Головна
Публікації
Відновлення справедливості: сьомий пункт української формули миру обговорюємо з адвокатом Юрієм Білоусом

Відновлення справедливості: сьомий пункт української формули миру обговорюємо з адвокатом Юрієм Білоусом

Опубліковано: 15 Жов / 2023 13:00

Відновлення справедливості — це сьомий пункт формули миру, запропонованої президентом України Володимиром Зеленським. Він передбачає створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України, а також розробку міжнародного механізму для відшкодування всіх збитків, завданих цією війною, — за рахунок російських активів.

Покарання винних

Формула миру, розроблена Києвом, стала основою для оновлення наявної архітектури безпеки. Про це заявив президент України Володимир Зеленський на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку. Запропонована українським лідером світовій спільноті формула складається з 10 пунктів, кожен з яких покликаний привести до справжнього миру. Однак мир неможливий без покарання винних. Саме про це 7-й пункт української формули миру.

Росія не припиняє варварськи знищувати українські території та вбивати українців. Однією з найкривавіших атак російських окупантів за останні місяці став обстріл села Гроза в Харківській області. Унаслідок ракетного удару загинули 59 людей.

Обстріли вокзалу в Краматорську і торгового центру в Кременчуці. Бомбардування центру Чернігова та пологового будинку в Маріуполі. Депортація українських дітей до Росії. Утримання жителів цілого села в підвалі школи в Ягідному. Переслідування людей і катівні в Херсонській і Харківській областях. Окупація Чорнобильської та Запорізької атомних електростанцій, підрив Каховської гідроелектростанції… Усе це — лише мала частина тих злочинів, які скоїла російська армія в Україні.

Вторгнення Росії в Україну стало найбільшим злочином проти людяності в Європі після Другої світової війни. Тому сьогодні перед світовою спільнотою стоїть головне завдання — притягнути до відповідальності агресора. “Повернення справедливості” — так називається сьомий пункт української формули миру. Він передбачає трибунал для винних в агресії та компенсацію збитків.

“Це безпосередньо кримінальна відповідальність керівництва Російської Федерації за злочин агресії проти України, а також військовослужбовців РФ, які скоювали військові злочини і злочини проти людяності в Україні. Наступний аспект — безпосередньо відповідальність Росії як держави. Як мінімум можемо згадати дві справи, які зараз розглядає Міжнародний суд ООН у Гаазі. Це саме справи, де Російська Федерація буде визнана державою, яка порушила міжнародне право. І третій аспект, який також важливий, — це компенсація збитків”, — коментує юрист-міжнародник Ерік Кучеренко.

На початку липня Парламентська асамблея ОБСЄ схвалила резолюцію про створення трибуналу для притягнення Росії до відповідальності за вчинені в Україні воєнні злочини. Створити спецтрибунал для керівництва РФ і Білорусі закликала і Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ).

До групи, яка працює над створенням трибуналу, входить 37 країн. За інформацією МЗС України, цей суд має притягнути до відповідальності близько 20 представників політичного і військового керівництва Росії.

“Злочин агресії — це елітарний злочин. Він може вчинятися тільки тими особами, які перебувають на посаді або фактично в змозі давати накази на ведення агресивної війни. Це буде вирішувати трибунал, це, можливо, може бути 20 осіб — представників політичного і військового керівництва РФ”, — вважає посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич, якого цитує агентство “Укрінформ”.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої при президентові Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих територій України до РФ.

“Уся система працює для покарання тих, хто це вчиняв ці злочини проти гідності, людяності, але також покарання тих, хто віддавав накази це робити, хто бачив і відвертався”, — каже генеральний прокурор України Андрій Костін.

Українська влада домагається створення міжнародного суду за прикладом Нюрнберзького трибуналу після Другої світової війни. Крім того, в уряді наполягають на передачі Україні всіх заморожених російських активів. Вони підуть на відновлення країни.

“Наші союзники, вже зокрема США, передають нам заморожені активи олігархів і Центрального банку РФ. Однак потрібно розуміти, що наразі вони передають лише корупційні активи. А ми вимагаємо, щоб нам передали абсолютно всі заморожені активи Російської Федерації. І неважливо, яке в них походження — достатньо того, що вони належать державі-агресору. Нещодавно з’явилася інформація, що Бельгія передаватиме кошти, які отримані як податки від майна Російської Федерації на їхній території”, — коментує юрист-міжнародник Ерік Кучеренко.

Нагадаємо, з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, внаслідок санкцій США та Європи було заморожено близько 300 млрд євро валютних резервів Центрального банку Росії по всьому світу.

ЮРІЙ БІЛОУС: Фіксувати воєнні злочини не стало легше

Про значення сьомого пункту формули миру і про те, як його реалізувати, в ефірі телеканалу FREEДOM говоримо з адвокатом Юрієм Білоусом, який займається збором доказів воєнних злочинів РФ проти України.

— Збір доказів воєнних злочинів, правильне їх оформлення — це основа для майбутнього спецтрибуналу. Процес збору доказів, зокрема, щодо повномасштабної війни триває вже понад півтора року. Які зараз є складнощі в їх зборі, і чи стало легше вам працювати?

— Дивлячись, про які докази ми говоримо. І ключове — воєнні злочини з боку Росії тривають. І фіксація цих злочинів триває постійно.

Тому я б не сказав, що стало легше, тому що докази накопичуються. Війна триває, руйнувань більше, постраждалих більше. А державна система — кількість слідчих, прокурорів, суддів — не стає пропорційно більшою. Знання не збільшуються в геометричній прогресії, як збільшується кількість злочинів. Кількість тих, хто фіксує воєнні злочини, теж не зростає в таких масштабах. І зафіксувати абсолютно все, м’яко скажемо, непросто. Це перший момент.

Другий момент стосується того, як відшкодувати збитки. Тому що докази злочинів, завданих збитків — це добре, це необхідно. Але як забрати російські гроші на відновлення і компенсації? Також питання — звідки, де взяти ці гроші?

Гроші можна взяти з російських активів. Але це не так просто, тому що гроші держави захищені міжнародними нормами. Це називається суверенні активи. Не можна просто так взяти і забрати їх. Так це не працює.

У нас велика міжнародна підтримка, це показало голосування на рівні Генасамблеї ООН на початку березня цього року — 141 держава засудила російську агресію. Здавалося б, як контрзахід абсолютно логічно забрати російські гроші з цих країн і спрямувати їх на відновлення шкіл, лікарень тощо, віддати людям, які постраждали. Але ні, це питання не просте. Це питання не тільки політичне, а й юридичне.

Ось США зараз заморозили понад 1 млрд доларів російських активів, а їх там на сотні мільярдів. І якщо Америка зараз віддасть їх Україні, то хто у світі захоче зберігати ці ж сотні мільярдів у банках Сполучених Штатів, знаючи, що в майбутньому може щось статися (а трактування, погляди на те, що відбувається, можуть бути різними)? І наступного разу ніхто вже не принесе свої гроші зберігати в американські банки. Це для американців питання політичного характеру. Тому тут проблема є.

Забирати російські державні гроші — це одне. Але є приватні гроші олігархів. Тут уже включаються права власності, права людини, права на справедливий процес і право на процедури. Ми розуміємо, що ці олігархи сколотили свої статки, підтримуючи путінський режим протягом довгих років. Але західні країни — це не Росія. І там, якщо ти прийшов за їхніми активами, то маєш довести зв’язок між цим олігархом, між війною, режимом і тим, як це все взаємодіє. Тому що в західних країнах право власності священне. Але в цьому напрямку, незважаючи на всі проблеми, ми працюємо.

Є люди, які підтримують нас. Уже створено міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України. Зараз пропонують створити комісію, яка ухвалюватиме рішення щодо акумуляції всіх російських активів, збере ці гроші, і за певними процедурами видаватиме їх тим, хто постраждав і тим, хто цього потребує. Остаточних рішень немає, але є різні варіанти того, як, кому, коли і в яких обсягах видаватимуть гроші — як людям, так і бізнесу, державі.

Ці не те щоб розмови ведуться, ведеться пряма конкретна робота. Є голосування, є проєкти рішень, є проєкти того, як це все має працювати. Може, це буде віддано централізовано нашій державі. Може, буде створено міждержавну комісію. Їм же, на Заході, теж потрібен контроль над тим, як ми працюватимемо з цими активами, як вони розподілятимуться. І важливим є питання справедливості щодо видачі компенсацій, щоб не вийшло так, що купу грошей віддали за постраждалий бізнес якомусь олігархові, а люди отримають якусь дрібницю. Так це точно не повинно буде працювати, тоді гріш ціна цій всій комісії.

І щоб надалі виплатити компенсації, спочатку потрібно зафіксувати збитки. І в нас із цим є проблема. Скажімо, потрібно зафіксувати пожежу будинку, потім потрібно провести експертизу і встановити причину цієї пожежі, що вона сталася від потрапляння ракети або її осколків. І це все потрібно буде підтверджувати документами. Зараз держава працює над спрощенням цієї процедури для людей, які постраждали. І нам потрібна база доказів цих збитків, щоб ми не зі стелі брали ці цифри, і, зрештою, їх не втратили.

І ще один момент. Ми можемо подавати позови до суду на Російську Федерацію тут, в Україні, за завдані збитки людям і бізнесу. Так, у всьому світі не можна в суді однієї держави судити іншу державу. Тобто ми не можемо засудити державу США, будь-яку державу Африки чи Європи. Але наш Верховний суд минулого року сказав, що Росія не користується імунітетом в українських судах, тому що вона не поважає суверенітет нашої держави. Тому український бізнес, люди звертаються до українських судів, щоб відшкодувати завдані їм збитки. І, до речі, я теж планую цим зайнятися найближчим часом. Там процедура не найпростіша. І питання, де ці рішення потім реалізовувати? Польща, Естонія тощо. Є різні варіанти, але така можливість теж є. І про це ми теж повинні говорити.

Але є ще один варіант. Російська Федерація може сама ці гроші віддати. І не треба буде включати судові процедури, шукати якихось політичних рішень. Держава Росія сама дає гроші у встановленому розмірі — і все, питання закривається. Звичайно, очікувати такого рішення від цього режиму неможливо. Від майбутніх режимів теж, напевно, навряд чи. Але, тим не менш, у житті, в історії все буває.

Підсумую. Раз ми говоримо про справедливість, то держава Росія повинна відповісти — раз. Безумовно, люди, які ухвалювали рішення про початок вторгнення, про початок війни проти нашої держави мають бути покарані. Вони повинні понести кримінальну відповідальність і повинні сприяти тому, щоб кримінальної відповідальності зазнали ті люди, які скоювали воєнні злочини в нашій країні. І Росія повинна покрити всі завдані збитки.