Вплив КНР на російські банки зростає: що відбувається (ВІДЕО)

Від лютого 2022 року до березня 2023 року чотири китайські банки видали російським фінустановам 7,5 мільярдів доларів, повідомляє Financial Times. На думку аналітиків, Китай прагне просунути юань як альтернативну долару глобальну валюту, інформує FREEДОМ.

Промисловий та комерційний банк Китаю, Банк Китаю, Будівельний банк Китаю та Сільськогосподарський банк Китаю збільшили вкладення в Росію з більш ніж 2 млрд доларів до 9,7 мільярдів. Щоправда, вони кредитують не в американській валюті, а в юанях.

“Видача кредитів китайськими банками російським фінансовим установам часто здійснюється в юанях замість доларів або євро, що свідчить про те, що санкції починають впливати”, — розповів заступник директора з розвитку Київської школи економіки Андрій Онопрієнко в інтерв’ю газеті Financial Times.

Введені Євросоюзом та США санкції щодо Росії призвели до зниження частки євро та долара. Якщо до 24 лютого 2022 року їхня присутність становила близько 60%, то зараз — менше 50%. У той же час частка юаня в міжнародних розрахунках Росії, що становила менше відсотка, збільшилася до 16%.

“Російська банківська система зараз переживає важку кризу, вони мають великий відтік капіталу, тому російським банкам дуже потрібен іноземний капітал. Але оскільки всі вони майже оточені санкціями, то єдиним більш-менш гарантованим джерелом надходження додаткових кредитів до російської банківської системи є китайський банк”, — каже Дмитро Єфремов, експерт Української асоціації китаєзнавців.

Не виключено, що незабаром юань замінить іншу іноземну валюту в російських банківських операціях, вважають експерти.

“Зберігання коштів у юанях призведе до того, що російські банки нестимуть втрати, пов’язані з коливанням валютного курсу та необхідністю страхувати себе від валютних ризиків. Це наслідки короткострокового характеру, наслідки довгострокового характеру передбачити наразі складно”, — додав Єфремов.

Зростає і товарообіг між Китаєм та Росією. 2022 року він досяг рекордних 185 мільярдів доларів. А в перші сім місяців цього року обсяг двосторонньої торгівлі між Пекіном та Москвою зріс на 36%. Частина китайського експорту до Росії — товари подвійного призначення або техніка, яка може бути використана у війні проти України. Так, наприклад, 2023 року Росія імпортувала китайських дронів на 100 млн доларів. А ще один приклад — експорт компонентів захисного військового спорядження.

“Китайський експорт до Росії кераміки, яка використовується в бронежилетах, збільшився на 69% — до більш ніж 225 млн доларів, а в Україну впав на 61% — до 5 млн доларів”, — йдеться у публікації Politico.

Незважаючи на вихід із Росії більшості західних фінустанов, у країні все ще працює австрійський Raiffeisen Bank. Більше того, за півтора роки війни Росії проти України він збільшив свої активи у федерації на 42% — до 29,2 мільярда доларів, пише Financial Times. Наприкінці лютого 2023 року він проводив від 40 до 50 відсотків усіх грошових потоків між Росією та рештою світу. У Raiffeisen Bank заявили, що намагаються знайти способи продажу або виділення свого російського бізнесу, дотримуючись при цьому місцевих та міжнародних законів.

Читайте також: Економіка Китаю різко пригальмувала: причини назвала експерт зі Східної Азії