Війна важливіша, ніж соцвиплати: експерти обговорили плачевний стан економіки РФ

У 2024 році уряд Російської Федерації планує збільшити витрати на оборонну промисловість майже до 11 трлн рублів (112 млрд доларів США), що втричі більше, ніж до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Бюджетні витрати на оборонку в Росії вперше зростуть до 6% валового внутрішнього продукту (ВВП). На сьогодні ця цифра становить 3,9% ВВП.

На війну проти України Кремль планує витратити на 3 трлн рублів більше, ніж на соціальний захист власних громадян — на ці цілі до держбюджету хочуть закласти 7,5 трлн рублів. Із цих грошей, крім іншого, виплачуватимуть пенсії, допомогу по інвалідності, виплати багатодітним сім’ям, так звані дитячі та інші соцвиплати.

Таким чином, військові витрати у 2024 році вперше в історії Росії перевищать витрати за статтею “Соціальна політика”.

Водночас витрати на освіту та охорону здоров’я російська влада має намір залишити на колишньому рівні — це 1,5 трлн і 1 трлн 600 млрд рублів відповідно.

У проєкті бюджету загальні витрати прогнозуються на рівні 36,6 трлн рублів — що на 15% більше, ніж у 2023 році. Водночас, у Кремлі розраховують на те, що доходи російського держбюджету зростуть майже на чверть порівняно з 2023 роком.

Читайте також: Кремль планує збільшити витрати бюджету на оборону — деталі (ВІДЕО)

Про проблеми російської економіки та постановку її на військові рейки в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Олег Устенко, радник президента України з економічних питань;
• Іван Варченко, експерт з питань національної безпеки;
• Ігор Ліпсіц, професор, доктор економічних наук;
• Іван Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

ОЛЕГ УСТЕНКО: Росіян готують до галопуючої інфляції

— Якщо ви подивитеся на структуру бюджету РФ, то дійсно йде різке збільшення витрат на військово-промисловий комплекс. Я б ще звернув увагу, що збільшуються витрати державного бюджету на репресивний апарат, тому що коли ти або не підвищуєш життєвий рівень населення, або знижуєш його, та ще й водночас затискаєш абсолютно повністю залишки свободи, ти маєш платити за це.

Якщо ви подивитеся статистику, то здається, що більш ніж на 50% йде зростання витрат на репресивний апарат. Тому ВПК збільшується у витратах, але репресивний апарат точно не лишається осторонь або в хвості цієї колони.

В умовах, коли економіка начебто перебуває у вкрай жалюгідному стані, зрозуміло, що зростання переспрямовано в бік якраз ВПК. І який сенс від зростання у 2%?

Якщо глобальне зростання йде якраз у напрямку ВПК, то гармати, гранати і снаряди в холодильник не покладеш і на хліб не намажеш, і населенню точно від цього не стає краще. Є плачевний досвід кінця Радянського Союзу.

Період розпаду СРСР підійшов, коли ціни на енергоносії знижувалися, а витрати на ВПК продовжували залишатися на високому рівні, іноді їх треба навіть було збільшувати. Зрозуміло, що соціальна сфера від цього страждає.

Ти розповідаєш більше про ВПК, про витрати на репресивний апарат, тому що тобі треба бити батогом своїх людей.

При тому, що збільшення витрат при незростаючих доходах державного бюджету означає тільки те, що фінансувати цю дірку в державному бюджеті якимись цивілізованими способами вони не можуть, оскільки перші санкційні пакети відрізали Росію від зовнішнього ринку запозичення капіталу.

Інфляція видається одним із можливих шляхів, який Росія спробує використати. Ось чому в заявах керівників Центробанку Росії весь час звучать слова “інфляція”, “інфляційна політика” – вони готуються до інфляції, вони її чекають.

Спроба приборкати інфляцію до 5-6%, зрештою, виявиться таким фантомом. Вони не зможуть це зробити, очевидно, тому що треба буде далі закручувати бюджет, треба буде покривати цей дефіцит.

Апетити зростають у силовиків, у ВПК, у наглядачів, у репресивного апарату загалом. Тому інфляція — це те, що активно використовується в Росії.

Якщо ви подивитеся на інфляційний розклад, який є в Росії, то це умовна “фількіна грамота”. Ці 6-7 інфляційних відсотків, про які говорить Центробанк — зайдіть у російський магазин і подивіться, як змінилися ціни на продукти харчування — ви будете шоковані.

Ніколи за останні десятиліття не було такого активного зростання цін на продукти харчування. Подивіться ціни на курятину, овочі, незважаючи на те, що був літній сезон, і начебто вони мали би показувати, навпаки, зворотну динаміку, і цінова кон’юнктура мала би покращуватися.

Подивіться, що відбувається з цінами на паливно-мастильні матеріали, на бензин у великих російських містах і, загалом, на відсутність бензину в малих російських містах. Не треба бути професійним економістом для того, щоб розуміти, що ситуація патова.

Велика частина населення в Росії живе і витрачає свій бюджет не на автомобілі і не на товари тривалого використання — холодильники, посудомийні та пральні машини. Вони витрачають свої гроші на їжу, на те, щоб вижити, користуючись товарами тривалого використання.

ІВАН ВАРЧЕНКО: Російська економіка переходить на військові рейки

— Коли я чую ці героїчні і браві заяви з боку керівників Росії, я згадую останні роки існування Радянського Союзу. І ось тоді керівники СРСР від Андропова і Черненка до Горбачова говорили про те, що Радянський Союз сильний як ніколи, і ми бачили, як він в один момент завалився, впав під тиском тих беззаперечних економічних, соціальних та ідеологічних аргументів, які не могли далі тримати Радянський Союз.

Тобто сталася революційна ситуація, яку намагалися ретельно маскувати, використовуючи тогочасні засоби масової інформації та можливості обдурювати людей. Нині Росія користується тими самими лекалами, але тільки на початку XXI століття, у 2023 році, намагаючись обдурити росіян у тому, що вони нібито сильні як ніколи, демонструючи якісь прикмети порядку, впевненості та перспективи для держави. 

Насправді, ми розуміємо, що російській економіці важко під санкціями. Так, вони шукають варіанти, як виходити з цієї ситуації, шукають “сірі” або “чорні” шляхи, щоб санкції діяли не так відчутно, не так сильно. Але ми розуміємо, що ті гроші, які зараз економіка Росії витрачає на війну в Україні, вона могла б дуже добре витрачати на поліпшення добробуту росіян.

Крім грошей, вони витрачають ще десятки і сотні тисяч життів своїх співгромадян. Ми розуміємо, що частина російського населення, яка втратила повністю здоров’я на українських фронтах, навряд чи буде здатна далі піднімати і без того важку російську економіку.

І зараз російська економіка, звичайно ж, намагається перейти на військові рейки. Вони користуються ідеологемами 80-річної давності, про те, що Радянський Союз у далекій середині ХХ століття зміг мобілізуватися перед лицем загрози.

Але тоді потрібно розуміти, що вони обманюють самі себе, тому що Радянський Союз міг мобілізуватися, тому що він мав підтримку цивілізованого світу. Ті ж США давали серйозну допомогу. Адже вони допомагали в рамках цієї допомоги Радянському Союзу робити снаряди, вони робили танки Т-34, бійці Червоної армії користувалися літаками, машинами, американським зв’язком, “Студебеккерами” і десятками різних одиниць озброєння і автоматичної зброї.

Тому зараз Росія вкотре обманює своїх громадян, намагається блефувати в бік цивілізованого світу, розуміючи, що він не зовсім готовий до війни, до того, що це серйозно.

Росія продовжує намагатися маніпулювати громадською думкою в західних країнах, іноді в неї це виходить. Але цей блеф, звичайно ж, матиме свій кінець. Я абсолютно впевнений, що цивілізований світ, як і десятиліття тому, все-таки не буде торгувати своїми базовими основоположними цінностями, які тисячоліттями і століттями тримають ці держави.

Я говорю про цивілізований світ, тому я розумію, що блеф Росії залишиться блефом. Він, скоріше, мобілізує наших партнерів і робить так, щоб ми посилювали ці зовнішньополітичні сигнали, щоб ми посилювали свою позицію.

ІГОР ЛІПСИЦ: Держборг Росії буде тільки зростати

— Росія не розвалиться тільки з економічних причин, і Радянський Союз розпався не тільки тому, що розвалилася економіка, а й тому, що люди хотіли жити незалежно від Москви, хотіли жити на своїх національних територіях, щоб їм ніхто не диктував із Москви.

Тож там був цілий комплекс причин, хоча економіка, звісно, зіграла дуже велику роль у тому, що держава залишилася без грошей і не могла задобрювати місцеві еліти, виділяючи гроші з бюджету.

До цього Росія йде. Отже, ми більш-менш можемо очікувати стійкості економіки Росії на 2024-2025 роки.

А ось із 2026 року вже очікується досить дивна ситуація, тому що, найімовірніше, і Фонд національного добробуту може майже зникнути, і вже будуть дуже великі кошти вилучено просто з економіки через продаж облігацій.

Уже сильно зріс державний борг РФ. Це ж теж дуже важливий параметр. Росія завжди пишалася тим, що в неї маленький борг. Вона добре погасила зовнішній борг, а внутрішній борг був маленький, усі раділи. Але ось він зараз сильно виріс, і буде зростати. І Мінфін Росії вже з гіркотою говорить, що це неминуча, безвихідна ситуація.

І вже зараз державний борг РФ становить, по-моєму, 3,5 трлн рублів, і вони ще на наступні 2 роки планують щороку по 4 трлн рублів позичати. Разом — 8 трлн. Отже, вже дійде приблизно до 30 з гаком трильйонів, а це вже досить серйозна тема, тому що треба ж платити за ці гроші, повертати їх. З’являються витрати на обслуговування державного боргу.

Це вже стає серйозною витратою, і виникає якась загроза, що ти можеш отримати менше грошей, ніж доведеться віддавати за колишнім боргом. У цьому випадку починає вже проблискувати структура під назвою фінансова піраміда.

Вона ще не з’явилася, але її проблиски — на горизонті. Це серйозна біда. Звичайно, можна забрати гроші в населення, але це така вже політично слизька тема. І ось на цій темі, коли вже починається вилучення грошей у населення, можуть з’явитися ті самі групи, які захочуть перехопити владу.

Я думаю, що приблизно така конструкція. Тобто, економіка буде вже настільки зношеною, настільки розваленою, що в народу з’явиться бажання змінити керівництво країни. Ось тоді, можливо, виникне якийсь новий поворот.

ІВАН БУРАКОВСЬКИЙ: Економічні проблеми в РФ не вирішувалися десятиліттями

— Одразу хочу сказати, що ситуація в регіонах справді є складнішою, ніж у містах-мільйонниках, таких як Москва чи Санкт-Петербург. Ну і можна ще 10-15 міст назвати. Там своя особлива економічна система. І тут є свої особливості соціально економічного розвитку.

Що стосується регіонів, то тут ситуація досить проста. З одного боку, військові витрати безпосередньо фінансуються з Центрального федерального державного бюджету. З іншого боку, останнім часом існує досить чітка тенденція — на плечі регіонів кладуть частину військових витрат. Це і виплати мобілізованим безпосередньо з цих регіонів, це і витрати на допомогу членам їхніх сімей. Це витрати, пов’язані з їхнім екіпіруванням, обмундируванням і багатьма іншими речами. Зрозуміло, що таке перекидання витрат — це проблема для регіонів, перш за все, у зв’язку з тим, що перед кожним із них поставлено досить високі завдання з мобілізації.

РФ сьогодні намагається поставити під рушницю практично всіх, кого тільки можна поставити будь-якими засобами. Але є ще один нюанс, крім такого перекидання коштів, якщо так можна висловитися.

Давайте не забувати про те, що в РФ, як і в будь-якій федеративній країні, існують різного роду субсидії, які виплачують так званим дотаційним регіонам. І якщо грошей у центральному бюджеті немає, якщо всі ці гроші йдуть безпосередньо на військові витрати, як пов’язані, так і не пов’язані з війною, то зрозуміло, що можливість допомагати дотаційним регіонам також зменшується.

Таким чином, ми бачимо досить складну ситуацію, яка багато в чому схожа на ситуацію Радянського Союзу під час війни в Афганістані. З одного боку, і масштаби тієї війни у військово-політичному плані були не такими великими, як сьогоднішня російська агресія проти України, але, тим не менш, Афганська війна передала свої негативні економічні плоди для радянської економіки. 

У РФ існує велика кількість внутрішніх економічних проблем. Ці проблеми не вирішувалися десятиліттями. І війна, з одного боку, просто їх загострила, а з іншого боку — принесла якісно нові виклики.

Читайте також: Вперше в історії Росії бюджет на армію перевищить витрати за статтею “соціальна політика” – подробиці (ВІДЕО)