Венесуела, Сирія чи Китай: чи врятує “Ноїв ковчег” Путіна від Гааги — огляд думок

Військово-політичне керівництво Російської Федерації вирішило розробити план втечі для президента Росії Володимира Путіна в разі поразки РФ у війні проти України.

Російська верхівка зрозуміла, що злочинна військова авантюра Путіна закінчиться поразкою, а на самого президента Росії та його оточення чекає неминуча розплата.

Цей “проєкт”, який неофіційно назвали “Ноїв ковчег”, передбачає евакуацію Путіна в одну з країн Південної Америки, де російський президент матиме недоторканність і гарантований захист від екстрадиції.

“Ноїв ковчег”: втеча з Кремля

Як повідомив у своєму Telegram-каналі російський політолог і ексспічрайтер президента РФ Аббас Галлямов, детальне розроблення плану в Кремлі почали здійснювати з весни цього року, коли стало зрозуміло, що план бліцкригу у війні проти України остаточно провалився.

“Як випливає з назви, йдеться про пошук нових земель, куди можна буде попрямувати в разі, якщо на батьківщині стане зовсім незатишно. Оточення вождя не виключає, що програє війну, втратить владу і йому доведеться кудись терміново евакуюватися. Адже ніхто не очікував, що Україна відповість настільки потужними ударами, російська армія виявиться зовсім небоєздатною, а Захід, або ж майже весь світ, стане набагато більш консолідованим, ніж передбачалося”, — написав Аббас Галямов.

За його словами, у разі поразки Росії у війні Путіна планують переправити до Венесуели або Аргентини. Спочатку російського президента хотіли переправити в КНР, цим напрямком займався наближений до Путіна великий бізнесмен Юрій Ковальчук. Однак незабаром організатори вважають це ризикованим заходом.

“У перспективах співпраці з ним (Китаєм, — ред.) потенційні емігранти швидко розчарувалися. Китайці занадто “собі на умі” і дуже зневажають інших, особливо тих, хто програв”, — підкреслив Галлямов.

Політолог зазначив, що варіант із втечею Путіна до Венесуели курує глава “Роснефти” Ігор Сєчін, у якого доволі добрі стосунки з президентом цієї країни Ніколасом Мадуро.

“Як мені розповіли, безпосередньою роботою з виїздом на місце займається Юрій Курилін — права рука глави “Роснефти”. Людина, яка до недавнього часу керувала апаратом компанії. Влітку він формально звідти звільнився і тепер цілком присвятив себе саме “Ноєвому ковчегу”. У нього американське громадянство і хороші зв’язки. Закінчив університет у Гейворд у Каліфорнії, працював у структурах BP (BP Trading Limited, Велика Британія, — ред.), зокрема й на високій посаді директора з корпоративних питань”, — розповів ексспічрайтер Путіна.

Інших подробиць Галлямов не знає, проте вважає, що російська влада доволі ґрунтовно підійшла до розв’язання цього питання.

“Однак і сказаного достатньо, щоб зрозуміти: коли вони кажуть, що “все йде за планом”, то має сенс уточнювати, за яким саме. Планів у них, схоже, набагато більше одного”, — додав Галлямов.

Тим часом як передає Telegram-канал “Можем объяснить” з посиланням на свої джерела в Адміністрації президента РФ і компанії “Роснефть”, російські чиновники середньої ланки також створюють собі “запасні аеродроми” в країнах Латинської Америки.

Серед пріоритетних напрямків — Еквадор і Парагвай, а також та сама Аргентина, де спростили вимоги для отримання посвідки на проживання і прискорили сам процес. До того ж громадянство цих країн дає можливість подорожувати без віз і в шенгенській зоні, а Росія з Венесуелою зберегла пряме авіасполучення.

Втеча за прикладом нацистів

Південна Америка має у своїй історії досвід притулку на своїй території військових злочинців. Поразка нацистської Німеччини у Другій світовій війні змусила багатьох представників військового і політичного керівництва Третього Рейху тікати від відплати за океан.

Частина нацистів, уникнувши Нюрнберзького процесу, під вигаданими іменами змогли таємно перебратися до США, де згодом вели спокійне і безбідне життя. Дехто навіть зміг зробити гучну кар’єру в політиці, науці та бізнесі.

Однак більшість нацистів і військових злочинців, які втекли з Німеччини та інших країн, перебралися так званими “щурячими стежками” до Латинської Америки. Їхнім головним притулком на цьому континенті стала тоді Аргентина.

Зокрема, там осіли автор так званого плану “остаточного розв’язання єврейського питання” Адольф Ейхман і відомий своїми жахливими експериментами над ув’язненими концтаборів Йозеф Менгеле на прізвисько “Янгол Смерті з Освенцима”. “Мисливець за нацистами” Симон Візенталь, який сам свого часу пережив Голокост, називав цю країну “мисом останньої надії” для нацистів.

Тому вибір Південної Америки як укриття від відплати для Путіна не виглядає випадковим. Росія у своїй оскаженілій пропаганді звинувачує у фашизмі та нацизмі всі країни, які вважає своїми ворогами, однак сама водночас є яскравим прикладом неонацистської та фашистської держави.

При цьому, частина країн Центральної та Південної Америки відкрито підтримують Росію. Зокрема, одним із головних союзників РФ традиційно виступає згадувана вище Венесуела. Головними інтересами тісної співпраці двох країн є постачання зброї та військової техніки й видобуток нафти.

Під час політичної кризи 2019 року Росія разом із Китаєм, Білоруссю, Болівією, Кубою, Нікарагуа, Іраном, Туреччиною і ПАР підтримала президента Венесуели Ніколаса Мадуро. Своєю чергою, 2014 року Венесуела голосувала в ООН проти резолюції щодо Криму, а під час голосування резолюції Генасамблеї ООН щодо України в березні 2022 року делегація цієї країни взагалі була відсутня.

Окрім цього, хороші стосунки з Росією мають також Куба, Нікарагуа та Болівія. Делегації цих країн також синхронно з Росією голосують в ООН проти рішень, спрямованих на запровадження санкцій щодо РФ.

Водночас такі країни як Парагвай, Еквадор і Перу, хоч і засудили війну Росії проти України, але не підтримують санкційну політику і продовжують активно співпрацювати з РФ. А Бразилія до того ж є членом БРІКС — міжнародного економічного об’єднання п’яти країн, до якого входять Бразилія, Росія, Індія, КНР і ПАР.

Що стосується Аргентини, то багато експертів вважають, що надії Росії на те, що ця країна надасть притулок для Путіна і його поплічників, досить примарні.

Читайте також: Я бачив Путіна, він боїться смерті: 12 цитат з інтерв’ю Зеленського для Netflix

Країни, куди може сховатися Путін

Чи можливий варіант втечі Путіна після поразки РФ у війні з Україною? Які країни можуть прихистити російського диктатора та його оточення? Чи буде Україна шукати військових злочинців? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• російська журналістка, директор фонду “Русь сидящая” Ольга Курносова;
• колишній секретар Спілки журналістів Росії Ігор Яковенко;
• російський опозиційний журналіст Майкл Накі;
• російський правозахисник, політичний діяч, блогер Марк Фейгін;
• політтехнолог Борис Тизенгаузен.

Ольга Курносова: Латинська Америка — найкомфортніший регіон для Путіна і його оточення

— Це не екзотичні чутки. Пам’ятається, частина вищого керівництва Рейху теж евакуювалася в Аргентину. Тоді, напевно, Венесуела ще так не розглядалася, а ось Аргентина їм дуже сподобалася.

За чутками, навіть особисто Борман (Мартін Борман, почесний обергруппенфюрер СС, особистий секретар Адольфа Гітлера, — ред.) десь в Аргентині зустрів забезпечену старість.

Так що, нічого дивного. Мені здається, якраз було б дивно, якби вони цього не робили.

Латинська Америка — найкращий регіон, де їм буде досить комфортно, тому що це трохи нагадує Європу. Щоправда, минулого століття, але все ж таки… Тому ті, хто сумує за своєю нерухомістю в Європі, можуть втішитися саме в Латинській Америці.

У Путіна стільки грошей, що є ті, хто готовий любити за гроші, їхній список все-таки існує. Є старі друзі, чи то Угорщина, чи то Сербія, а про Мадуро і говорити нічого. А ось китайці свої інтереси ставлять вище, ніж путінські гроші, у них своїх вистачає.

Може, ще хтось у Латинській Америці. А в Північну Корею, я думаю, вони самі не поїдуть, там їм зовсім якось сумно буде.

Я думаю, є ще якісь країни, десь на Близькому Сході цілком можуть знайтися. Наприклад, Сирія – теж хороша для них країна, але вони, я думаю, теж туди не поїдуть, побояться. Ну, напевно, у тих же Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) десь могли б осісти. Усе-таки зараз в ОАЕ не випадково проходять багато переговорних процесів. Адже не випадково саме в Еміратах домовилися про обмін Віктора Бута на американську баскетболістку.

Ігор Яковенко: У Венесуелі буде одне питання — за які пряники Мадуро здасть Путіна

— Я думаю, загрози ядерної війни, про яку останнім часом так часто говорить Путін, залишаються його останньою надією на збереження життя. Мені здається, що все-таки реально буде, найімовірніше, розгортатися така ситуація — він погрожуватиме ядерною війною, а після цього, досить імовірно, буде остання його спецоперація — “Ноїв ковчег”. Спробує кудись утекти. Є стара, хороша, добра фашистська традиція — якщо що, тікати в Латинську Америку.

Венесуела, Нікарагуа — там буде одне питання — не історія права, а питання ціни. За скільки, за які пряники Мадуро здасть Путіна. Але це вже інша історія.

Я абсолютно виключаю Аргентину, тому що це правова країна. Так, там дуже повільне правосуддя, але я приблизно уявляю, як це все влаштовано…

Думаю, що Сєчин далеко не Сократ, так само як і Путін, але вони не божевільні, щоб тікати в Аргентину. Там екстрадиція в міжнародний трибунал буде нешвидкою, але вона буде абсолютно неминучою.

Майкл Накі: Аргентина — не місце можливої втечі президента РФ

— Теоретично варіант із “Ноєвим ковчегом” можливий, але практично складно реалізувати. Аргентину я б точно не розглядав, тому що це сучасна країна.

Я розумію, чому вона виникає в голові у людей. Тому що свого часу нацисти переховувалися в Аргентині після Нюрнберзького трибуналу. Але зараз це вже зовсім інша держава. Тому я б на їхньому місці це навіть не розглядав.

Що стосується Венесуели, то тут, звісно, можливостей варіантів трохи більше. Але Венесуела маленька, а військових злочинців у Росії досить багато. І мало того, західний світ цілком собі вміє комунікувати з різними країнами, коли йому це необхідно.

Венесуела перебуває під великою кількістю санкцій і під великим тиском. І послаблення певного штибу цілком можуть мотивувати Мадуро видати таких бажаних військових злочинців.

Мені здається, що в сучасному світі серйозно обговорювати якісь острівці потенційної безпеки для людей, які настільки, як то кажуть, наслідили, досить дивно і проблематично.

Тому що, важелі впливу є на всіх, а сучасний світ став дуже транспарентним. Тобто, якщо раніше можна було нехитро залягти на дно, то зараз у цифрову епоху камер, інтернету, супутників це зробити набагато складніше. Особливо якщо ви збираєтеся перебиратися таким великим складом.

Тому я б на місці путінського оточення особливо на таке не розраховував. Радше б розглядав варіант позбавити світ проблеми Путіна і, відповідно, отримати деяке потурання і поблажливість при покаранні, яке стосуватиметься всіх путінських чиновників і за сумісництвом військових злочинців.

Марк Фейгін: Для Путіна на Землі немає безпечних місць

— Я не вважаю, що саме для Путіна є безпечні місця, чи то в Латинській Америці, чи то в Африці, чи то десь іще. Річ в тому, що тут усе залежить від зацікавленості в його пошуку. Ейхмана шукали тому, що євреї були занадто мотивовані, щоб його дістати. І дістали. Повісили.

Кулька стала маленькою, дуже прозорою. Будь-яку людину можна знайти, складно сховатися. А якщо це робити публічно, умовно кажучи, під гарантії…

Припустимо, Мадуро ці гарантії Путіну дав. Путін зі своїми капіталами перебрався на асьєнду де-небудь у районі Каракаса (столиця Венесуели, — ред.). І що? Мадуро не може бути запропонована подібна ціна, за якою він може продати його? Мадуро і його кліка відмовляться від такої торгівлі? Я в цьому щось сумніваюся.

Напевно, Китай міг би зберегти Путіна у себе. Але навіщо це Китаю? Навіщо цей постійний головний біль? Переговори з американцями, з Україною, та й узагалі із Заходом? Вимоги видачі його для суду тощо. А потім що? Китай же теж може його вигідно продати? Для фігур такого масштабу немає безпечних місць.

Тут якісь варіанти можуть бути для окремих осіб із його оточення, які замазані сильно, під санкціями тощо. Африка — дійсно підхоже місце. Там не будуть шукати. А ось Пригожина (Євген Пригожин, близький до Путіна олігарх, засновник ПВК “Вагнер”, — ред.) знайдуть, його будуть, до речі, шукати. Ось він як гравець із кримінальним минулим, можливо, і погодився б на якесь таємне життя, десь пересидіти або щось іще.

Але все так далеко зайшло, що… Уявімо собі Україну, Київ. Навіть якщо змінилася влада, а ці зникли. Невже Україна просто так відступиться і не буде шукати, і не буде намагатися вбити? Щось я не вірю.

Якщо дрони прилітають на базу стратегічних бомбардувальників, ста дронів вистачить, щоб якісь нещасні поселення, взагалі, розхитати… Ніхто не відступиться, надто далеко все зайшло, надто далеко.

Борис Тизенгаузен: Більш захищеним, ніж у РФ, Путін не почуватиметься ніде

— Я думаю, що варіант [з “Ноєвим ковчегом”] нереальний. Чому? Тому що більш захищеним, ніж у Росії, Путін себе не почуватиме ніде.

Венесуела, Центральноафриканська республіка, країни Латинської Америки — там скрізь влада змінюється. Навіть, якщо від якоїсь влади Путін отримає гарантії недоторканності в обмін на якусь колосальну суму або частину суми, яку він витягнув за всі роки правління в Росії, то ніхто його не може застрахувати від зміни влади й від приходу нелояльного наступного президента або правителя.

Тому я думаю, що це якийсь фейк, це вкидання. Не для того Путін, як то кажуть, у Геленджику рив нори собі й палаци будував, щоб їх потім покинути.

Тому я думаю, що ховатися він буде, найімовірніше, в Росії, отримуватиме дуже гарантії безпеки від будь-якого свого наступника. Для цього він сформував досить заплутану систему стримувань і противаг зі своїми лояльними людьми в наших силових структурах.

Крайній, напевно, випадок, якщо ми говоримо про іншу якусь країну, то тут, можливо, Китай, тому що там гарантовано досить тривалу незмінюваність режиму після переобрання Сі Цзіньпіна, але й то з великим сумнівом. Тому я думаю, що це все-таки фейк.

Читайте також: Путіна судитимуть згідно з міжнародним правом, — лідери G7