Без сну та в польових умовах бойові медики надають першу медичну допомогу пораненим українським захисникам. Вони щодня ризикують своїм життям, щоб урятувати чуже. На бойових позиціях один із екіпажів хірургічної карети швидкої допомоги відвідала кореспондентка телеканалу FREEДОМ Альона Грамова.
Злегка присипані бойовим брудом носилки, великий запас медикаментів та медобладнання. Такий вигляд має хірургічний автомобіль бойових медиків. Це американський HMMWV (“Хамві”), і, за словами медиків, він дуже зручний і комфортний у роботі.
Завдяки широкому кузову автівка вміщує чотирьох лежачих бійців із тяжкими пораненнями та до двох десятків легко поранених солдатів. Автомобіль вільно справляється із таким навантаженням, кажуть медики.
“Пре, що танк. Сніг не сніг, багно не багно. Можу їхати і зі швидкістю 100-120 км/год”, — каже водій “Хамві” Віталій, військовослужбовець 30-ї ОМБр ім. князя Костянтина Острозького.
Майже п’ятитонний автомобіль легко проходить і маневрує бездоріжжям у будь-яку пору року, зазначає Віталій. А решта всіх нюансів залежать уже від того, хто за кермом.
За його словами, їздити доводиться переважно вночі. Дорогу водій знає напам’ять — кожну ямку.
Ротація може тривати місяцями. Медики кажуть, що рятувати життя українських захисників звикли за будь-яких умов. Нічні чергування по 12 годин, перекус на ходу та свіжому повітрі, а також постійний ризик потрапити під обстріл.
На початку повномасштабного вторгнення Росії медик Володимир змінив свій приватний стоматологічний кабінет на службу в лавах ЗСУ. До такої роботи, каже, був цілком готовий.
“Вдень не дуже безпечно вивозити поранених. Тому, якщо там легкі якісь чи середні, що терплять, перебувають на позиціях, а вже у темний час їх вивозять. А зараз вивозитимуть тих, що критичні”, — розповів старший медик екіпажу хірургічної карети швидкої допомоги 30-ї ОМБр ім. князя Костянтина Острозького Володимир.
Медики кажуть, що на Бахмутському напрямку роботи завжди вистачає. Тільки останнім часом поранених поменшало.
Фельдшер Олег народився в Росії. Там у нього залишилося багато родичів, але ні з ким із них він та його родина зараз відносини не підтримують.
“Для мене було дивно, що мене тут приїхали “звільняти”, що мене тут нібито принижують, російською мовою не дають говорити. Я українською говорю з повномасштабки. А так російською мовою спілкувався. Вони не мають права вказувати, як нам жити, як нам говорити”, — поділився Олег.
Військовослужбовці кажуть, що зараз на фронті не вистачає медиків, і на плечі тих, хто служить, лягає подвійне навантаження. При цьому лікарі не скаржаться на втому.
На питання: “На що найважче дивитися на війні?” водій “Хамві” відповів — на хлопців, яких доводиться евакуювати.
“На хлопців, яких вивозиш. Це найважче. Вважай, моїх дітей”, — сказав Володимир.
Читайте також: Українські артилеристи працюють по укріпрайону армії РФ — репортаж з передової (ВІДЕО)