Після виборів, що відбулися в Польщі, діалог між Варшавою і Києвом стане конструктивнішим, оскільки поточний парламент працюватиме, найімовірніше, у форматі коаліції. Жодна з партій не зібрала монобільшість і це може допомогти розвитку дискусії. Таку думку сьогодні, 16 жовтня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив кандидат політичних наук, виконавчий директор “Міжнародної асоціації малих міст” Олексій Буряченко.
“Якщо починати з кінця щодо підсумків для України, що, напевно, найбільш затребуване питання для нас, то, я думаю, наші стосунки з Польщею 100% стануть конструктивнішими, вони будуть реалістичнішими, оскільки попередній парламент працював у форматі коаліції з однією партією, як в Україні називають монобільшості, це спрощує ухвалення величезної кількості рішень”, — сказав він.
Але, як зазначив політолог, ситуація стала абсолютно іншою і на це є дві причини.
“Перша — певний романтизм, який був у відносинах України і Польщі, і друге — питання безпеки, коли поляки дуже боялися нападу РФ і на них. Тому всі сили спрямовували на допомогу Україні. Скільки вони прийняли мігрантів, допомагали нам і грошима, і логістикою, і зброєю. Але зараз уже ці страхи трошки відійшли на другий план. Економічні питання для поляків також є досить суттєвими. Ми це бачимо якраз у політичному контексті, що і третя сила, блок, куди входили велика частина фермерів, і опозиційна центральна партія Туска, яка також говорила про лобіювання інтересів польського фермера. Це вже, звичайно ж, зовсім інший розклад, як він був раніше”, — каже Буряченко.
Але, акцентує він, це — еволюція, і потрібно це розуміти.
“Я це бачу дуже позитивним маркером. Не буде якоїсь однієї позиції крайньої, тому що жодна партія з цих двох найбільших — Качинського чи Туска — не взяла монобільшості. Це в будь-якому разі коаліція, найімовірніше, опозиційна, з трьох сил, які мали, до речі, договір перед виборами, що, якщо буде шанс сформувати коаліцію, вони це зроблять. Але, по-перше, три партії, це вже буде внутрішня дискусія в коаліції, а, по-друге, вони отримають найпотужнішу опозицію у вигляді чинної провладної партії. Тому це точно буде пошук балансу в самій політиці Польщі”, — пояснює політолог.
На думку Буряченка, дуже важливо, щоб Україна економічні питання взаємовідносин із Польщею винесла в окремий трек і не політизувала їх, що сталося під час виборів у Польщі.
“Поляки сильно, як на мене, перегріли цю економічну тему взаємин. Зараз потрібно виходити на конструктив, потрібно всім сторонам усвідомити, що Польща і ми — найбільші партнери. До речі, Польща дуже зацікавлена в сильних продуктивних відносинах з Україною, оскільки Україна вже 100% найближчим часом буде в Європейському Союзі, і Польща дуже розраховує на наші голоси в Європарламенті. Тому що разом із країнами Балтії ми матимемо, як мінімум, блокувальний пакет. А це про гроші, про конструктив. Поляки — дуже прагматичні люди”, — зазначив він.
Тому в України та Польщі є дуже багато спільних точок дотику і з безпекових, і з політичних, геополітичних, економічних питань.
“Тому, думаю, все буде добре. Підтримка України продовжиться в будь-якому разі, але сторони перейдуть до більш конструктивного напрацювання взаємовідносин як внутрішніх між двома державами, так і вироблення спільної політики України та Польщі щодо взаємовідносин зі світом, разом із Євросоюзом. З обов’язковим урахуванням усіх інтересів усіх стейкхолдерів, як з України, так і з Польщі. Це позиція більш доросла, більш справедлива і це точно еволюція наших і Польщі взаємовідносин, що неминуче відбулося б. Тому, як на мене, здорово, що ми переходимо до нового конструктивного етапу наших взаємин”, — резюмував Олексій Буряченко.
Читайте також: Які зміни чекають на Польщу після парламентських виборів — аналіз експерта
Нагадаємо, у неділю, 15 жовтня, у Польщі відбулися парламентські вибори, на яких було зафіксовано рекордну в політичній історії країни явку — 72,9%. Поляки голосували за кандидатів до обох палат парламенту — Сейму та Сенату. Загалом це 560 портфелів. У Польщі діє пропорційна парламентська система з відкритими списками, тобто люди обирають не лише партію, за яку хочуть проголосувати, а й конкретного кандидата з партійного списку.