2 жовтня у Києві відбулося засідання Ради міністрів Європейського Союзу із закордонних справ. Це історична подія. За межами Євросоюзу подібні засідання ніколи не проводились. Саміт є наочною демонстрацією підтримки України країнами Євросоюзу та того, що майбутнє України — у складі ЄС.
Як проходило засідання
До Києва прибули міністри закордонних справ та їх довірені особи з усіх 27 країн ЄС. Основними темами порядку денного стала інтеграція України до Євросоюзу, демонстрація підтримки, підбиття підсумків, зокрема, військової допомоги Заходу та подальше посилення санкцій проти РФ.
“Я впевнений, що Україна та весь вільний світ можуть перемогти у цьому протистоянні. Але наша з вами перемога безпосередньо залежить від нашої співпраці з вами: чим більше буде наших з вами сильних і принципових кроків, тим швидше закінчиться ця війна. Справедливо скінчиться. Відновлення нашої територіальної цілісності та надійне гарантування миру для всієї Європи. Дякую вам за те, що сьогодні ви тут. А це знак вашої спільної підтримки України! Слава Україні!” — сказав у своєму зверненні президент України Володимир Зеленський.
У своїй промові президент України наголосив на 5 важливих пунктах підтримки країни: активність у захисті життів, формула миру, гарантії безпеки, санкції щодо Росії, а також інтеграція та відновлення держави.
Особливо Зеленський наголосив на питанні посилення санкцій проти РФ. Він зазначив, що “пауза після 11-го санкційного пакета вже надто затягнулася”.
Свою підтримку Україні пообіцяв верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель.
“Ми пам’ятаємо про високу ціну, яку українці платять за свою колективну свободу, яка є невід’ємною від нашої свободи. І ми також готові підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, — запевнив голова європейської дипломатії.
Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок також запевнила, що європейські друзі та партнери підтримуватимуть Україну на шляху до Євросоюзу.
“За допомогою цієї Ради міністрів закордонних справ ЄС ми ведемо Європейський Союз туди, де серце Європи б’ється найсильніше — тут, у Києві, тут, в Україні. Майбутнє України — у Європейському Союзі, у нашій спільноті свободи, і незабаром вона розшириться від Лісабону до Луганська. З кожним селом, з кожним метром, яке звільняє Україна, з кожним метром, де вона рятує своїх людей, вона також розширює свій шлях до ЄС”, — заявила міністерка закордонних справ Німеччини.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за підсумками засідання Ради міністрів Європейського Союзу із закордонних справ зазначив, що засідання також було про набуття статусу члена Європейського Союзу, і щодо цього за столом відчувався консенсус.
“Найсерйозніші гарантії безпеки, які ми можемо запропонувати Україні — це членство в ЄС”, — заявив Жозеп Боррель.
Дипломат зазначив, що до кінця 2023 року буде ухвалено рішення про довгострокову фінансову підтримку України у розмірі 5 млрд євро на рік. А упродовж найближчих трьох місяців на території Європи підготовку та навчання закінчать 40 тис. українських військових. Крім того, ЄС на фінішній прямій з розробки особливого порядку передачі заморожених російських активів на користь України, а також посилення санкційного тиску на Росію за невиправдану агресію.
Глави МЗС країн ЄС також підтвердили свою непохитну підтримку формули миру українського президента.
“Формула миру Володимира Зеленського — це єдина ініціатива, яка зараз серйозно обговорюється міжнародною спільнотою. Інші ініціативи згадувалися, але зараз вони неактивні. Єдина ініціатива, яка зберігає інтерес з боку міжнародної спільноти, — це запропонована Володимиром Зеленським формула світу”, — зазначив Боррель.
Читайте також: “Майбутнє України — в Євросоюзі”: ключові заяви першого в історії засідання глав МЗС країн ЄС у Києві
Аналіз експертами ради глав МЗС країн ЄС у Києві
Детальніше про сигнали, які дала Рада міністрів Європейського Союзу із закордонних справ, і які висновки з них можна зробити — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:
- Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний та повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії та Герцеговині (2010-2017 рр.);
- Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій;
- Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник.
ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Це підтримка української формули миру
— Насамперед, Європейський Союз підтвердив, що немає альтернативи українській формулі миру, якщо ми говоримо про мирне вирішення ситуації в Україні та закінчення війни з Росією.
Очевидно, країни Євросоюзу готові були підключитися за 10 цими пунктами формули миру, включаючи хтось у продовольчій безпеці, хтось у енергетичній безпечно. хто в безпеці інфраструктури та її відновлення в Україні після російських ракетних атак, хто для того, щоб поговорити та підтримати на міжнародному рівні питання екології та екологічної безпеки, які торкнулися дуже серйозного російського обстрілу та використання Чорноморського флоту на Чорному морі.
Цей саміт міністрів закордонних справ підтримав українську формулу миру як серйозні політичні збори голів зовнішньополітичних відомств майже 30 країн, які сказали рішуче “так” тому, щоб процеси, описані у формулі миру, були запущені, обговорені та, зрештою, реалізовані.
Найголовніше, почати реалізовувати за повної міжнародної підтримки формулу миру. У такій ситуації російському агресору буде дуже складно розповідати всім, що на них напали, як на початку війни Путін заявив, що Москва користувалася Статутом Організації Об’єднаних Націй, пунктом 51, який дозволяє, так би мовити, як самооборону вести військові дії і так далі.
Росія буде повністю у ситуації самотності, у ситуації, коли світ вимагає мирного рішення, а Москва його не може реалізувати, хоча Кремль періодично постійно заявляє про те, що він за мирне рішення.
ІГОР ЧАЛЕНКО: Це промовистий сигнал про перспективи вступу України до ЄС
— Винятково високий рівень представництва. І це чудовий сигнал про ті переговори, які мають розпочатися ще до закінчення цього року: про безпосередній вступ нашої держави до Європейського Союзу.
Такий рівень і такий сигнал із боку зовнішнього крила Європейського Союзу дуже промовистий.
Слова глави МЗС Німеччини Анналени Бербок у Києві про те, що Європейський Союз незабаром розшириться до Луганська, це чудова просто відповідь на заяву прем’єра Орбана з Угорщини, який нещодавно говорив, що, а як же Україну приймати в ЄС, невідомо там її кордони і так далі. Тобто такою заявою фактично поставлено жирну крапку в цьому питанні. І я дуже вдячний їй за її слова.
Я впевнений, що надалі ми бачитимемо не один захід подібного толку в Києві. І це, до речі, підтверджує ефективність західних засобів ППО, які зараз активно працюють та захищають столицю України. Це показує, що справді допомога для нашої держави є ефективною, і вона налаштована на те, щоб підготувати нашу країну в майбутньому до вступу до ЄС. Не лише захистити від російської агресії.
СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХІВСЬКИЙ: Нас бачать невід’ємною частиною Західного світу
— Це вже контекст інтеграції України до Європейського Союзу. І це дуже добре, що саме таке засідання має місце на теренах України. Оскільки ми повинні розуміти, що зараз, у ці місяці вирішувалося і ще й досі обговорюється те, чи Україна перейде на новий етап європейської інтеграції. І тут варто розуміти, що Україна працювала над критеріями для того, щоб розпочати переговори щодо вступу до ЄС.
Це також такий самий сигнал і Росії, лише в контексті євроінтеграції. Тобто країни Європи в майбутньому нас бачать повноправним членом Європейського Союзу, невід’ємною частиною Західного світу.
Ці меседжі, які йдуть, це дуже сприятливо для нас. І це має позитивно вплинути на нашу країну, особливо після завершення бойових дій. Тут можна взяти і контекст відновлення України, проведення додаткових реформ, які будуть потрібні саме на шляху до членства в Європейському Союзі.
Це досить серйозні кроки, дуже важливі заходи. І я думаю, що можна буде вже за їхніми підсумками прогнозувати, як далі ми зможемо співпрацювати як на рівні наднаціонального, так і на національному рівні, мається на увазі між Україною та Європейським Союзом, так і Україною з окремими державами-членами Європейського Союзу. .
Читайте також: Історична зустріч у Києві: про що домовилися глави дипломатичних відомств країн Євросоюзу