Відповідальність Росії за геноцид українців: як просувається справа та яке покарання може понести РФ (ВІДЕО)

Міжнародний суд ООН у Гаазі завершує перший етап засідань щодо позову України проти Росії. Представники Києва стверджують, що офіційні особи РФ — президент Володимир Путін, міністр закордонних справ Сергій Лавров, постійний представник РФ при Організації Об’єднаних Націй Василь Небензя — неправдиво звинувачували Україну в геноциді на Донбасі і використали це як привід для початку повномасштабного вторгнення, передає FREEДОМ.

Позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі Україна подала на третій день повномасштабного вторгнення російських військ. Вже 16 березня 2022 року суд зобов’язав Росію припинити воєнні дії, заявленою метою яких було нібито запобігання геноциду в Луганській та Донецькій областях. Кремль проігнорував рішення суддів. Тепер справа перебуває на тій стадії, коли українська сторона чекає на рішення про те, що справа — в межах конвенції про геноцид, а значить, розгляд позову по суті — можливий.

“Україна подала дуже креативний позов. Вона говорить про те, що Росія порушила конвенцію щодо запобігання геноциду тим, що розпочала агресію проти України, виправдовуючи її звинуваченнями в тому, що Україна зробила геноцид. Ми доводимо те, що Україна не робила жодного геноциду на Донбасі, про що говорить Російська Федерація. У межах цієї справи ми поки що не намагаємось довести, що Росія зробила геноцид проти України. Наш фокус — те, що ми цього не робили, а, відповідно, російська агресія не має під собою жодної законної підстави”, — каже юрист-міжнародник Ерік Кучеренко.

Хоча рішення суду ООН мають скоріше символічний характер — не мають правозастосовної сили — Київ зможе використати позитивне рішення на практиці, впевнені експерти. Міжнародний суд ООН — найвищий судовий орган у світі. Тому перемога у суді збільшить шанси Києва на здобуття репарацій. Крім того, виграна справа посилить позиції Києва у переговорних процесах.

“Пункт “справедливість” є одним із складових формули миру Володимира Зеленського і коли ми говоримо про справедливість, ми говоримо про репарації, про відшкодування збитків і ми говоримо про покарання винних. І найвищою формою покарання буде створення Міжнародного трибуналу за злочин агресії, і цей трибунал має судити членів Ради безпеки Російської Федерації, які ухвалили рішення про початок війни”, — зазначив експерт “Українського інституту майбутнього” Ігор Попов.

Це далеко не перший позов України до міжнародних судових інстанцій проти Росії. У червні 2023 року розгляд позову Києва проти Москви про фінансування тероризму на Донбасі та дискримінацію кримськотатарського населення в анексованому Криму дійшов до слухань по суті у Міжнародному суді ООН. З 2019 року українське МЗС веде дві справи проти Росії у Світовій організації торгівлі та в Постійній палаті третейського суду. Ще чотири справи розглядає Європейський суд із прав людини.

“У нас немає мети їх поєднувати насправді. Ми йдемо паралельними треками і поступово ми у кожній із цих справ досягаємо того, що ми хочемо. І кожний суд має свою специфіку. Наприклад, у ЄСПЛ ми доводимо саме те, що Росія порушила європейську конвенцію з прав людини. У Міжнародному суді ми показуємо, що Росія порушила конвенцію з геноциду, і ми говоримо про відповідальність Росії як держави загалом. У Міжнародному кримінальному суді та у трибуналі, який ми хочемо створити, ми засуджуватимемо вже не саму Росію, як державу, а конкретних фізичних осіб — Володимира Путіна, чи Шойгу, чи Лаврова”, — пояснив юрист.

Незважаючи на те, що Росія є постійним членом Ради безпеки і має право вето, Москва не зможе вплинути на рішення суду, впевнені експерти. Немає в Кремля і підтримки серед інших країн-членів ООН.

“Росія перебуває у міжнародній дипломатичній ізоляції, і навіть те, що Російська Федерація є постійним членом Ради безпеки ООН, ніяк не допоможе їй у Міжнародному суді ООН. Все-таки Міжнародний суд є незалежною інституцією Організації Об’єднаних Націй. І показово, що на боці позивача — України — виступили 32 країни ось у цьому процесі, про який ми говоримо, ну а на боці Росії не виступила жодна країна”, — зазначив Попов.

Крім того, Україна продовжує роботу над створенням міжнародного трибуналу, де на лаві підсудних опиниться найвище військово-політичне керівництво Росії — ті, хто винен у розв’язаній війні. Перші кроки вже зроблено — у липні в Гаазі розпочав роботу Міжнародний центр із переслідування за злочин агресії проти України. Дискусія про формат майбутнього трибуналу між Києвом та міжнародними партнерами триває.

Читайте також: “Усе йде в правильному напрямку”: процес створення трибуналу над російськими воєнними злочинцями охарактеризував Чумак