Військовий кіднепінг: справжні мотиви викрадення Росією українських дітей

Російські військові під приводом порятунку незаконно вивозять українських дітей з тимчасово окупованих територій. Кількість примусово депортованих від початку війни, за різними даними, давно перевищила 730 тисяч. На сьогодні, за даними офіційної платформи “Діти війни”, ідентифіковано понад 16 тисяч вивезених маленьких українців. Їх розселяють по російських глибинках, у терміновому порядку надають громадянство РФ і всиновлюють — з новими іменами та прізвищами.

Яку мету має Росія і хто визначає політику депортації — відповіді шукала Ольга Михалюк у “Спеціальному репортажі” телеканалу FREEДOM.

Поїздка в один кінець

Оздоровлення в таборах і канікули. Евакуація з-під обстрілів. Гуманітарні місії та мотиви. Саме під такими приводами Росія незаконно і масово депортує українських дітей, спершу — із захоплених ще 2014 року територій Донбасу, а після повномасштабного вторгнення — зі зруйнованого майже вщент Маріуполя, з Мелітополя та впродовж восьми місяців окупації з Херсона.

За наказом вищих посадових осіб російські військові силою та обманом викрадають і вивозять дітей, підлітків. Для багатьох це поки що — поїздка в один кінець. Щодня кількість депортованих зростає.

“Я щоранку отримую дані державного порталу “Діти війни”. І, на жаль, кожного дня спостерігаю, що Російська Федерація або когось примусово вивезла, або, на жаль, діти гинуть, або їх калічить Росія”, — зазначає уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

З понад 16 тисяч українських дітей, вивезення яких вдалося офіційно підтвердити, за майже рік війни повернули до України трохи більш ніж 300.

“Ця цифра маленька. Але повірте, повернення навіть однієї дитини — це мініспецоперація, в якій беруть участь дуже багато наших органів, зокрема розвідувального характеру, які з території Росії забирають, допомагають вивезти”, — пояснює Лубінець.

Омбудсмен розповідає історію 16-річного Сергія з окупованого смт Нікольське (колишнє Володарське) Донецької області. Незадовго до вторгнення Росії в Україну вони з сестрою осиротіли.

“З-під розбитого, розгромленого, знищеного Маріуполя його забрали представники російської окупаційної влади, примусово привезли на територію Донецька, потім вивезли до Ростова, і далі особисто [уповноважена при президенті РФ із прав дитини] Львова-Білова вивозила літаком до Москви. Потім відбувався так званий процес усиновлення, коли хлопчикові просто пальцем вказали на сім’ю”, — повідомив Лубінець.

У Сергія відібрали українські документи, видали російські. І заборонили рідну мову.

“Там узагалі не було такого питання, що ти можеш бути українцем. Тебе одразу починають влаштовувати в російську школу, ти одразу потрапляєш під тиск загальної пропаганди. Тобто там варіантів інших немає. Російські батьки навіть не бажали, щоб Сергій у них був, тому що в сім’ї вже є чотири дитини. Батьки з ним не спілкувалися, хлопчик не отримував достатньо ні уваги, ні навіть їжі”, — продовжив український омбудсмен.

Як врятували хлопця, Лубінець не ділиться, щоб не нашкодити майбутнім таким операціям.

Незаконне вивезення Сергія — показовий приклад цілої схеми навмисного викрадення та поміщення українських дітей у прийомні російські сім’ї.

Масштаби депортації колосальні. За різними даними, Росія могла вивезти з України понад півмільйона дітей. Національне інформаційне бюро України, яке збирає заяви про воєнні злочини проти дітей, дає ще більш шокуючу цифру — 730 тисяч.

Читайте також: Йдеться про сотні тисяч дітей: проблему депортації маленьких українців до РФ обговорюємо з омбудсменом Дмитром Лубінцем

“Ікона турботи” — Львова-Бєлова

Хто стоїть за організацією злочинної схеми? Відповідь уже має OSINT-спільнота “Мольфар”, яка ідентифікує воєнні злочини Росії в Україні. Розвідкоманда за даними з відкритих джерел знайшла фото, документи, й встановила — куди розподіляють українських дітей до усиновлення. Зокрема, до семи дитячих таборів, таких як “Горки”, “Морська зірка” та інші.

Злочинною схемою, схоже, керує особисто російський дитячий омбудсмен. Минулого року Марія Львова-Бєлова офіційно запустила “гуманітарний проєкт допомоги дітям” так званих “ЛНР”, “ДНР” і захоплених у 2022 році територій України — “Дітям в руки”. Її ідея фікс — створити банк даних дітей-сиріт, дітей без піклування та прилаштувати їх у російські сім’ї.

Марія Львова-Бєлова — посадова особа і через свої повноваження зобов’язана відстоювати базові права дітей, дотримуватися міжнародного законодавства та угод щодо їхнього захисту і запобігання порушенням.

Зі Львової-Бєлової російська пропаганда зліпила ікону турботливої матері-героїні та приклад для наслідування. Вона разом із чоловіком — священником Російської православної церкви — виховує 5 рідних, 5 прийомних і опікується ще 13 дітьми.

У вересні минулого року Львова-Бєлова публічно заявила про усиновлення Філіпа — 15-річного підлітка з Маріуполя.

Омбудсмен публічно демонструє свого нового сина росіянам. І використовує історії про нього для реклами усиновлення українських дітей.

Усиновлення українських дітей — у Росії не просто старанно популяризують. А й заохочують грошима — сумою в майже 600 тис. рублів (близько 8 тис. доларів). А підписаний президентом Володимиром Путіним указ про спрощення надання російського громадянства прибрав усі перешкоди для швидкого усиновлення.

Команда “Мольфара” встановила і коло спільників дитячого омбудсмена Росії. Це представники так званих “ЛНР” і “ДНР”, окупаційних адміністрацій, держчиновники РФ різного рівня.

На цьому фото з сайту Кремля — черговий борт, яким Львова-Бєлова привезла дітей з окупованого Донбасу. І один із найзавзятіших її пособників — губернатор Московської області Андрій Воробйов. Він допомагає оформлювати українських дітей у прийомні сім’ї.

Конвеєр

Депортацію українських дітей з окупованих територій буквально поставлено на конвеєр. У відборі кандидатів на вивезення у РФ задіяні представники так званих силових і соціальних органів окупаційних адміністрацій. І комісії з прав неповнолітніх.

Щоб забрати дітей із рідних родин — у хід пускають обман, погрози та псевдосуди. За даними українських правозахисників, за 7 місяців минулого року в “Л/ДНР” винесли 38 тисяч “вироків” про позбавлення батьківських прав.

“З кожною комісією ходить представник “народної міліції”, іншими словами — бойовик з автоматом. Цей автомат надає “легітимності” словам цієї комісії. Коли батьки на новоокупованих територіях (у Старобільську, Мелітополі, в період окупації Херсону) не хотіли вести дітей до школи для навчання за російськими програмами, окупаційні адміністрації говорили: діти не ходитимуть до школи — позбавимо батьківських прав”, — розповідає правозахисник, директор Інституту стратегічних досліджень і безпеки Павло Лисянський.

Дітей із рідних родин виманюють нібито на відпочинок та оздоровлення. Цим займаються штаби організації “Дітям в руки”, які відкрилися на окупованій території Донецької та Луганської областей і в захопленому Мелітополі Запорізької області.

“Росіяни масово пропонували поїздки нашим дітям у Краснодарський край, Крим. Ми знаємо приклади, коли з Енергодара, Кам’янки-Дніпровки, Водяного понад 300 дітей було забрано під виглядом канікул. Мали повернутися через два тижні, але через місяць звернулися до батьків, щоб вони передали зимові речі. Й тільки коли в пресу і на публічний рівень почали виходити — діти були повернуті”, — каже міський голова Мелітополя Іван Федоров.

Історія сім’ї Межових

Трьох дітей маріупольця Євгена Межового теж збиралися віддати прийомним батькам. Сім’ю розлучили, коли примусово евакуювали з міста.

“Ми були в бомбосховищі на території лікарні. Зайшли військові й сказали: є 10 хвилин на евакуацію. Це були “ДНРівці”. Казали, що буде зачистка і ще можуть бути влучання”, — згадує Матвій Межовий.

Батька хлопчика російські військові не випустили з фільтраційного табору. Відправили до колонії в Оленівці. 13-річного Матвія із сестричками відвезли в підмосковний санаторій. Про те, що в них є батько — співробітники знали. Євген одразу вийшов на зв’язок, вийшовши з Оленівської колонії.

“Я вирішив діяти, я поїхав у Новоазовську соцслужбу, тому що Маріуполь належав до Новоазовського району. Я написав заяву про те, що після прибуття дітей із табору я їх заберу. Попросив, щоб дали номер телефону вихователя якогось, попросив відеозустріч”, — зазначає Євген Межовий.

Незабаром до дітей у підмосковний санаторій приїхали працівниці російської соцопіки.

“Почали розповідати, що табір за 5 днів закінчиться, і що у зв’язку з обстрілами в Донецьку, нас не можуть повернути. І що нам потрібно десь залишитися: або в дитячому будинку, або в прийомній сім’ї. Почали доводити, що в прийомну сім’ю краще. Я сказав, що без тата відповіді не дам, і що спочатку зателефоную йому”, — ділиться Матвій Межовий.

Від усиновлення російською родиною дітей врятувала миттєва реакція батька.

“Я просто туди поїхав. Було страшно до жаху. Я встиг туди приїхати за 2 дні, вони цим (усиновленням, — ред.) тиснули всіх — люди просто не встигають приїхати за своїми дітьми. Волонтери, які мені допомагали, написали лист до апарату президента у справах дітей про вимогу повернення мені дітей як законному представнику”, — розповідає Євген Межовий.

Уже возз’єднавшись із дітьми, Євген зрозумів: до усиновлення їх готували з перших днів перебування в санаторії. Обробляли психологічно, обстежували здоров’я.

“За 24 дні перебування в цьому таборі їм зробили стільки аналізів, що я, напевно, за пів року не пройду. Чотири аркуші А4 тільки аналізів!” — наголошує батько трьох дітей.

Хворі українські діти потенційних російських батьків не цікавлять. Керівництво РФ ініціювало масову диспансеризацію на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. Уряд виділив на це 350 млн рублів (майже 4 млн доларів). Обстежують 80 тис. дітей.

“Якщо наша дитина має захворювання, то росіяни, які раніше взяли їх, повертають дітей. І щоб була менша кількість повернень, [голова уряду РФ] Мішустін підписав розпорядження про поглиблені медичні обстеження. Здорових дітей вони забирають на депортацію. Хворих — залишають нам”, — коментує правозахисник, директор Інституту стратегічних досліджень і безпеки Павло Лисянський.

“Попит” на немовлят

Масово викрадали дітей в окупованих населених пунктах Херсонської області. Із херсонського будинку немовляти за участю представників окупаційної адміністрації у невідомому напрямку вивезено всіх немовлят.

У Генічеськ за малюками-відмовниками особисто приїжджала все та ж Львова-Бєлова. Заявила, що бере їх під особистий контроль — для “подальшої соціалізації в суспільстві”.

Із будинку-інтернату окупованих Олешок до анексованого Криму вивезли дітей з інвалідністю.

Російські військові та співробітники ФСБ намагалися забрати й вихованців дитячого реабілітаційного центру, розташованого в селі Степанівка. Дітей сховали у себе співробітники і жителі села.

“Коли перший раз до нас прийшли росіяни, у нас [у Центрі] на той момент залишалося всього 5 дітей. А на п’яти дітях пропаганду не зробиш, тому в них не вийшло. А так у нас було 52 дитини. Я чув на російських пропагандистських каналах, що дітей-сиріт забирають, щоб віддати в Суворовське училище, перевиховати та “нехай захищають Росію”, — розповідає директор Центру соціально-психологічної реабілітації дітей у Сепанівці Володимир Сагайдак.

Справжні завдання депортації

Викрадені українські сироти та позбавлені опіки діти, як і діти з інвалідністю, стають інструментом маніпуляцій. З їхньою допомогою для світу створюють імідж Росії як держави, що рятує життя “знедолених”. А всередині країни — для вкорінення у свідомості росіян міфу про нацистів в Україні, для підтримки війни, прищеплювати любов до Росії, насаджуючи ненависть до України. Це справжні, але приховані цілі масштабної депортації. Адже мілітаризація молодого покоління в РФ починається чи не з пелюшок.

Методи, успішно випробувані на росіянах, застосують і для русифікації українських дітей, які потрапили в російські сім’ї.

“Дітям, починаючи з 4-5 років, навіюють міфічну ідею російського минулого і російської величі, що для захисту Росії потрібно йти на фронт, вбивати українців і жертвувати собою. Російський уряд створює нові шкільні програми, нові військові молодіжні групи, фільми з великими бюджетами за державні кошти, вкладаючи це послання в голови російських дітей”, — пояснює експерт з російської пропаганди, автор книжки “Покоління Z: фашистська молодь Росії” Ієн Гарнер.

Поповнення втрат у повномасштабній війні проти України — ще одне із завдань російського кіднепінгу, впевнені в ОБСЄ.

“Діти 2005-2006 років народження у РФ уже зараз підлягають обов’язковому військовому обліку. Таке завчасне планування використання українських дітей як гарматного м’яса у війні Росії — це просто відверте зло”, — наголошує посол США в ОБСЄ Майкл Карпентер.

Крім того, молодими людьми зі слов’янською зовнішністю держава-окупант хоче заселити депресивну російську глибинку. За даними спільноти “Мольфар”, дітей депортують у 57 регіонів, зокрема на Сахалін, в Астрахань, Мурманськ і в Дагестан.

Росія не відпускає і насильно утримує навіть тих дітей і підлітків, які заявили про бажання повернутися в Україну.

Переговори в Туреччині між омбудсменами України та Росії не принесли результату. Українській стороні відмовили навіть у проханні надати список з іменами цих дітей.

Масова насильницька депортація дітей, усиновлення та передача під опіку під час продовження воєнних дій, примусова зміна громадянства — усі ці дії Росії щодо українських дітей світова спільнота кваліфікує як кричущі та незаконні. Росія порушує не тільки закони України, а й низку міжнародних конвенцій та угод, ухвалених саме для запобігання подібним злочинам.

Світ об’єднався

12-річного Сашка під час спроби виїхати з блокадного Маріуполя у фільтраційному таборі розлучили з матір’ю.

Україні вдалося повернути хлопчика на батьківщину. Після повернення голос Сашка пролунав у Давосі, на Всесвітньому економічному форумі.

“Коли мене забрали від мами, навіть не дали попрощатися. Я питав, куди мене везуть. Вони казали: у дитячий будинок. І що мене там уже інші усиновлять”, — згадує хлопчик.

Україна порушує тему примусової депортації на всіх можливих майданчиках. І на найвищому рівні, у найвищих кабінетах.

“Щоб повернути всіх депортованих, нам справді знадобиться міць усього світу. Вірю, що ми зможемо це забезпечити”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Тема депортації міцно вкоренилася у світовому порядку денному. Конгрес США зобов’язав американську адміністрацію збирати свідчення злочинів проти людяності та військових злочинів Росії в Україні. Розслідування дій РФ щодо українських дітей уже розпочали в ООН та ОБСЄ.

Європейські та американські політики публічно називають викрадення українських дітей воєнним злочином і підтримують створення спеціального трибуналу.

За причетність до масового викрадення та вивезення українських дітей і порушення їхніх прав на російську дитячу омбудсменку Марію Львову-Бєлову накладено санкції Сполученими Штатами Америки, Великою Британією, Канадою та Австралією. Її внесено до санкційного списку Євросоюзу як кураторку політики депортації та усиновлення українських дітей у РФ. В Україні проти Львової-Бєлової ініційовано розслідування.

А у Верховній Раді розробляють законопроєкти про притягнення до відповідальності за примусове вивезення українських дітей.