Військовий бюджет у Росії з 1999 по 2024 рік зріс більш ніж у 65 разів. Такі дані публікує “Радіо Свобода”. При цьому ціни за цей же період підскочили майже в дев’ять разів. Аналітики Стокгольмського інституту дослідження проблем миру підрахували: на інфляцію в Росії впливає зростання військового бюджету. Адже, по суті, мільярди рублів, влиті у виробництво техніки та виплати військовослужбовцям, не дають економіці країни розвиватися. Частина грошей буквально згорає на полі бою, частина — сприяє підвищенню цін у магазинах.
Стан економіки у РФ
Про те, що у військовій економіці Путіна радянського зразка не все так райдужно, як намагається переконати Москва, пише видання The Guardian, посилаючись на вісім європейських міністрів фінансів.
Російський диктатор і його авторитарний режим поширюють неправдиву інформацію про те, що російська економіка сильна, і що її військова машина не постраждала від західних санкцій. Є багато ознак того, що економіка РФ погіршується, пише видання.
Очевидно, що обмеження та інші заходи ефективні, але необхідно продовжувати посилювати тиск на режим Путіна і підтримувати Україну, а саме необхідно посилити санкції в стратегічно важливих секторах, таких як енергетика, фінанси та технології. А також поліпшити дотримання вже наявних обмежень.
Крім цього, вважають експерти, потрібно чинити більший тиск на основних учасників обходу Росією санкцій у Східній Азії та на Близькому Сході та ввести дзеркальні обмеження проти Білорусі.
“Хоча ВВП Росії може зростати, економіка все більше орієнтується на військову промисловість, підтримувану великими фіскальними стимулами. Це не нескінченне джерело зростання і не ознака стабільної економіки. Військові заводи Кремля вже працюють на повну потужність. Безробіття впало до такої міри, що з’явилися повідомлення про те, що Володимир Путін схвалив заміну тюремного ув’язнення на примусову працю. Жорсткий ринок праці чинив тиск на заробітні плати, тоді як слабкий рубль збільшує ціни на імпорт і сприяє дедалі вищій інфляції, попри зусилля російського центрального банку по боротьбі з нею за допомогою високих відсоткових ставок”, — ідеться в публікації The Guardian.
Виплати учасникам повномасштабного вторгнення в Україну майже вдвічі перевищують витрати федерального бюджету на освіту (заплановано на 2024 рік 1,5 трлн руб. (17,2 млрд дол.) або, наприклад, охорону здоров’я (планово — 1,6 трлн руб. (18,3 млрд дол.).
“Загалом на витрати, пов’язані з війною і забезпеченням безпеки, Росія у 2024 році має витратити 8,7% внутрішнього валового продукту (ВВП), як заявляв Володимир Путін. Виплати військовослужбовцям впливають на економіку окремих регіонів. Наприклад, відображаються в примноженні накопичень. Однак зростання споживання викликане збільшенням доходів населення через зростання зарплат на тлі дефіциту робочих рук та економічного зростання, підтримуваного оборонно-промисловим сектором”, — йдеться в публікації The Insider.
Експерти впевнені, російське вище військово-політичне керівництво опинилося в заручниках власних рішень. З одного боку — витрати на продовження війни проти України неминуче зростають, з іншого — для поповнення особового складу армії РФ потрібно витрачати ще більше. Так, одноразові виплати за підписання контракту з Міністерством оборони зростають із кожним місяцем.
“Вони продовжують підвищувати цінник за підписання контракту з Міноборони. У Пітері — 1,3 млн руб. (14,9 тис. дол.) тепер одноразова виплата. Я нагадаю, що починали вони два роки тому з 200 тис. руб. (2,3 тис. дол). Як швидко ця сума збільшується. Це може означати тільки одне — не виходить у них навіть на такі гроші залучити людей, хоча це дуже великі гроші. Ну от якщо реально, то це на порядки вище, ніж медіанна зарплата в регіоні”, — сказав російський опозиціонер, економіст Володимир Мілов.
Тим часом російська влада і пропагандисти готують суспільство до довгої війни. Днями підконтрольні Кремлю ЗМІ переінакшили коментарі заступника голови Радбезу Росії Дмитра Медведєва і розтиражували тезу про те, що Україна нібито не існуватиме до 2034 року. А отже, на їхню думку, повномасштабна війна триватиме ще 10 років.
“Це створює сприятливі інформаційні умови та очікування суспільства щодо війни, яка триватиме ще десять років, але закінчиться бажаною “перемогою” Росії. Цей російський наратив також прямо і рішуче підриває окремі спроби деяких кремлівських чиновників припустити, що Росія готова “вести переговори” про “мир” з Україною, і далі наголошує на тому, що єдиним бажаним для Кремля кінцевим станом війни є повне знищення української держави та народу”, — зі звіту Інституту вивчення війни.
Раніше в британській розвідці заявляли про те, що зміна риторики Кремля з проведення “СВО” (“спеціальна військова операція”, так у РФ називають війну Росії проти України, — ред.), на протистояння колективному Заходу свідчить про те, що Росія готова до затяжної війни, попри людські та фінансові втрати.
Основу російської економіки складають нафта і газ. Санкції поступово починають працювати та поступово знижуються економічні можливості для виготовлення зброї та забезпечення населення. Про це розповів президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Труді Рубін — колумністці американського видання The Philadelphia Inquirer.
“Подивімось, на чому заробляє Росія. У них економіка — це нафта і газ. І що б там не було, що б там хто не говорив, не малював ту чи іншу економічну аналітику, реальні професійні люди сходяться в тому, що, починаючи з 2025 року, Росія економічно падатиме. Тобто поступово санкції починають працювати. Поступово енергетичних грошей не вистачає, щоб таку велику кількість виробляти зброї та забезпечувати населення”, — сказав глава держави.
Він упевнений, що Заходу необхідно перестати боятися наслідків відходу Володимира Путіна від влади.
“Путін буде підіймати податки, він буде все це робити. Що для нього страшно? Незадоволене російське суспільство. Незадоволене російське суспільство і є ядерною зброєю проти “ядерного Путіна”. Це найголовніше. І на цьому треба зосередитися. Не давати обходити санкції, технологічно підіймати Україну і не боятися, що буде з Росією. Це головний меседж — не боятися, що буде з Росією після Путіна. Як тільки Захід припинить боятися, що буде з Росією без Путіна, Росія без Путіна швидше настане”, — констатував Зеленський.
Тим часом Путін підписав закон про підвищення податків, який у найближчі 6 років принесе майже 17 трлн рублів (120 млрд дол.), повідомляє The Moscow Times.
Відповідно до законопроєкту, ставку податку буде підвищено з 13% до 15% для росіян із доходами від 200 тис. руб. на місяць (1456 дол.), до 18% для тих, хто заробляє від 5 до 20 млн руб. на рік (40-150 тис. дол.), до 20% — для доходів від 20 до 50 млн руб. на рік (150-360 тис. дол.) і до 22% — для доходів понад 50 млн руб.
За оцінкою Мінфіну РФ, у 2025 році бюджетна система отримає від підвищення ПДФО додатково 533 млрд руб., а до 2030 року — 3,1 трлн. Унаслідок реформи в найближчі шість років у населення і бізнесу заберуть 16,8 трлн рублів.
Думки експертів
Як громадяни РФ бідніють через війну? До чого призведе збільшення податків у Росії? Який рівень інфляції очікується у РФ? Що буде з російським бізнесом? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Ігор Ліпсіц, доктор економічних наук;
- Ілля Несходовський, економіст;
- Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
- В’ячеслав Ширяєв, економічний оглядач;
- Андрій Длігач, доктор економічних наук, професор Київського національного університету.
ІГОР ЛІПСІЦ: Підвищення податків негативно вплине на економіку РФ
— У РФ надмірно зростають витрати та стандартна модель формування доходів бюджету перестає працювати. У принципі, Росія зараз отримує чималі доходи від експорту нафти, бо ціна поки що висока і нафтопродукти начебто вдається вивозити, попри санкції, які застосовуються проти російського тіньового флоту. Від цього приходять доходи, але дуже багато грошей у Росію не повертається.
Люди з Росії відвантажують нафту і газ, а їм формально нараховують доходи від проданої продукції. Але ці гроші в Росію не повертаються. Центробанк каже, що гроші є, але вони на рахунках у закордонних банках. І, загалом, ці гроші не можуть повернутися. Через це уряд став знижувати вимоги обов’язкового продажу валютного виторгу, тому що гроші не можуть повернутися в країну. Виходить, що сумлінні російські експортери потрапляють у біду. Вони не можуть продати валюту, тому що не можуть повернути її в Росію.
Нещодавно двічі за місяць знизили норму повернення виторгу. Спочатку опустили до 60%, а зараз — до 40%. Це означає, що гроші приходять погано і вони формальні.
А витрати на війну реальні, військову техніку потрібно оплачувати. І виникає ситуація, коли формально начебто гроші є, а реально їх немає, і бюджет не може отримати дохід. Внутрішнє виробництво зростає тільки в частині військового виробництва, яке бюджет же й оплачує. На нього віддаються гроші, тож сильно на цьому не заробиш.
Що стосується цивільного виробництва, то воно, попри всі заявлені ідеї імпортозаміщення, не дуже розвинулося, та й не може розвиватися, тому що в країні працювати нікому. У Росії дефіцит робочих рук. Багато виробництв просто невигідно робити, тому що занадто маленький ринок.
Залишається єдиний спосіб — забрати у російських громадян якомога більше грошей, по максимуму. У Кремлі на це роблять ставку і підвищують податки. Але це проблему не вирішує.
Росія — країна дуже бідних людей з дуже маленькою зарплатою. Тому це податок для багатих, які, до речі, люблять Путіна і, відповідно, є опорою його режиму. І ось їм за вірність і за підтримку режиму принесли подарунок у вигляді підвищення податків на їхні доходи. Треба мати на увазі, що багато хто з цих людей потраплять під подвійний удар: з їхніх особистих доходів вони платитимуть більший прибутковий податок. А з іншого боку, як власники бізнесу вони віддаватимуть податок на прибуток. Це удар по російському бізнесу, перш за все, причому особливо по малому і середньому, який не отримує величезні гроші за військові замовлення.
Можливо, скоро буде серйозне скорочення малого і середнього бізнесу в Росії. У РФ інфляція, тому і зростають ціни. Якщо зростають ціни, то доводиться підвищувати зарплату, і це призведе до того, що людина сьогодні не отримувала 200 тис. руб., а завтра почне отримувати та платитиме підвищений податок.
Уже з’явився розрахунок, що якщо не коригувати ці межі й не індексувати, то років через п’ять це прогресивно оподаткування впаде. Зараз до цього податкового оподаткування потрапляє 3% тих, що працюють, а пізніше буде вже 13%. Тобто багато хто наближається до цієї зони прогресивного оподаткування. Горизонт — 5 років. І раз ці гроші держава забирає у бізнесу і населення — вони не вкладаються в купівлю товарів і розвиток громадянського бізнесу.
ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Російський бізнес не може інвестувати у свій розвиток
— Факт запровадження прогресивної шкали оподаткування – це фактично означає, що відкрили “скриньку Пандори”. Зараз встановили шкалу тільки у 2%, але якщо грошей не вистачатиме, то підвищуватимуть до 10-15%. Може так статися, що вже вища шкала буде 40%. Головне просто почати.
Платити буде середній клас, якого не так багато. І в цих людей була перевага — низька ставка оподаткування їхніх доходів. Тепер це все в минулому. Тепер кожен має платити за війну, інфляцію і санкції. Тепер у середнього класу буде все обмежено і вони платитимуть безпосередньо до бюджету.
Більш суттєвий негативний вплив сьогодні — це збільшення податку на прибуток. В уряді говорять про імпортозаміщення. Але для імпортозаміщення необхідний ресурс, відповідні інвестиції, які мають прийти або від власника, або ззовні. Але де власник зможе знайти ці інвестиції, якщо тепер держава забирає все більше грошей з прибутку, який він отримує.
Немає можливості отримувати інвестиції від інших користувачів, тому що Фондова біржа не працює. Усі іноземці вийшли з російського фондового ринку. А всередині країни далеко не всі готові інвестувати. Також перекрито зовнішні запозичення.
У короткостроковій перспективі підвищення податків допоможе збільшити надходження до державного бюджету РФ, але в середньостроковій і довгостроковій перспективі це призведе до погіршення інвестицій. Імпортозаміщення не зможе розвиватися.
ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Дефіцит робочої сили призвів до інфляції у РФ
— Прямий дефіцит робочої сили в Російській Федерації вже наближається до 2 мільйонів осіб, і ситуація погіршуватиметься. Ця ситуація різко погіршилася ще на початку 2023 року.
Згадаймо літо 2023 року, виступ Ельвіри Набіулліної (голова Центрального банку РФ, — ред.) на економічному форумі, де вона вже тоді сказала про те, що перегрів російської економіки веде до дуже серйозних проблем на ринку праці. На той момент загальний обсяг безробіття у РФ становив практично 2%, при тому, що для нормальної економіки за типом російської нормальним є безробіття на рівні 5% від працездатного населення.
Завжди існують окремі категорії людей, які переїжджають з місця на місце, перекваліфіковуються, не працювали та працювати не будуть. У цій ситуації завжди має бути певний запас працездатного населення, який забезпечить своєчасне зайняття вакансій, що відкрилися.
Російська економіка завжди була орієнтована в певних сегментах, пов’язаних із важкою фізичною працею, на досить великий приплив працівників із країн Середньої Азії. І міграційна політика щодо іноземців-гастарбайтерів спровокувала досить серйозний відтік цих людей у 2022-2023 рр.
Війна призвела до того, що досить велика кількість російського капіталу почала виходити з РФ, насамперед у ті тихі гавані, які традиційно являли собою країни ближнього закордоння. Там почали створюватися робочі місця й умови для працевлаштування людей, у яких раніше єдиним способом заробітку була поїздка в Росію. Почався масовий відтік людей без російських паспортів на свої історичні батьківщини. Ця ситуація призвела до того, що утворився досить серйозний дефіцит у тих галузях, які активно використовували низькокваліфіковану фізичну працю — будівництво, сільське господарство, логістичні компанії тощо.
В інших галузях почався серйозний перекіс по ринку робочої сили у зв’язку з різким збільшенням державного інвестування підприємств військово-промислового комплексу, де утворився дуже великий обсяг замовлень.
З’явився досить серйозний аспект притягування до підприємств ВПК вільної робочої сили або тієї робочої сили, яка була зайнята на підприємствах цивільних секторів. Тому утворилася проблема, яка називається “перегрів економіки”, коли шляхом державного інвестування та замовлень в окремо взятих галузях всі інші галузі починають дуже серйозно страждати в рамках відсутності робочої сили. Усе це на сьогодні призвело до того, що прямий дефіцит робочої сили в Російській Федерації вже підходить до 2 млн робочих рук. І, найімовірніше, ця ситуація погіршуватиметься й надалі.
Дефіцит робочої сили став одним із головних інфляційних чинників у РФ. Щоб у магазинах були харчові продукти, необхідно, щоб їх хтось виробляв. Сільське господарство — це сектор економіки з досить високим рівнем ручної праці та відносно низьким рівнем механізації. Якщо ви не зможете забезпечити нормальну зайнятість у сільському господарстві, то у вас буде об’єктивне зменшення обсягів виробництва. Якщо зменшується пропозиція на ринку сільськогосподарської продукції, то зростають ціни.
Далеко не весь асортимент товарів можна перекрити імпортом. Імпорт в епоху досить серйозного зростання курсу долара відносно рубля об’єктивно буде дорогий для середньостатистичного росіянина, який живе від зарплати до зарплати та сидить у споживчому кредиті. Підвищення цін на харчові продукти дуже болісно може позначитися на його гаманці.
Така сама ситуація складається і в інших галузях, які виробляють товари народного споживання у РФ. При цьому сьогодні на полицях російських магазинів спостерігається засилля китайських товарів.
Китай демпінгував, поки не видавив з ринку російських виробників. Після цього Пекін швидко і суттєво підніме ціни. Ми вже маємо цю ситуацію з російським автопромом. Наразі китайський автопром остаточно видавив конкурентів з російського ринку, і почав суттєво підіймати ціни на свої автомобілі. Ця ситуація однозначно веде до того, що зростання цін лягає на загальні інфляційні процеси, а зростання доходів росіян точно не встигає за цим зростанням цін.
В’ЯЧЕСЛАВ ШИРЯЄВ: Російська економіка не справляється з війною
— Новина про те, що Кремль ввів рекордну виплату за підписання контракту в розмірі 1,9 млн рублів. Це свідчить про те, що влада кидає останні ресурси на викачування контрактників для “м’ясних штурмів”.
Формально в Росії гроші надруковані й існують, але їхня вартість стрімко падає. Інфляція з’їдає всі виплати, тому їх змушені постійно підвищувати. Чи можливо, що 150 тис. додаткових контрактників будуть оплачені? Так, можливо. Але чи будуть ці грошові знаки конвертовані в такому ж обсязі в товари та послуги, які окупанти зможуть придбати? Відповідь — ні. Ці гроші будуть постійно знецінюватися.
У західній пресі дедалі частіше звучить теза про те, що в Путіна закінчуються гроші на війну. Він і сам нещодавно, спілкуючись із керівником рахункової палати, заявив, що, начебто, доходи від нафти та газу зростають, дефіцит бюджету не такий уже й великий, але зайвих грошей немає.
Ці слова — “зайвих грошей немає” — Путін виділив. Сенс його висловлювання полягав у тому, що грошей немає. Якщо прибрати слово “зайвих” (а зайвих грошей ніколи не буває), то залишається, що грошей немає. Він визнав, що на всі забаганки грошей немає. Якийсь час він ще може закривати дірки грошима, що знецінюються, але глобально — вибору не залишається. Йому потрібно щось робити з війною, тому що економіка її не витягує.
У Росії серйозно дорожчає паливо. Значну роль відіграє необхідність постійного відновлення втрачених потужностей на нафтопереробних заводах через удари ЗСУ. Також інфляція неминуче призводить до зростання цін на бензин.
Нафтовики стикаються з такими ж витратами на персонал, обслуговування кредитів і логістику, як і інші сектори економіки. Вони не можуть не підвищувати ціни. Якщо реальна інфляція на товари, які споживає населення, становить 30%, то немає причин, чому нафтовики мають стримувати ціни. Тому рано чи пізно це мало статися.
Уряд РФ занадто довго контролював ціни на внутрішньому ринку. Відповідно, зараз це почне прориватися. До осені зростання з гуртового ринку перейде в роздрібний. Крім того, додасться загальний ривок після довгого стримування, і населення вже найближчими місяцями відчує серйозне зростання цін на бензин.
АНДРІЙ ДЛИГАЧ: Інфляція у РФ буде наростати
— Інфляційні процеси в Росії не зупиняться. Ціни на продукти продовжуватимуть зростати, як і вартість поїздок і відпочинку, через залежність від західних компонентів для літаків та інших товарів.
Ми вже бачимо істотне падіння імпорту продовольства більш ніж на 6%. П’ята частина продовольства в Росії — це імпорт. Тому відбудеться перемикання на вітчизняні продукти, але якщо хтось думає, що харчові продукти традиційно є російськими, це не зовсім так. РФ серйозно залежить від постачання багатьох продуктів з Індії, країн Європи та Південно-Східної Азії.
Спочатку 2024 року картопля подорожчала майже вдвічі. Загалом, овочі подорожчали на 50-60%. Та не лише овочі є драйверами інфляційних процесів. Також суттєво подорожчав відпочинок — приблизно на 20% від початку 2024 року. Вартість авіаперельотів уже значно зросла і продовжить зростати, оскільки збільшуються витрати на обслуговування авіаційного парку Росії.
Інфляційні процеси не зупиняться. Хоч цього тижня і були розмови про те, що нібито інфляція призупиняється, — це не відповідає дійсності. Середньомісячна інфляція в липні становитиме близько 1%, або 10% у річному обчисленні, відповідно, вона буде тільки наростати.
Читайте також: Російська авіація зазнала серйозних втрат: можливість виробництва літаків оцінив Романенко