Великі банки ОАЕ, Туреччини та КНР вводять обмеження на платежі РФ: наслідки для Москви (ВІДЕО)

Великі банки в Об’єднаних Арабських Еміратах, Туреччині та Китаї вводять обмеження на платежі з Росії, повідомляє портал OhMySwift, який займається аналітикою міжнародних переказів через платіжну систему SWIFT. Банки почали посилювати політику щодо клієнтів із російським громадянством ще 2023 року. Експерти пояснюють це санкційним тиском союзників Києва, інформує FREEДОМ.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Москва стала рекордсменом за кількістю санкцій. Кремль намагається обходити обмеження, забезпечуючи поставки паралельного імпорту через треті країни, а союзники Києва системно перекривають ці лазівки. Однією з держав, яка продовжувала вести активну торгівлю з Російською Федерацією, була Туреччина. Але наприкінці грудня 2023 року російські фінансові організації зіткнулися з проблемами в розрахунках майже з усіма турецькими банками, повідомляє видання “Коммерсант”. Експерти вважають це прямим наслідком санкцій.

“Банки призупинили обслуговування корпоративних клієнтів “з російським корінням”, повідомив фінансовий консультант Іскандер Міргалімов. “Компаніям дійсно почали рекомендувати завершити операції з банком й закрити рахунок”, — сказав він. За його словами, це стосується нафтогазових трейдерів та тих, хто використовував Туреччину як транзитну юрисдикцію для розрахунків і поставок”, — ідеться в публікації видання “Meduza”.

Ще один торговий партнер Росії скорочує співпрацю з російськими клієнтами. Бізнесмени, які працюють в Об’єднаних Арабських Еміратах, повідомили, що банки посилюють політику щодо клієнтів із російським громадянством. Загроза застосування вторинних санкцій вплинула й на Пекін — головного торгового партнера Москви. Найвпливовіші китайські банки — Bank of China, China Construction Bank і Industrial and Commercial Bank of China — посилили перевірки російських клієнтів.

“Які це матиме наслідки — дуже негативні. Я не скажу, що торгівля повністю припиниться, але вона стане дорожчою — це називається транзакційними витратами… Тобто, припустімо, якщо раніше, щоб купити-продати товар, підприємство платило, традиційна плата за валютне перерахування, ну, скажімо, 100 доларів — це без санкцій. Потім банки почали брати більше з клієнтів Росії — не 100 доларів, а там 1 000 доларів за транзакцію, то зараз, щоб провести цю елементарну транзакцію, може коштувати й 10 000, тому що страх покарання дуже великий. Тому торгівля буде менш ефективною”, — сказав ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.

Аналітики стверджують, що загроза вторинних санкцій значно вплине й на паралельний імпорт. За їхніми словами, складнощі в міжнародних грошових операціях призведуть до здорожчання імпортних товарів та зміщення цього сектора на країни Центральної Азії.

“…проблеми торкнуться насамперед потенційно небезпечних товарів, які можуть входити в категорію товарів подвійного призначення — їхній спад у короткостроковій перспективі ми побачимо. Але на всі інші позиції це не сильно вплине”, — цитує “BBC NEWS Русская служба” наукового співробітника Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Темура Умарова.

Тим часом Брюссель готує 13-й пакет санкцій. Союзники Києва збираються розширити список російських компаній, яким фірми з Євросоюзу не зможуть продавати товари подвійного призначення, стверджує на умовах анонімності дипломат в інтерв’ю агентству Reuters.

Читайте також: Слідом за банками Туреччини та КНР від співпраці з Росією почали відмовлятися і в ОАЕ — розбір Устенка