиме участі у війні, але це буде гарною підставою або інструментом поверненням українських територій дипломатичним шляхом.

Захід поки що не запропонував іншого варіанту на пропозицію України щодо гарантій безпеки і того як мирним шляхом можна повертати частину наших територій. Мені здається, що частково військовий, частково — дипломатичний варіанти дійсно дієві, вони будуть обговорюватися. Було б дуже добре, щоб визначеність з’явилася всередині самої Європи. Всередині ключових країн, які впливають на позицію Альянсу загалом до того, як нова адміністрація Дональда Трампа почне активно займатися цим питанням.

ОЛЕГ СААКЯН: Порушувати будь-які питання щодо територій немає сенсу, поки Україна не отримає гарантії безпеки

— Президент Зеленський чітко прокреслює лінію, що будь-які розмови про території взагалі можуть бути тільки тоді, коли є серйозна налаштованість на гарантії безпеки. Адже якщо не буде гарантії, що Росія не може піти далі, то без цього взагалі порушувати питання про територію абсолютно безглуздо і не має жодного конструктиву. У такому разі фактично це фіксація для Росії найкращих наступальних позицій і просто приведення ще більш кривавої війни до пошуків миру.

Україні важливо мінімізувати ті сценарії, які могли б бути неприйнятними і катастрофічними, і перевести весь спектр дискусії в сценарій від прийнятного йтимуть до хорошого і бажаного.

Дуже важливо зауважити, що інтерв’ю Зеленського Sky News відбулося на тлі раннього візиту глави офісу президента Андрія Єрмака до Сполучених Штатів. І я думаю, що неспроста саме зараз Офіс президента вийшов із цими меседжами. Судячи з усього, певні консультації з командою Трампа, за зачиненими дверима, призвели до того, що необхідно Україні зараз розширити поле можливостей.

Конструкції вчорашнього дня, пов’язані з адміністрацією Байдена, вже тріщать по швах. А нові, пов’язані з Трампом, ще не встановилися. І в момент такого собі бульйону, коли ще нічого не застигло у формі, країни починають підіймати ставки — і Росія, і Китай, і Іран. Ми бачимо, як спалахують новими витками різні протистояння в різних куточках світу — як внутрішні, так і зовнішні. Як війни, так і політичні трансформації. Багато в чому це все відбувається через те, що ми зараз потрапили в цей цейтнот без часу.

Для України також важливо зараз по максимуму розставити прапорці для того, щоб окреслити периметр, у якому ми будемо діяти надалі. Тому Україна все більше говорить про вступ до НАТО.

Читайте також: В пошуках миру та сили: Трамп призначив спецпредставника щодо України — що про нього говорять експерти