Вербування “зеків” у Росії триває, але масштаби зменшилися — подробиці від Матвєєва

У Росії після вербування ув’язнених засновником ПВК “Вагнер” Євгеном Пригожиним, це завдання взяло на себе Міністерство оборони. Однак якщо раніше ув’язнені охоче погоджувалися вирушити на фронт, то тепер все більше “зеків” відмовляються від цієї авантюри. Ба більше, були відомості про вербування жінок для участі в бойових діях, але поки що немає інформації про те, що ця спроба увінчалася успіхом. Про це сьогодні, 2 липня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів військовий експерт Ян Матвєєв.

“Усе триває, і є історія про спроби вербування жінок, але не чув, щоб це увінчалося для російської влади якимось успіхом. Все-таки час, коли вербував Пригожин, минув: початок війни, було мало що відомо, і ситуація була, скажімо так, під питанням”, — сказав він.

Як він зазначив, у Росії усвідомлювали провал свого вторгнення і значні втрати, але покладали надії на те, що участь ув’язнених змінить хід подій.

“Пригожин показав, як треба використовувати “зеків”. І, по суті, їх просто всіх повбивали, кидаючи на абсолютно безнадійні штурми. А далі таку саму практику перейняло Міністерство оборони, вони роблять те саме, і ув’язнені про це вже чудово знають”, — наголосив Матвєєв.

За його словами, ув’язнені, яким доведеться сидіти у в’язниці ще 15-20 років і які можуть не дожити до кінця терміну, розуміють, що у них є альтернатива — ризикнути та піти на фронт.

“Але якщо Пригожин звільняв їх через півроку, Міноборони не відпускає взагалі, так само як контрактників і мобілізованих, — до кінця “СВО”. Ув’язнені розуміють, що путінська “СВО” навряд чи триватиме 15 років, тому й наважуються спробувати щастя. Однак тих, у кого невеликі терміни, набагато менше, оскільки вони розуміють, що ймовірність загинути дуже висока, навіть вища, ніж в інших солдатів. Тому що ув’язнених найчастіше цілеспрямовано відправляють на штурми, де вони і гинуть”, — підсумував Ян Матвєєв.

Читайте також: Убивства, зґвалтування і грабежі: як “знаходять себе” в РФ після війни колишні “зеки”