Військові літаки РФ падають і горять на базах: удари ЗСУ по аеродромах противника оцінили експерти

Сили оборони продовжують завдавати точкових ударів по військових об’єктах у РФ, використовуючи українську зброю. Здебільшого це бойові дрони, які пролітають десятки, а подекуди й сотні кілометрів російською територією, щоб вдарити точно в ціль — по базі військ РФ, нафтопереробному заводу чи по військовому аеродрому.

Російська бойова авіація несе найбільшу загрозу для цивільних і військових в Україні. Бомбардувальники, винищувачі, розвідники та інші — всі типи російських бойових літаків залучені у війні РФ проти України. І всі вони вже зазнавали ударів. Проте, як зазначають експерти, ці удари — точкові і не такі масові, якими могли б стати, якби західні партнери дозволили Україні бити по військових об’єктах РФ на її територіях, а не тільки на окупованих землях.

Авіапарк РФ зазнає втрат: причини

15 серпня в Іркутській області зазнав аварії російський стратегічний бомбардувальник Ту-22М3. Попередньою причиною аварії російська влада назвала технічну несправність. Чотирьом пілотам вдалося катапультуватися, проте один загинув.

Літаки ТУ-22М3 активно використовуються Росією для атак по території України. Вони оснащені крилатими ракетами Х-22. При цьому за 2,5 року щонайменше дев’ять російських бортів або були знищені або ж сильно пошкоджені. І це одна з найболючіших втрат російської авіації, оскільки ТУ-22М3 не виробляються вже понад 30 років, як і двигуни до них.

Єдиний варіант, який Росія може використати, — це розбирати на деталі законсервовані борти, що не літають, щоб підтримувати життя в тих, що ще в змозі піднятися в небо.

Експерти називають лише приблизну кількість російських Ту-22М3 — до 30 літаків. От тільки скільки з них можуть літати і виконувати бойові завдання? Однозначно, не всі.

Ще один дорогий для російських повітряних сил літак — дальнього радіолокаційного виявлення A-50. Він використовується для виявлення і супроводу повітряних і надводних цілей, а також для оповіщення командних пунктів про повітряну і надводну обстановку. На початку року Росія втратила два таких. Уламки одного виявили 23 лютого в районі хутора Трудова Вірменія Краснодарського краю. До цього А-50 був збитий над Азовським морем у районі Бердянська.

Щоб пошкодити або знищити такі літаки, як Ту-22 і А-50, Сили оборони довго готуються, залучаючи безліч засобів, відомств, і розробляють спеціальний план. Наприклад, Бомбардувальник Ту-22 був збитий у квітні 2024 року в небі над Ставропольським краєм. За словами керівника Головного управління розвідки (ГУР) Кирила Буданова, літак вразили на відстані 300 км.

Борти Ту-22 базуються на аеродромах “Біла”, “Шайківка”, “Оленяча” і, ймовірно, інших. Низку військових аеродромів на території РФ вже “відвідували” українські дрони. Так, у середині серпня ЗСУ завдали удару дронами по чотирьох військових аеродромах — “Халіно”, “Саваслейка”, “Борисоглібськ” і “Балтимор”, що розташовані у Воронезькій, Курській і Нижегородській областях РФ. На них базуються винищувачі-бомбардувальники Су-34 і Су-35. Російське Міноборони повідомило, що під час атаки було залучено 117 безпілотників, відомство відзвітувало про нібито збиті 48.

На російських Telegram-каналах з’явилася інформація про знищення на одному з аеродромів винищувача МіГ-31К, який використовують для запуску ракет “Кинджал”. Крім того, на супутникових знімках від Planet Labs видно зруйновані ангари на аеродромі “Борисоглібськ” у Воронезькій області.

Наслідки ударів також зафіксувала супутникова система фіксації пожеж від НАСА. За попередньою інформацією, на знімках видно займання на аеродромі “Саваслейка” в Нижегородській області. Аналітики з Defense Express стверджують, що його ураження, по-перше, знищує запаси унікального палива, по-друге, ускладнює авіаційну логістику.

Авіабазу “Морозівськ” атакували дронами у квітні, червні і тепер — у серпні. У ніч на 3 серпня Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що Сили оборони завдали удару по російському аеродрому і низці нафтобаз. За даними ЗМІ, крім складу з КАБами, про знищення якого повідомляв Генштаб, українські безпілотники також зруйнували ППО та авіаційну техніку.

9 серпня Сили оборони України успішно уразили військовий аеродром і засоби ППО російських окупантів у Липецьку. Під час атаки уражено склади з керованими авіаційними бомбами та низку інших об’єктів у районі аеродрому. Зафіксовано кілька джерел займання. Почалася сильна пожежа і спостерігалася багаторазова детонація. Відомо, що на аеродромі “Липецьк” базуються літаки Су-34, Су-35 і МіГ-31 повітряно-космічних сил РФ.

У СБУ підкреслюють, що такі атаки проводяться з метою послабити російську авіацію. У відомстві зазначають, що це серйозно вплине на спроможність Росії використовувати КАБи для ударів по лінії фронту і містах України. Необхідність таких методів оборони України розуміють і західні країни-партнери Києва.

За 2,5 роки війни проти України російська авіація втратила третину своїх літаків. Таких висновків доходять аналітики видання Defense 24.

За їхніми даними, на початку 2022-го російський авіапарк становив приблизно 1200 літаків, зараз же РФ має близько 850 бортів у бойовому стані.

Причинами зменшення їхньої кількості, окрім бойових дій, аналітики називають застарілість та зношеність. На здатність Москви модернізувати авіацію суттєво впливають санкції.

Читайте також: Курськ, Брянськ, Воронеж, Саваслейка: Сили оборони України завдали масованої атаки дронами на військові авіабази РФ (ВІДЕО)

Коментарі експертів

Яку військову авіатехніку Росія сьогодні в змозі виробляти? А яку вона може лише ремонтувати? Як багато ще роботи у Сил оборони зі знищення російських літаків? Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Микола Маломуж, генерал, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України;
• Олег Пендзин, економіст;
• Костянтин Криволап, авіаційний експерт;
• Валерій Яковенко, керівник групи компаній DroneUA, експерт у сфері безпілотних технологій і робототехніки;
• Богдан Долінце, експерт з питань розвитку авіаційного ринку.

МИКОЛА МАЛОМУЖ: На окупованій території ще дуже багато об’єктів, по яких можна бити далекобійною зброєю

— Якщо партнери України не хочуть, щоб ЗСУ били далекобійними західними засобами по території Росії, то ЗСУ будуть бити по окупованій території, але по всьому периметру.

Це 1600 кілометрів. Тут потрібна теж потрібна величезна кількість ATACMS — для забезпечення ударів по глибоких і середніх тилах, по аеродромах. Тільки в Криму 5 аеродромів. На території інших окупованих областей ще 6 аеродромів, пускові установки ракет, “Шахеди”, які летять щодня…

Тому з партнерами потрібно активно працювати далі, щоб саме ми визначали цілі на окупованій території.

Знищити носії, тобто літаки чи пускові установки — це пріоритет.

Ми вже давно говорили про те, що ефективно їх знищувати не просто в небі, а на території дислокації.

Ту-22, Ту-95, Ту-160 — це все літаки радянського виробництва. Їх дуже мало. Частково боєприпаси, і особливо компоненти, робилися в Україні — системи авіоніки, наведення, моторна частина тощо. Тому відтворити все це практично неможливо.

Ремонтувати ще можна. Частина авіапарку РФ перебуває на ремонтах і, можливо, навіть невідновлюваних ремонтах.

ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Сьогоднішній авіаційний парк РФ “помре” за 5 років

— До 2030 року весь той парк, який сьогодні ще літає, вже не буде це робити. А замістити росіянам реально нічим, тому що ті літаки, які виробляли за часів Радянського Союзу, технологічно не просто відстали, це кам’яний вік.

Заводи-виробники у зв’язку із санкційними обмеженнями зняли відповідальність на безпеку польотів у Російській Федерації. А якщо ми припускаємо, що обізнані про розміри цієї країни, то ми розуміємо: без авіаційного транспорту технологічно забезпечити швидкі комунікацію, доставлення, пересування людей, транспортування вантажів, неможливо. Тому в Росії дуже серйозні проблеми, і вони щороку будуть дуже серйозно наростати.

Адже на сьогоднішній момент по суті немає жодної країни, яка в змозі від болта до кінцевого виробу виробити високотехнологічну продукцію.

Ті заводи, які виробляли обслуговування російської техніки, зупинилися на момент 24 лютого 2022 року. Тобто вся інтелектуальна база, всі нововведення, всі зміни в технічну документацію, все програмне забезпечення на той момент припинилося в оновленні. Найцікавіше те, що було накладено санкційні обмеження на постачання складників. А дуже багато на сьогоднішній момент блоків, вони в принципі невідтворювані на території Російської Федерації.

КОСТЯНТИН КРИВОЛАП: Поразка російських Ту-22М3 — це велике досягнення для Сил оборони

— Ми пам’ятаємо атаки по аеродрому “Міллерово” в Ростовській області, потім там же був “Морозівськ” (по “Морозівську” цьогоріч, по-моєму, вже три або чотири рази били, поки не знищили там склади, плюс, схоже, там ще якісь літачки попалися). Я вже не кажу про Томіліно [під Москвою], де було знищено два вертольоти, про аеродром “Кряж” у Саратовській області, коли один вертоліт було знищено. Я говорю про великі атаки по місцях базування літаків стратегічної авіації, де стоять Ту-22М3, Ту-95МС, Ту-160 — це аеродроми “Оленья” [на Кольському півострові], “Дягилево” [у Рязані], “Енгельс-2″ [у Саратовській області].

Тільки на аеродромі “Оленья” вдалося знищити один, начебто, а ще пошкодити два Ту-22М3. А всі інші літаки зібралися і великим клином прилетіли на аеродром “Радянський” біля Воркути. Це 2500 км від кордону з Україною, 3500 км від Каспію. Там вони якийсь час приходили до тями. Потім почали поступово ці літаки повертати на старі аеродроми.

“Саваслейка” – це найбільший хаб з обслуговування і роботи з літаками класу Ту-22 аж до класу Ту-22М3. Це філія Липецького центру підготовки льотчиків. Аеродром “Липецьк” теж був нами вражений, там щонайменше було знищено склад у 700 авіаційних ракет і бомб. А взагалі “Липецьк” у рейтингу російських випробувальних, доводочних і пафосних аеродромів перебуває на другому місці. На першому місці — авіаційний хаб у селищі Жуковський.

І в момент удару по “Липецьку” там був і ТУ-95. І, судячи з усього, там були і винищувачі Су-57. Тому що є дві бази з навчання та освоєння Су-57 — “Липецьк” та інша база в Ахтубинську. При цьому немає підтверджень зльоту Су-57 з “Липецька” [у період удару по аеродрому].

Уперше стосовно Ту-22М3 було використано термін “стратегічний ракетоносець”. Його основне завдання — “тягати” ракету Х-22, споряджену ядерною бойовою частиною, і знищувати з її допомогою великі корабельні з’єднання. Тому Ту-22М3 називали “знищувачем авіаносців”. Його дальність була обмежена близько 3 тисяч кілометрів.

Тому його логістичним завданням було кудись прилетіти, пустити ядерну ракету, а вона кудись прилетить із точністю плюс-мінус 600 метрів біля авіаносця. Вибуховою хвилею скидає все, що можна, з палуб, усе електронне обладнання виходить з ладу, знищує боєзаряд.

Його почали використовувати як носій ракети Х-22 з бойовою частиною практично 1 тонни, десь 980 кг вибухівки. Це абсолютно терористична зброя, тому що її використовують виключно для того, щоб руйнувати мирні міста, мирних жителів. Ми пам’ятаємо, як Х-22 знищила весь під’їзд у багатоповерхівці Дніпра.

Станом на 2022 рік The Military Balance (британське видання з оцінки військової спроможності та оборонного комплексу 171 країни світу, — ред.) вказало, що в Росії за бухгалтерським обліком було 60 літаків Ту-22М3.

Приблизно 2-3 місяці тому [начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України] Кирило Буданов повідомив, що цих машин залишилося 27. Це приблизно збігається з розрахунками, які проводив і я. Помилка може бути у 2-4 літаки в один або в інший бік.

Катастрофа, яка сталася під Іркутськом, пов’язана все-таки з проблемами двигуна, тому що була пожежа в двигуні. Чим спричинена пожежа, є кілька версій. Починаючи від палива. Цей літак потребує заправки паливом Т-6. Річ у тім, що він може виходити на надзвукові режими, літає довго, паливо може перегріватися, тому йому потрібне термостабілізоване паливо Т-6. А з паливом проблеми, тому що з квітня припинила свою діяльність остання російська компанія, яка випускала таке паливо. Тому в основному зараз цей вид палива росіяни отримують від Білорусі. І, судячи з усього, дефіцит там спостерігається.

ВАЛЕРІЙ ЯКОВЕНКО: РФ змушена використовувати металобрухт як на землі, так і в небі

— Будь-яке обладнання застаріває в процесі експлуатації. Його необхідно підтримувати. Запчастини для цього обладнання необхідно звідкись брати.

У РФ не так вже й багато авіадонорів. І ми бачимо результат: кількість бортів, які злітають під час наймасованіших, на думку ворога, атак, уже не така, як це було 2022 року. І інтенсивність абсолютно інша.

Росіянам доведеться використовувати для цього або інше обладнання, або шукати альтернативи, або розконсервувати ще більш давнє озброєння. У результаті ми можемо побачити літаки 1960-х років випуску на фронті. Це можна помітити загалом по військовій політиці РФ. Вона завалює поле бою металобрухтом абсолютно несучасних пристроїв і “м’ясом” у вигляді солдатів, життя яких Росія не цінує.

Швидше, в України з’явиться нове обладнання, ніж РФ зможе відновити свої сили в тому обладнанні, яке застаріває і фактично знищує саме себе щодня.

БОГДАН ДОЛІНЦЕ: РФ не може побудувати літаки Ту без західних комплектацій

— Якщо говорити конкретно про стратегічні бомбардувальники, то загалом ідеться про те, що в Росії залишається понад 120 машин у різному стані. Якщо говорити конкретно про Ту-22М3, то це в принципі одна з найстаріших модифікацій, тому що більш сучасні – це Ту-160.

Ту-22, Ту-95, Ту-160 Росія не будує і найближчими роками, найімовірніше, не зможе побудувати. Але без західних комплектуючих і західного обладнання РФ не здатна виробляти нові стратегічні бомбардувальники.

“Борисоглібськ”, “Балтимор”, “Липецьк” — це аеродроми базування відповідних літаків Су-30, Су-34, Су-35, які є носіями крилатих авіабомб. Також частина з них — це аеродроми базування стратегічної авіації, яка застосовується безпосередньо для пуску крилатих ракет. Тому для України ці аеродроми є законними військовими цілями.

Удари по цих аеродромах можуть вирішувати два завдання. Перше — це знищення самих літаків, що робить такі втрати безповоротними. Друге — це знищення критичної аеродромної інфраструктури, необхідної для обслуговування літаків, зокрема й склади з боєприпасами.

Читайте також: Неякісні компоненти призвели до втрати низки літаків Іл-76 у Росії — що відомо (ВІДЕО)