Відносини Європи та Китаю: підсумки зустрічі міністрів закордонних справ Європейського Союзу в огляді Мацуки (ВІДЕО)

Сьогодні, 12 травня, міністри закордонних справ Європейського Союзу збиралися у Стокгольмі для обговорення планів щодо перегляду політики блоку, насамперед щодо Китаю. Європейці хочуть знизити економічні ризики у відносинах із Пекіном, але водночас продовжуючи співпрацю з глобальних питань. Про це розповів шефредактор телеканалу FREEДOM Олексій Мацука.

“Ми підготуємо дискусію для лідерів Ради Євросоюзу до кінця червня, і в цьому документі виробимо нашу позицію щодо Китаю. З трьох точок зору. Перша — Китай є партнером. Ми торгуємо з Китаєм на 2,7 млрд євро на день. Так що забудьте про розрив”, — сказав верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

По-друге, Китай для ЄС — це і конкурент, з огляду на економічне зростання і технологічний потенціал Піднебесної.

“У нас є й інші конкуренти, не тільки Китай. Але Китай є важливим конкурентом не тільки як постачальник дешевих товарів”, — уточнив Боррель.

По-третє, політичні та економічні системи Китаю та євродержав абсолютно різні.

“Ми — багатопартійна демократія, а не одна партія. Ми — ринкова економіка, а китайська економіка управляється державою”, — пояснив головний дипломат ЄС.

“Тому ми дуже різні. І у світі ми конкуренти, ми представляємо наші моделі решті світу. Але ми повинні взаємодіяти з Китаєм. Я думаю, що ключовим словом є залучення і скорочення залежностей”, — резюмував Боррель.

Завдання для європейських дипломатів — знайти баланс думок серед 27 країн-членів ЄС і бажанням зберегти особливий підхід Євросоюзу до Пекіна, зберігаючи водночас тісні партнерства зі Сполученими Штатами, які останнім часом дедалі частіше говорять про ескалацію відносин із КНР.

“Немає реальної проблеми в тому, щоб розглядати напористість Китаю як проблему. У той час як, з іншого боку, дивитися на Китай як на партнера, з яким ми можемо співпрацювати, коли справа доходить до торгівлі за певних обставин. Важливо не бути наївним у цьому і розуміти, що Китай є країною з державною економікою, а також однопартійною державою. Саме тут, гадаю, і ЄС, і решта світового суспільства мають переглянути свої позиції. Необхідно поглиблювати трансатлантичний зв’язок”, — упевнений міністр закордонних справ Швеції Тобіас Біллтсрем.

Прибувши на зустріч, міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс наголосив, що ЄС має бути готовим до наслідків потенційного погіршення стосунків із Китаєм, що може статися, якщо вибухне конфлікт через Тайвань. Він додав, що не виступає за розрив відносин із Китаєм, але вказав на розрив із Москвою через вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, і прямо заявив про такий самий ризик у відносинах із Китаєм у разі, якщо станеться ситуація з Тайванем.

“Ми не можемо не враховувати варіант, що розрив може статися через те, що ситуація в Тайванській протоці була змінена силою. Тому Європі потрібно буде відреагувати, й реакція може призвести до якогось розриву”, — сказав Ландсбергіс.

Мацука зазначив, що слово “розрив” під час зустрічі часто. Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, канцлер Німеччини Олаф Шольц раніше вже закликали до зниження ступеня ризиків, але не до відчуження від Китаю. Однак президент Франції Еммануель Макрон нещодавно викликав шквал критики на себе, закликавши Європейський Союз зменшити залежність від США, та застеріг від втягування у кризу через Тайвань, спричинену, як він сказав, “американським ритмом надмірної реакції Китаю”.

“Ми готові підтримувати хороші відносини з Китаєм, а також з багатьма іншими партнерами в Індо-Тихоокеанському регіоні. Дуже важливо недвозначно заявити, що будь-які спроби дестабілізувати ситуацію будуть зустрінуті європейською і трансатлантичною відповіддю. Це дуже важливо. Гадаю, що ми можемо зробити деякі висновки з нашого підходу до Росії. Якби ми були більш рішучими, скажімо, до 2021 року, якби готовність бути сильнішими була б краще скоординованою, якби голос Європи був помітнішим і менш двозначним, то, можливо, Росія була б стриманішою. Ми знаємо, що в минулому було допущено багато помилок у політиці ЄС — Росія. Ми не повинні повторювати ці помилки щодо інших великих партнерів”, — акцентував заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський.

Але крім відносин ЄС з Китаєм говорили дипломати й про поточну ситуацію в Україні. Загалом це засідання було організовано зокрема через війну Росії проти України. Адже китайсько-європейські відносини, як і російсько-європейські, прямо можуть вплинути на майбутнє. Тим паче що Пекін запропонував власні плани, призначив свого спецпосланця, який має розпочати цю місію 15 травня.

“З 15 травня спеціальний представник уряду Китаю у справах Євразії Лі Хуей відвідає Україну, Польщу, Францію, Німеччину та Росію для зв’язку з усіма сторонами щодо політичного врегулювання української кризи. Від початку української кризи Китай зайняв об’єктивну і справедливу позицію та активно працював над просуванням мирних переговорів. Голова КНР Сі Цзіньпін висунув принцип із чотирьох пунктів, закликав до спільних зусиль і поділився трьома спостереженнями щодо української кризи, в яких викладено фундаментальний підхід Китаю до цього питання. Виходячи з цього, Китай випустив свій документ щодо політичного врегулювання, який містить вищезгадані основні ідеї, враховує законні інтереси всіх сторін і отримує широке розуміння і визнання з боку міжнародного співтовариства”, — сказав прессекретар МЗС Китаю Ван Веньбінь.

Такою є риторика Китаю. Вони продовжують називати повномасштабну війну РФ проти України “українською кризою”, що докорінно невырно.

“Перебуваючи так близько до війни, ми, безумовно, вважаємо, що Україна повинна виграти цю війну і відновити свою територіальну цілісність і суверенітет. Тільки так ми можемо гарантувати, що наступний конфлікт не станеться в Україні або на європейському континенті”, — акцентував Габріелюс Ландсбергіс.

Європейський Союз географічно розташований посередині між Сполученими Штатами і Китаєм. ЄС оголосив, що має намір стати глобальним гравцем, що напевно не влаштовує Китай, який демонструє антизахідну політику і “дружній нейтралітет” щодо російсько-української війни. Щоправда, при цьому дружить Пекін тільки з Москвою. Президенти Сі і Путін регулярно зідзвонюються. А Пекін робить вигляд, що зацікавлений у мирному вирішенні війни, надавши навіть свій “мирний план”, який викликав скепсис і в Брюсселі, Вашингтоні, і в Києві.

Читайте також: Це війна проти Путіна: репортаж із Європейського саміту з оборони та безпеки (ВІДЕО)