Військовополонені в Росії та Україні: порівняння умов утримання (ВІДЕО)

На відміну від Росії, в Україні дотримуються Женевської конвенції. Російські військовослужбовці, які потрапили в полон, утримуються не в колоніях суворого режиму, а в таборах і спецділянках при СІЗО, передбачених для військовополонених. Їх не позбавляють зв’язку з рідними, допускають представників Міжнародного Червоного Хреста, вони можуть отримувати посилки та грошові перекази, працювати і відпочивати. Усього цього українські військовополонені позбавлені, інформує FREEДОМ.

У таборі для військовополонених в Україні утримують солдатів, які воювали на боці Росії, включно з російськими громадянами, а також найманцями з інших країн, таких як Непал. Для всіх встановлено єдиний розпорядок дня: підйом, сніданок і оплачувана робота. Є і вільний час. На території табору — футбольне поле, бібліотека і телевізор.

“Дивимося телевізор, спілкуємося з хлопцями, читаємо книжки, в бібліотеку пускають. Годують добре — тричі на день. Дають курити, взувають, одягають. Сигарети нам посилками надсилають, і в магазині товари купуємо: цукор, чай, печиво, цукерки”, — каже російський військовослужбовець Дмитро Бузін.

Військовополонені самі готують їжу, а частину продуктів вирощують самостійно: огірки, помідори, буряк. На території табору також є лазня, пральня і каплиця.

Україна дотримується всіх Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими. До табору часто приїжджають представники гуманітарних організацій, зокрема Червоного Хреста. Фахівці спілкуються з військовополоненими, забирають і передають листи для родичів у Росії.

Російські військовослужбовці зізнаються, що не розраховували на таке ставлення в українському полоні. Командири їм навіювали, що здаватися Збройним силам України (ЗСУ) не можна і лякали тортурами.

“Була істерика, коли взяли в полон. Після бомбардування ще контузія була… Спочатку нічого не розумів, уже коли прийшов до тями, пояснили, куди потрапив; хлопці поставилися з розумінням, не били, поговорили, заспокоїли. Далі замотали руки, очі й передали іншим хлопцям”, — розповідає російський військовослужбовець Сергій Аніков.

В інтерв’ю телеканалу FREEДОМ росіяни багато розповідають про брехню свого військового керівництва. Комусь обіцяли посаду ремонтника, але відправили копати окопи, а когось послали на черговий “м’ясний штурм”, хоча до цього гарантували місце водія.

“Усю роту за тиждень “розмотало”, залишилося 8 осіб. І всіх водіїв зібрали в купу, додали 5 мобілізованих і відправили дві групи, третю я не бачив… Кажуть: “Ми своїх не кидаємо”. А там гори трупів уже, їх ніхто не забирає, просто в землі лежать закопані, їх засипають, засипають, засипають і ніхто їх не забирає”, — згадує російський військовослужбовець Іван Булгаков.

Влада Росії вважає за краще не розповідати про своїх солдатів, які потрапили в полон, тому для родичів російських військовослужбовців Київ створив альтернативний спосіб пошуку зниклих — український проєкт “Хочу найти”.

У форму потрібно ввести дані російського військового і залишити заявку в Telegram-боті — згодом прийде інформація про військовослужбовця: якщо він у полоні, то з ним можна зв’язатися.

“Хотілося б, щоб до українців ставилися належним чином, як і до нас. Чекаємо Саміту миру, може там щось вирішиться. Ваші військовополонені приїдуть сюди, а ми додому до себе”, — каже військовополонений Дмитро Бузін.

На відміну від України РФ приховує місцезнаходження українських військовополонених, не допускає до них представників гуманітарних організацій і порушує Женевські конвенції.

Українців у полоні катують, на них чинять моральний і фізичний тиск, часто морять голодом.

“Перший так званий скринінг — неофіційна розмова з військовополоненими, які зараз повертаються, показує, що до 90% наших людей страждають від різних видів катувань, нелюдського поводження, фізичного, зокрема, сексуального і ментального насильства”, — повідомив генеральний прокурор України Андрій Костін.

Міжнародним організаціям відомі порушення Росією прав українських військовополонених. Комісія ООН з розслідування порушень в Україні заявляє про систематичні та жорстокі тортури, яких зазнають українці. Автори доповіді стверджують, що це систематична і широко поширена практика.

“Майже кожен з опитаних нами українських військовополонених розповідав, що російські військовослужбовці або посадовці катували його під час полону, неодноразово били, застосовували електрошок, погрожували розстрілом, примушували подовгу стояти в складних позах та імітували страту. Понад половина з них зазнали сексуального насильства”, — заявив керівник Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белл.

“На національному рівні ми повинні самі провести розслідування. Там, де ми не можемо на національному рівні притягнути до відповідальності перших керівників Росії, які теж відповідальні, ми повинні звернутися до Міжнародного кримінального суду і адвокатувати відкриття нової кримінальної справи щодо катувань. Найімовірніше, це буде злочин проти людяності”, — каже адвокат, експерт Регіонального центру прав людини, керуючий партнер АО “Амбрела” Андрій Яковлєв.

Генеральна прокуратура України зареєструвала понад 450 кримінальних проваджень за фактами жорстокого поводження і тортур щодо українських військовополонених і понад 2 000 — за фактами тортур цивільних осіб.

Як заявив генпрокурор України Андрій Костін, 73 російські воєнні злочинці вже дістали вироки за катування і жорстоке поводження з українцями.

Читайте також: Жорстка відповідь Путіну, діалог із країнами Глобального півдня та надія на справедливість: Саміт миру в оцінках експертів