ВПК під час війни: експерти обговорили перспективи військової промисловості України

На сьогодні в Україні навіть в умовах триваючої війни з Російською Федерацією продовжує розвиватися військово-промисловий комплекс (ВПК).

Про те, яку зброю і в яких кількостях розробляють, природно, ніхто не повідомляє. Але про його ефективність свідчать дані з театру військових дій.

ВПК в Україні

Як заявив під час свого виступу на Ukraine Recovery Conference у Лондоні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, після війни в Україні очікується бум у розвитку військово-промислового комплексу.

“Уже зараз європейські глобальні компанії розглядають можливість будівництва виробничих потужностей в Україні. Після війни ми очікуємо справжній бум у розвитку цього сектора в Україні”, — зазначив прем’єр.

Одним із головних напрямків українського ВПК є розробка бойових безпілотних літальних апаратів (БПЛА). З 22 лютого 2022 року на озброєння було прийнято 28 моделей дронів різних типів вітчизняного виробництва.

Міністерство оборони України називає розробку і виробництво безпілотників пріоритетною сферою у військовому виробництві. У цьому напрямі Кабінет міністрів і військові співпрацюють із приватними інвесторами та фінансують найкращі проєкти.

При цьому, скоротився і термін прийняття в експлуатацію нового озброєння з 2 років до 3-5 тижнів. Також, на відміну від російського військово-промислового комплексу, в українських розробників є доступ до сучасних західних компонентів.

“В Україні — бум різних типів дронів. Багато компаній, багато IT-середовища, багато хабів, які просто займалися, тренувалися на якихось планерах, хтось на дронах літав для себе – вони кинулися в мілітарі сектор. Зрозуміло, що під час війни виживуть найсильніші, ті, хто буде адаптований до військових дій, але в нас дуже широка лінійка українських дронів, вона набагато ширша за російську”, — розповів командир спецпідрозділу ударних дронів “Білий Орел” Валерій Боровик.

Крім цього, в Україні активно розвивається виробництво нових бойових машин. Так, голова фонду “Повернись живим” Тарас Чмут повідомив, що тільки за 2022 рік до складу Сил оборони надійшло кілька десятків БТР-4.

“Є дуже багато інформації, яка проходить повз ЗМІ, і багато висновків некоректні. БТР-4 за минулий рік ми отримали пару десятків точно”, — написав волонтер на своїй сторінці в соцмережі.

Думки експертів

Детальніше про розвиток українського ВПК та вітчизняної оборонної промисловості в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Андрій Риженко, капітан 1 рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗС України (2004-2020 рр.);
• Ігор Романенко, генерал-лейтенант у відставці, заступник начальника Генерального штабу ЗС України (2006-2010), засновник Благодійного Фонду “Закриємо небо України”;
• Іван Варченко, експерт із питань безпеки.

АНДРІЙ РИЖЕНКО: В Україні активно розвивається виробництво безпілотних систем ураження

— Добре, що було закінчено, нарешті, ракетний комплекс “Нептун”. Історія була досить довгою, комплекс створювався теж дуже довго. У 2014 році почався його прискорений розвиток, а у 2020 році цей комплекс було прийнято на озброєння ЗСУ, однак використовувати ми його змогли вже після початку війни. І в принципі, це позитивно.

Друге: дуже розвинулися безпілотні системи, всі ці дрони різного призначення: і повітряні, і морські, і, можливо, підводні. Тому що в тих районах, у яких ми проводимо зараз операції, вони виконують функції такі самі, як і екіпажні системи.

Однак, якщо вони знищуються, то ми не втрачаємо людей. І те, що дрони розвиваються, це теж, я вважаю, дуже добре. І в цьому є дуже серйозний потенціал: і морський, і повітряний.

Знову ж таки, для гуманітарних функцій дрони можуть бути дуже корисними. Я маю на увазі розмінування, тому що там є дуже великі площі, які в перспективі доведеться розміновувати.

Ну, і проєкт “Богдана” мені подобається, це освоєння 155-го, натовського калібру. І друге – це мобільність системи, тому що радянські артилерійські системи, які ми використовуємо – калібр 150 – це системи фіксовані, їх можна пересувати. Однак зараз ворог теж ніби не спить, і він може знищувати ці системи дуже швидко, якщо виявить.

А “Богдана” – це той концепт, коли вистрілив, забув і втік. Ця машина стає в певну вогневу позицію, відстрілює боєзапас досить точно і далеко, і дуже швидко йде з цієї позиції.

Інша річ, що цих “Богданів” у нас дійсно дуже небагато, кілька одиниць, судячи з усього. І те, що її взяли на озброєння кілька днів тому, це добре. Але нам потрібна кількість ось цих “Богдан” не одиниці, а сотні.

ІГОРЬ РОМАНЕНКО: Україна має безліч БПЛА, але є проблеми з їх постачанням на потік

— Ми можемо розробляти технології світового рівня. Тут є перспективи. Що стосується ракетних систем, то в нас є “Сапсан”, яким я від Генерального штабу займався. Його треба в прискореному режимі завершувати, озброюватися, і він кращий, ніж російський “Іскандер”. Неспроста араби закуповували саме цей комплекс, а представники п’ятої колони в нас в Україні робили все, щоб не вийшов “Сапсан” або його варіант “Грім-2”.

У нас є безпілотні апарати, хоча є проблеми із закінченням поставити їх на потік. Є і реактивні, і нереактивні, які можуть діяти і за сотні, і за тисячі кілометрів. Питання в тому, щоб організувати виробництво і швидко їх розвивати.

У РФ триває активне обговорення щодо ракети, яку росіяни називають С-200. Якщо справді наші інженери примудрилися зробити такий зенітно-ракетний комплекс дальньої дії, і саме цими ракетами завдавалися удари і по військових об’єктах на території Росії, і по Керченському мосту, то питання збільшення точності застосування цієї зброї – це досягнення світового рівня.

Загалом цей комплекс потужніший, ніж американський ATACMS. Тобто, звісно, є напрацювання, вони потребують швидкої реалізації та організації масового виробництва, що нам необхідно.

Я хотів би нагадати, що з 2014 року ставилося питання про будівництво патронного заводу. Він у нас був у Луганську захоплений противником. Після цього не вистачало грошей і організаційних рішень, що було однією зі стратегічних помилок керівництва країни.

І тому під час війни це зроблено в прискореному порядку, вже налагоджено це виробництво, причому радянські типи боєприпасів освоєно, і питання йде про розширення масштабів виробництва цих боєприпасів. Також вивчається питання про випуск дуже важливого озброєння 155 калібру, який треба поповнювати, і якого явно не вистачає.

ІВАН ВАРЧЕНКО: Українці зараз самі збирають системи дронів і відеоспостереження

— Я думаю, практично у кожного нашого громадянина, який цікавиться військовою тематикою, є знайомі, які в гаражах на маленьких підприємствах зараз збирають системи безпілотних літальних апаратів, починаючи від маленьких дронів, і закінчуючи великими крилами, здатними летіти на багато сотень кілометрів чи то ударного типу, то чи розвідувального типу.

Це те, з чим громадяни України працювали з 2014 року. Українці були сконцентровані на тому, що можна зробити в тактичному плані, щоб на фронті дістати ворога. Дуже багато рішень у безпілотних апаратах, зокрема, не тих, що літають, а тих, що їздять по землі, тих, що плавають морем у річках, водним простором.

Є також технології, здатні працювати з радіосистемами. Якщо створювати радіоперешкоди для електронної боротьби, у нас є кілька виробників в Україні, які роблять чудові нові системи, що здатні знищувати ворожі апарати та очищати небо на відстані до 3-3,5 кілометрів.

На жаль, немає зараз великих державних програм, вони б були дуже не зайвими. Це саме такі тактичні системи відеоспостереження, коли солдати почуваються більш-менш комфортно, і здатні спостерігати за цими технологіями на моніторі.

А разом з тим системи відеоспостереження денного і нічного бачення дають їм повну інформацію про те, що відбувається на території в кілька кілометрів. Те, що використовувалося знову ж таки в мирний час у прикордонній службі, це системи, пов’язані знову ж таки з моніторингом периметра.

Читайте також: Не Заходом єдиним: як Україна розвиває власний військово-промисловий комплекс (ВІДЕО)