Відчайдушні спроби довести, що Росія не країна-ізгой: саміт БРІКС у Казані проаналізували експерти 

16-й саміт БРІКС у Казані (РФ). Фото: gettyimages.com

У російській Казані з 22 до 24 жовтня триває 16-й саміт БРІКС (міжнародний економічний альянс, який 2006 року створили Бразилія, Індія, Китай, ПАР). Це перший саміт після масштабного розширення блоку, коли 1 січня 2024 року в об’єднання вступили Єгипет, Саудівська Аравія, ОАЕ, Ефіопія та Іран. Заявки на вступ до БРІКС подали ще 4 країни: Туреччина, Азербайджан, Малайзія та Сирія.

При цьому, частина лідерів цього року не приїхали на саміт з різних причин, а замість себе відправили чиновників рангом нижче. 

На полях БРІКС

22 жовтня на саміт у Казані прибули керівники 22 держав, серед яких лідер Китаю Сі Цзіньпін, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. Своєю чергою, з різних причин відмовилися відвідати БРІКС президенти Бразилії, Куби та Сербії, а також наслідний принц Саудівської Аравії Мохаммед ібн Салман, його представить міністр закордонних справ. 

Кремлівський диктатор Путін уже встиг на полях БРІКС зустрітися з прем’єром Індії Нарендрою Моді, який після заявив, що війна в Україні повинна закінчитися “мирним способом”.

“Ми регулярно перебуваємо в контакті. Як я сказав і раніше, ми вважаємо, що проблеми повинні вирішуватися мирними способами, і ми повністю підтримуємо якнайшвидше встановлення миру і стабільності. У всіх наших зусиллях ми віддаємо пріоритетне значення людству, і ми готові надати будь-яке можливе сприяння і в майбутньому”, — заявив Моді. 

Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час саміту БРІКС, заявив, що важливо запобігти ескалації. 

“Конфлікт в Україні затягується, тому ми повинні твердо дотримуватися трьох принципів: не допускати розширення географії бойових дій, не допускати ескалації та не допускати провокацій, що посилюють напруженість”, — цитують Сі Цзіньпіна російські пропагандистські ЗМІ. 

Несподіваним стало прибуття в російську Казань для участі в саміті БРІКС генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша. Його вже засудили деякі західні лідери. А представник генсека ООН Фархан Хак заявив, що на саміті БРІКС Антоніу Гутерріш “підтвердить свою добре відому позицію щодо України” і продовжить зусилля з відновлення безпеки судноплавства в Чорному морі. Путін має зустрітися з Гутеррішем в останній день саміту. Про це оголосив помічник президента РФ Юрій Ушаков.

Візит генсека ООН до Росії розкритикували в українському Міністерстві закордонних справ. 

“Генеральний секретар ООН відхилив запрошення України на перший Глобальний саміт миру у Швейцарії. Однак він прийняв запрошення до Казані від військового злочинця Путіна. Це неправильний вибір, який не сприяє справі миру. Він лише шкодить репутації ООН”, — йдеться в повідомленні МЗС.

Коментуючи участь у саміті представників країн, які мають тісні взаємовідносини з Євросоюзом або є кандидатами на вступ до нього, представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано наголосив, що від дій Путіна потерпають усі учасники зустрічі в Казані, незалежно від ступеня їхніх двосторонніх відносин із ЄС.

“Путін очолює країну, яка веде незаконну агресію проти сусідньої країни. Так що Росія є країною, яка грубо порушує статут ООН, міжнародне право. І РФ під керівництвом Путіна займається діяльністю, яка має негативні глобальні наслідки. Окремі члени БРІКС або ті, хто запрошений на цей саміт у Казані, відчувають наслідки на собі. Наприклад, зростання цін на харчові продукти та енергоносії. Тому ми віримо, що всі учасники саміту в Казані скористаються цією подією, щоб вкотре закликати Путіна негайно припинити війну проти українського народу, дотримуватися та поважати принципи статуту ООН і міжнародного права”, — заявив представник зовнішньополітичної служби ЄС.

У підсумковій декларації, яку підтримали лідери країн БРІКС, згадується війна Росії проти України, при цьому там не йдеться про бразильсько-китайський “мирний план”. 

“Ми нагадуємо про національні позиції щодо ситуації в Україні та навколо неї, окреслені на відповідних форумах, включно з РБ ООН і ГА ООН. Ми наголошуємо, що всі держави повинні діяти відповідно до цілей і принципів Статуту ООН у всій їхній повноті та взаємопов’язаності. Ми із задоволенням відзначаємо відповідні пропозиції про посередництво і добрі послуги, покликані забезпечити мирне врегулювання конфлікту за допомогою діалогу і дипломатії”, — йдеться в документі.

На цей документ уже відреагували в українському МЗС. 

“Вважаємо, що цей текст фактично свідчить про те, що Росії не вдалося “експортувати” учасникам саміту БРІКС свої неоімперіалістичні погляди на зміну світового правопорядку і глобальної архітектури безпеки через агресію проти України”, — йдеться в заяві МЗС України. 

Також у Міністерстві закордонних справ зазначили, що, виходячи з тексту декларації, БРІКС як об’єднання не має єдиної позиції з приводу російської агресії проти України.

“Переконані, що це пов’язано з підтримкою абсолютною більшістю цих країн цілей і принципів Статуту ООН, про що також ідеться в заяві. Така підтримка несумісна з підтримкою агресії або зміни кордонів силою, а отже, несумісна з підтримкою Росії та її агресивної війни проти України”, — наголосили в міністерстві.

БРІКС давно перестав бути тільки економічною платформою, стверджують експерти. Після того як Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна в лютому 2023-го, російський диктатор побоюється їхати навіть у дружні країни. Через це він не зміг приїхати на попередній саміт БРІКС у ПАР. Аналітики кажуть, що майбутнім заходом Путін хоче створити видимість, що Росія нібито не перебуває в міжнародній ізоляції, а навпаки — у клубі держав, які набирають впливовості.

Аналітики американського Інституту вивчення війни вважають, що Росія хоче використати цей саміт БРІКС як можливість продемонструвати свої зусилля з налагодження глобальних зв’язків із незахідними державами та підписати угоди й торгівельні механізми, за допомогою яких зможе підтримувати свої військові зусилля в Україні та пом’якшити вплив західних санкцій. 

Як зазначають експерти, спочатку БРІКС планували як альтернативу “Великій сімці” (G7) — об’єднанню, до якого входили Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка. У січні 2024 року група розширилася. До неї приєдналися Єгипет, Ефіопія, Об’єднані Арабські Емірати та Іран.

Більшість країн-членів БРІКС, крім Індії та Бразилії, є частиною китайської ініціативи “Один пояс — один шлях”. Причому останнім часом КНР активно розвиває контакти з Бразилією, купуючи близько третини бразильського експорту. Індія, тим часом залишається єдиним членом БРІКС зі зростальними стратегічними зв’язками із Заходом. Відносини Нью-Делі з Пекіном стають дедалі напруженішими.

Думки експертів

Яку вигоду Путін спробує отримати із саміту БРІКС? Який вплив має це об’єднання і яка в ньому роль Росії? Чи зможуть держави БРІКС створити альтернативну систему платежів? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

  • Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього;
  • Олеся Яхно, політолог;
  • Ігор Липсіц, професор, доктор економічних наук;
  • Ольга Курносова, російський політичний аналітик, голова секретаріату З’їзду народних депутатів;
  • Ростислав Мурзагулов, політтехнолог, ексголова Громадської палати Башкортостану.

ІГОР ПОПОВ: Кремль показує, що міжнародної ізоляції не існує

— Росія агресивно напала на Україну і закінчити цю війну можна лише на підставі Статуту ООН, який чітко прописує територіальну цілісність і суверенітет держав-членів. Російська Федерація порушила весь перший розділ Статуту. 

І після цього генеральний секретар ООН летить у російську Казань. Якби він летів на саміт БРІКС, який би проходив в іншій країні, то це було б ще адекватно сприйнято. Але в такому випадку Антоніу Гутерріш відвідує територію тієї країни, яка грубо порушила всі статті Статуту ООН. Це, звичайно, для України вважається неприйнятним і заява українського МЗС абсолютно зрозуміла. 

Потрібно розуміти, що БРІКС — це не російська організація, хоча ініціатива її створення і прозвучала в Санкт-Петербурзі. Панівна сила в БРІКС — це Китай і без нього жодне рішення не ухвалюватимуть. Лідер КНР Сі Цзіньпін раніше підтвердив, що так буде в Казані й це стало сигналом для багатьох інших лідерів. 

Прибуття лідерів 22 держав стало важливим сигналом для Кремля і він буде це максимально використовувати, показуючи, що міжнародної ізоляції не існує. 

Росія, перебуваючи під західними санкціями, більше за всіх зацікавлена в тому, щоб створити альтернативну платіжну систему, тому що платежі в доларах і євро блокуються. Але проблема набагато глибша. Альтернативна система платежів — це загальний протест країн так званого глобального Півдня проти чинної фінансової системи, де всі розрахунки йдуть через світові резервні валюти, які належать не членам БРІКС. 

Але навряд чи на цьому саміті будуть зовсім вже кардинальні рішення, хоча ми бачимо, що Федеральна резервна система і Європейський Центробанк стривожені спробами створити паралельні фінансові розрахунки, коли економіки країн-членів БРІКС між собою розраховуватимуться не через долар і євро. Це, звісно, вдарить по позиціях цих валют. 

ОЛЕСЯ ЯХНО: Росія не домінує в БРІКС

— У БРІКС домінує не Росія, а Китай. І для нього цей альянс несе важливий ідеологічний компонент. Я маю на увазі участь в антизахідних блоках, союзах, альянсах, платформах, майданчиках, які показують або намагаються вибудовувати альтернативні Заходу системи. Якоюсь мірою БРІКС саме з цією метою й ініціювався насамперед як економічна структура, яка може протиставляти певні фінансові системи Заходу. 

КНР у своїх будь-яких ініціативах, що стосуються глобальної політики та економіки, намагається весь час наголошувати на необхідності альтернативи західному лідерству. 

Водночас БРІКС в умовах війни має обмежені економічні можливості, бо низка країн є досить обережними в тому, щоб підтримувати будь-які висловлювання чи будь-які ініціативи в умовах загрози санкцій.

Індія зі свого боку має виключно економічний інтерес. Я не думаю, що вони мають на меті якраз працювати на те, щоб справді БРІКС або інші організації стали альтернативою західним системам економіки, політики та права. Скоріше, Індія намагається дійсно диверсифікувати свій економічний розвиток, співпрацюючи й з Росією, і з західними країнами.

Ми знаємо, що частина країн відмовилися приїхати на цей саміт на рівні лідерів, я маю на увазі, як Саудівська Аравія, частина країн відмовилися від вступу до БРІКС, як Казахстан, наприклад. Це зрозуміло, тому що в умовах війни, яка має однозначно глобальний характер, якщо взяти не просто гарячі фази війни та воєнні дії, а якщо взяти економіку, якщо взяти продовольство, якщо взяти нафту, санкції тощо, так чи інакше вона зачіпає всі регіони світу, ці країни вважають за краще все-таки утриматися від особливої активності, почекавши, як далі розвиватиметься ситуація загалом. 

ІГОР ЛИПСІЦ: Країни БРІКС не вкладатимуться в російську економіку

— БРІКС — це дуже дивне угруповання. Воно велике, але дуже нецілісне, пухке і невдале. Вони добре збираються, сидять і з важливим виглядом один на одного дивляться, зображують важливих політичних діячів. 

Країни БРІКС не зможуть створити єдину валюту, тому що вона може вийти тільки тоді, коли її використовують для торгівлі одна з одною. А члени БРІКС не так вже й щільно торгують між собою, а от із Заходом за долари та євро — дуже навіть. Тому всі ці альтернативні грошові розрахунки ні до чого. 

БРІКС — це переважно Китай, який не дуже хоче себе обтяжувати жорсткими валютними правилами. Пекіну зручно мати вільну ситуацію з юанем. 

Ніхто з держав-членів БРІКС не буде вкладатися в економіку РФ. У Росії були ідеї позичити грошей у Китаю — випускати облігації, номіновані в юані, продавати їх на фондовому ринку Китаю, отримувати китайські юані та вкладати їх у Росію. Але для цього був потрібен дозвіл Китаю, якого він не дав. Тобто навіть такий близький партнер РФ не хоче вкладати гроші. 

У БРІКС люблять, коли Путін їм списує кредити. І це відбувається регулярно. 

ОЛЬГА КУРНОСОВА: Путін намагається довести, що РФ не країна-ізгой

— На цьому саміті БРІКС Путін, з одного боку, намагається довести всьому світу свою легітимність, а з іншого — хоче показати, що існує не єдиний геополітичний полюс. Що не тільки країни “Великої сімки”, а й БРІКС можуть відігравати серйозну роль у геополітиці. 

Саміт БРІКС — це спроба Путіна довести, що Росія сьогодні не є країною-ізгоєм для більшості розвинених країн і показати, що для РФ існують інші геополітичні партнери. 

У Саудівській Аравії, наслідний принц якої не приїхав на БРІКС, заявляли про необхідність збільшити видобуток нафти. Як ми розуміємо, збільшення видобутку нафти може призвести до падіння світових цін на нафту. І ось це вже може бути великим ударом для бюджету Російської Федерації та для можливості ведення війни в тому обсязі, в якому ведуть її зараз. Щойно ціни на нафту впадуть — у Росії будуть великі проблеми з військовими витратами. 

РОСТИСЛАВ МУРЗАГУЛОВ: Кремль просто платить країнам БРІКС

— Держави, які не взяли Європа і США в “клуб”, створюють свої об’єднання за інтересами. Сьогодні Путін всіляко намагається долучитися до таких країн, а ось вони до нього, треба сказати, долучаються недостатньо охоче. Безплатно вже ніхто не хоче співпрацювати з Росією.  

Щойно Кремль дає комусь багато грошей у вигляді кредитів або списання кредитів, безплатної нафти, безплатного газу, то лідери готові посидіти з Путіним кілька годин, а потім чекати на виклик до Вашингтона. Це трагічний фарс. Участь у цьому заході генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша нічого не змінює. 

Ми зараз бачимо багато обурення і засмучення, що ось Путін нібито виявляється не самотній і зміг зібрати стільки лідерів у себе в Казані. як багато людей зібрав він у себе в Казані. Але якщо давати цим людям гроші, то їх ще більше приїде. Йдеться про країни третього світу. 

Якоїсь реальної вигоди тут для Путіна не буде. Китайські війська не підуть штурмувати Часів Яр. Лідер Індії Нарендра Моді взагалі заявив, що війну потрібно закінчувати. Грубо кажучи, гроші грошима, а політика політикою. Наслідний принц Саудівської Аравії не приїхав на саміт БРІКС, мабуть, щоб не давати Путіну зайвих приводів говорити про те, що вони дружать. Саудівська Аравія дружить зі США. 

Читайте також: На Грузію чекають непрості часи: експерти про ситуацію в країні напередодні виборів

Прямий ефір