На Вільнюському саміті НАТО зроблено дуже серйозний крок уперед щодо членства України в Альянсі. А скасування Плану дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО — підсумок серйозної роботи української дипломатії. Таку думку сьогодні, 11 липня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив політолог Володимир Фесенко.
“Це не повторення “Бухареста”. Для порівняння, щоб не було жодних ілюзій чи навпаки маніпуляцій, суто емоційних оцінок — у Бухаресті нам відмовили в ПДЧ під тиском Росії. Зараз на саміті у Вільнюсі ухвалено рішення, що нам не обов’язково виконувати ПДЧ. Наш вступ до НАТО буде більш швидким, прискореним, без виконання цього плану. Так, нам треба буде зробити певні реформи, структурні інституційні зміни, але процес буде більш швидким. Не таким, як у Фінляндії та Швеції”, — сказав він.
Проте, за словами Фесенка, Україна вже подолала планку, на яку націлювалася у 2008 році.
“Ба більше, перед великою війною, 2021 року ми просили НАТО про те, щоб НАТО надало нам ПДЧ. І тоді не було такої згоди, а зараз це вже не актуально, морально застаріло. Це перша обставина, яка показує, що зроблено дуже серйозний крок уперед. Друга — так, немає, можливо, революційного, дуже швидкого шляху руху в НАТО, але і я, і багато експертів говорили — в умовах війни це неможливо, це нереально”, — уточнив політолог.
Він додав, що Україна хотіла компромісний варіант, який пропонував Офіс президента України — запрошення до НАТО з відкритою датою. Дата вступу була б після завершення війни, ніхто зараз точно не може сказати, коли це станеться.
“Але важливий був сигнал. Поки що напряму такого сигналу немає, але імпульси для подальшого фактичного не просто руху в НАТО, а інтеграції в НАТО, такі імпульси є. Це створення Ради Україна – НАТО (завтра буде її перше засідання), багаторічна програма підтримки України, до того ж фактично йдеться про оперативно-технічну інтеграцію наших Збройних сил, силових структур до структур НАТО, припасування під стандарти та процедури НАТО. Це є процес фактичного вступу. Так, він буде розтягнутий на кілька років, але це вже починається зараз, не відкладаючи на повоєнний період”, — каже Фесенко.
А після війни в будь-якому разі питання про вступ до НАТО вирішуватиметься і буде проміжне рішення, вважає політолог.
“Тому я не можу сказати, що я розчарований. Я очікував на подібні рішення. Щодо ПДЧ, що його не буде, — це такий невеликий, але приємний сюрприз для нас. Ми за це боролися, добивалися, це — результат активних дій української дипломатії. Нашої активної політичної та дипломатичної позиції. Ще не вечір. Я думаю, що завтра продовжиться обговорення і розглядатиметься питання більш конкретно про подальший рух України до НАТО”, — поділився він.
Крім того, наголосив політолог, треба хоча б політично зафіксувати питання про гарантії безпеки для України на повоєнний період до її вступу до НАТО. Юридично це вирішуватиметься шляхом укладення відповідних договорів, але політично про це можна заявити на нинішньому саміті.
“Крім того, після сьогоднішньої критики, абсолютно справедливої, з боку президента Зеленського, що нинішнє рішення НАТО може розглядатися Росією як прояв слабкості та поступок, і найголовніше, що дехто може вважати, що в такий спосіб, начебто деякі західні політики залишають для себе простір для маневру — домовлятися на умовах, що Україна не буде членом НАТО. Це — неприйнятно. Негативний досвід якраз Бухарестського саміту показав — якщо Україна залишається в сірій зоні безпеки, ризики нової війни неминучі. Тому потрібен чіткий публічний сигнал, що Україна неминуче буде в НАТО. Тому жодних поступок, торгів із Росією з цього питання не буде, це питання вирішуватиметься неминуче, послідовно. Так, після завершення війни, але воно вирішуватиметься”, — резюмував Володимир Фесенко.
Читайте також: НАТО не готове воювати з Росією, — Ейдман про позицію щодо членства України
Нагадаємо, 11-12 липня у Вільнюсі (Литва) відбувається саміт НАТО, на якому було засновано Раду Україна – НАТО. У першому засіданні Ради взяв участь президент України Володимир Зеленський. Сьогодні, 11 липня, главами держав і урядів країн НАТО було затверджено Вільнюське комюніке, яке складається з 90 пунктів. FREEДOM наводить основні його положення.