Враховувалося навіть падіння літака, але не військові удари: про особливості арки над саркофагом 4-го блоку ЧАЕС розповів її проєктувальник

Попри пошкодження російським дроном укриття 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції (ЧАЕС), ядерної загрози населенню України немає. Про це сьогодні, 14 лютого, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив професор Інституту радіоекології університету Фукусіми, учасник розроблення Технічного проєкту чорнобильського конфайнменту “Арка” Марк Железняк.

Железняк був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, свідком усіх етапів будівництва укриття 4-го енергоблоку — саркофага, а також брав участь у проєктуванні захисної арки.

Він нагадав, що термін придатності бетонного саркофага закінчився до 2000-х років, у його даху утворилися тріщини. І тоді було вирішено звести над ним додатковий захист — арку.

“Після аварії Чорнобильська АЕС продовжувала працювати, виробляючи електроенергію. Це викликало занепокоєння всієї Європи. І було запропоновано такий вихід: Україна вимикає 1-й блок ЧАЕС, що працює, а міжнародні донори оплатять будівництво безпечного конфайнменту, тобто арки. Але оскільки через тріщини безпосередньо над саркофагом неможливо було проводити роботи, то поруч було зведено найбільшу у світі пересувну споруду — арку, яка являє собою ангар колосальних розмірів. І потім цю арку ніби насунули над саркофагом”, — розповів експерт.

Вартість зведення арки — близько 1 млрд євро. Цей проєкт під управлінням Європейського банку реконструкції та розвитку фінансували донори з різних країн світу, включно зі США, Європейським Союзом, Японією.

Мета арки — створити безпечне укриття, щоб під ним потім розібрати бетонний саркофаг і в перспективі вилучити паливо з енергоблока. Під час аварії на ЧАЕС у блоці перебувало близько 190 тонн ядерного палива, яке перетворилося на паливо, що містить лавиноподібні маси.

“Тобто всередині саркофага була величезна, здебільшого заскляніла маса, і плюс було ще досить багато пилу”, — уточнив Железняк.

Однак роботи з розбору саркофага до початку повномасштабної війни не почалися.

Водночас коли проєктували арку, ніхто не міг уявити, що по ній завдаватимуть військових ударів.

“Коли ми з американцями займалися розрахунками проєкту, ніхто з нас не розглядав варіант військового удару по об’єкту. Розглядалися різні види аварій, зокрема екзотичні — типу падіння літака”, — зазначив спікер.

Атака дроном 14 лютого не призвела до виходу радіації в навколишнє середовище, тому що безпілотник пробив тільки металевий шар арки.

“Грубо кажучи, утворилася дірка. До чого це призвело? Усередині укриття працюють потужні установки, які підтримують певний рівень клімату в саркофазі, щоб там не було [ядерного] пилу. Але через падіння уламків “Шахеда” там сталася пожежа. І ці кліматичні установки на деякий час частково вийшли з ладу. Плюс було порушено цілісність [арки]. А цілісність важлива, тому що всередині підтримується спеціальний режим тиску”, — розповів Железняк.

Катастрофи вдалося уникнути з кількох причин. По-перше, 4-й реактор наразі не діє. По-друге, попри зовнішнє пошкодження, не було виходу в навколишнє середовище радіоактивності.

“Тому головне — не панікувати. Але, звичайно, це вкрай неприємна ситуація. Вона ще раз засвідчила божевілля російського режиму і щодо ядерної безпеки. Але загрози населенню України зараз немає”, — резюмував Марк Железняк.

Читайте також: Окупанти вдарили дроном по укриттю на ЧАЕС — про наслідки повідомив Зеленський (ВІДЕО)

Нагадаємо, сьогодні вночі, 14 лютого, Росія атакувала ударним дроном із фугасною бойовою частиною укриття 4-го енергоблоку ЧАЕС. Укриття було пошкоджено, виникла пожежа, яку вдалося оперативно загасити.

Читайте також: Це дуже зрозумілий “привіт” від Путіна, — Зеленський про удар по ЧАЕС