Китай запровадив штрафні мита на сільськогосподарські товари зі Сполучених Штатів. Такі заходи стали відповіддю на чергове підвищення тарифів на китайський імпорт у США, пише Deutsche Welle.
Додаткові тарифи в 15% торкнуться таких товарів, як куряче м’ясо, пшениця, кукурудза і бавовна, повідомляють у Міністерстві закордонних справ КНР. При цьому, товари, відправлені до 10 березня і прибулі до Китаю до 12 квітня, не підпадають під нові митні правила.
Загострення торгівельних конфліктів між США та їхніми найбільшими партнерами викликає стурбованість експертів. Багато аналітиків попереджають про можливе уповільнення світової економіки та ризики дестабілізації глобальних ланцюжків постачання.
США вводять нові мита
12 березня США запровадили 25-відсоткові мита на імпорт сталі та алюмінію, поширивши їх на всіх торгівельних партнерів, включно з Канадою, без винятків і пільг. Ці обмеження стали частиною масштабнішої торгівельної політики, спрямованої на скорочення торгового дефіциту США і забезпечення національної безпеки, стверджують у Білому домі.
Ще 1 лютого президент Дональд Трамп підписав указ про введення 25-відсоткових мит на товари з Канади та Мексики, а також 10-відсоткових на китайську продукцію. Згодом цей крок було відкладено на 30 днів — до 4 березня.
Єврокомісія оголосила про введення мит на американські товари загальною вартістю 26 млрд євро. Вони набудуть чинності в середині квітня. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що ці дії є пропорційною відповіддю, необхідною для захисту європейського бізнесу і споживачів.
Канада також має намір ввести 25-відсоткові мита на продукцію зі США з 13 березня. Обмеження торкнуться імпорту сталі, алюмінію та комп’ютерної техніки, а їхній загальний обсяг оцінюють у 20,7 млрд доларів.
Уряд Мексики також планує вжити заходів у відповідь проти США і ввести тарифи на американські товари. Про це повідомила президент Мексики Клаудія Шейнбаум, пише видання The Associated Press. Перелік товарів США, які підпадуть під мита, Клаудія Шейнбаум оголосить у неділю, під час публічного заходу на центральній площі Мехіко. Водночас за даними The Associated Press, все ж таки Мексика ще сподівається на деескалацію торгівельної війни зі США.
Угода з Пекіном можлива?
Президент США не виключає можливості укладення нової торгівельної угоди з Пекіном, а введення додаткових мит на товари з Китаю розглядає як важіль тиску, пише The Wall Street Journal, посилаючись на анонімні джерела.
Водночас Сі Цзіньпін, з огляду на урок, отриманий під час першої каденції Трампа на посаді президента США, упевнений, що Китай може втратити більше, якщо відповідатиме на підвищення мита дзеркально, оскільки КНР більше експортує, ніж імпортує, стверджують співрозмовники видання.
“Трамп обрався з обіцянкою масштабної ескалації торгової війни в перший же день після повернення до влади. Однак замість цього він обмежився погрозами та невеликим збільшенням тарифів проти Китаю, а тарифи проти Мексики та Канади спочатку запровадив, а потім відклав на місяць… Дехто вважає його погрози переговорною тактикою, інші вважають, що він відступить, тільки-но США зіштовхнуться зі збитками та інфляцією. Треті впевнені, що Трамп використовує економічний тиск для досягнення зовнішньополітичних цілей”, — йдеться в публікації BBC News Російська служба.
Тим часом офіційна позиція Пекіна залишається незмінною. У Міністерстві закордонних справ країни стверджують, що введенням додаткових мит США завдали значної шкоди насамперед власній економіці. У відомстві наводять такі дані — дефіцит торгівельного балансу зовнішньої торгівлі США не зменшився, а навпаки зріс, і торік становив понад 900 млрд дол. І це показники — до запровадження мит новою адміністрацією.
“Щодо запровадження тарифів на вантажопідіймальне обладнання, то такі заходи завдадуть шкоди та призведуть до зростання світових транспортних витрат. Це порушить стабільність глобального ланцюжка виробництва і постачання. Крім того, це посилить внутрішній інфляційний тиск у США, що завдасть шкоди інтересам американських споживачів і підприємств. І, зрештою, це не зможе оживити американську суднобудівну промисловість. Ми закликаємо США поважати факти та багатосторонні правила, і негайно припинити свою неправильну практику”, — сказала речниця Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін.
При цьому у своєму коментарі журналістам 10 березня Дональд Трамп запевнив, що Китай не планує підіймати мита. А на запитання, чи збирається президент США зустрітися зі своїм китайським колегою, він так і не відповів.
“Ні, вони повернули свою риторику назад. Вони були дуже жорсткими, і я сказав: “Ого! Що це все означає?” І цю риторику було взято назад. Ви ж це знаєте, вірно? Але якби ви це знали, ви б не ставили цього запитання”, — сказав Трамп.
Найболючіше підвищення тарифів Білим домом може вдарити по автомобільній галузі, пише видання The Economist. Експерти підрахували: вартість авто в США може зрости в середньому на 2 500 дол.
Зміни в економічній політиці нової адміністрації вже вплинули на фондові ринки. Індекс S&P 500 — показник, що відображає акції понад півтисячі американських компаній з найбільшою капіталізацією, впав майже на 2%.
“Підвищення тарифів США створить нестабільність з усіх боків. Це згубно в усіх аспектах, впливаючи на відносини між країнами, породжуючи невдоволення і серйозно впливаючи на тих, хто прагне стабільності. Річ у тім, що якщо всі сторони дадуть відповідь аналогічними заходами, масштаб торгової війни розшириться, що призведе до більш серйозних наслідків. Як я вже згадував раніше, це може спровокувати інфляцію, а також економічні та торгівельні кризи, перешкоджаючи економічному зростанню”, — пояснив Фелікс Вальдів’єсо, професор IE Business School.
Як повідомляє Reuters, адміністрація Трампа продовжує роботу і над указом, який дозволить стягувати додаткову плату за стоянку в американських портах будь-якого судна під китайським прапором або судна китайського виробництва. У такий спосіб Білий дім хоче відродити американське суднобудування та зменшити вплив Пекіна в цій сфері, адже на китайського виробника припадає більше як половина всієї вантажної місткості торгівельних суден, що виготовляють у світі.
Тарифна війна США в оцінці експертів
Навіщо Дональд Трамп почав тарифну війну з Китаєм, Канадою, Мексикою та країнами Європи? Чого домагається адміністрація США? Як подібні дії вплинуть на економіку США та інших країн? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Олексій Полегкий, академічний директор Центру публічної дипломатії;
- Андрій Длігач, доктор економічних наук, професор Київського національного університету, генеральний директор групи компаній Advanter Group;
- Олег Устенко, економіст, радник президента України (2019-2024 рр.).
ОЛЕКСІЙ ПОЛЕГКИЙ: У довгостроковій перспективі у США може настати криза
— Сполучені Штати Америки та Китай поки що не готові до серйозного діалогу. КНР придивляється до дій нової адміністрації, уже загалом розуміючи риторику і напрямок американської політики, але чекає, у чому можна домовитися з президентом Дональдом Трампом. Для самої адміністрації це, швидше, підготовка ґрунту.
Обидві сторони хочуть вийти на якусь, як любить говорити Трамп, “угоду”. Їхні економіки взаємопов’язані та співпраця критично важлива. Але президент США, звичайно, спробує витягти максимум зі свого шантажу. По-перше, шляхом збільшення позитивного сальдо в товарообігу, адже Китай сильно обмежує доступ на свій ринок. По-друге, через економічні розбіжності, які стануть основною точкою конфлікту.
При цьому, які політичні поступки Трамп готовий зробити, поки неясно. Китай теж чекає кроків. І загалом ситуація нагадує двох бійців на рингу, які поки лише промацують один одного віртуальними ударами.
Ми бачимо коливання на фінансових ринках, але говорити про депресію поки що зарано. Так само швидко ринки можуть відреагувати й на позитивні сигнали. Однак хаотичність дій Трампа створює нервозність, що заважає інвестиціям і споживчій довірі. У довгостроковій перспективі це може призвести до економічної кризи.
У будь-якій кризі є переможці та переможені. Частина американського бізнесу, що підтримує Трампа, розраховує на свої “плюшки”. Але я сумніваюся, що навіть ті, хто організував цю “гру”, зможуть повністю контролювати процес.
Найімовірніше, з Трампом вийде така історія — різкі рухи, руйнування усталених міжнародних відносин у торгівлі, економіці та політиці. Це призведе до проблем і всередині США. Поки ж Трамп діє за принципом “крок вперед, крок назад”: оголошує про введення тарифів, потім натякає на їхнє можливе скасування.
Якщо тарифи залишаться надовго, Китай, безумовно, постраждає. Але й американці теж, адже ціни зростуть. Сьогоднішня взаємозалежність економік така, що Вашингтону складно завдати удару тільки по Пекіну, не зачепивши себе.
У підсумку Дональд Трамп лише накопичує потенційні проблеми, а фінансові ринки продовжують коливатися. Коли саме це призведе до обвалення — сказати складно, оскільки його дії непередбачувані. Але загальна динаміка вказує на ізоляціонізм і боротьбу за виживання в рамках національних кордонів. І це, найімовірніше, призведе США до вельми плачевних наслідків.
АНДРІЙ ДЛИГАЧ: Тарифна війна погіршить добробут американців
— У діях американського президента Дональда Трампа немає економіки. Це все політика, гра, карткова партія, в якій він посилює тиск на союзників.
Чому я кажу, що тут немає економіки? Ми проводили моделювання і розрахунки — вони однозначно показують, що всі дії Трампа з тарифами негативно позначаться на інфляції в самих Сполучених Штатах, призведуть до сповільнення економічного зростання і погіршення добробуту американців.
Тож у результаті це принесе виключно політичні дивіденди адміністрації Дональда Трампа. Можливо, це зіграє на руку технократам. Хоча скоріше олігархам, які зараз домінують в адміністрації президента США — вони можуть прискорити руйнування міжнародних організацій.
Такі дії точно не допоможуть США налагодити економічні відносини ні з Мексикою, ні з Канадою, ні з Китаєм, ні, в перспективі, з Європейським Союзом.
ОЛЕГ УСТЕНКО: Якщо США продовжать свій курс — постраждають усі
— Не можна бути серйозним підприємцем у капіталістичній системі, яким є Дональд Трамп, і не стежити за фондовим ринком. Зараз падають не тільки американські ринки — за ними тягнуться і всі інші. Трамп активно заявляє, що для нього 40-й президент США Рональд Рейган – це свого роду ікона економічної політики. Але Рейган вже точно не ввів би таких тарифних обмежень, особливо без урахування загальної архітектури міжнародної торгівлі.
Я багато разів обговорював питання торгівлі та економіки зі своїм професором, у якого навчався, Робертом Лоуренсом — колишнім радником президента Рейгана з економічних і торгівельних питань. Слабо уявляється, що плеяда політиків часів 40-го президента, до яких так часто апелює Трамп, допустила б подібний розклад.
Логіка Трампа зрозуміла: він вважає, що підвищення тарифів і торгових бар’єрів дасть США перевагу, усунувши торгівельні дисбаланси. Америка справді має значний торгівельний дефіцит із багатьма партнерами. Однак сам по собі торгівельний дефіцит — це не погано і не добре, а просто факт, що склався.
Трамп розраховує, що обмеження імпорту усуне цей дисбаланс і дасть поштовх економіці США. Можливо, це спрацювало б, якби система залишалася незмінною, але вона змінюється.
Ми бачимо заходи у відповідь від усіх, проти кого запроваджуються обмеження: Мексика, Китай, Канада, Європейський Союз — усі заявляють про симетричні заходи. У результаті страждає не тільки економіка США, а й уся світова економіка.
Америка живе в чотирирічних політичних циклах. У Дональда Трампа просто немає часу, щоб домогтися реального переміщення виробництв у США і встигнути показати виборцям результати перед наступним циклом виборів. У коротко- і середньостроковій перспективі торгові обмеження не дадуть ефекту — американські виробники просто не встигнуть замістити постачальників, які пішли. Попит залишиться, а отже, ціни зростуть.
Економічна логіка Трампа в короткостроковій перспективі не спрацює. Він хоче повернути виробництва, але спочатку доб’ється протилежного ефекту — зростання цін. Рейган проводив свою економічну політику виважено, розуміючи різницю між короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими цілями. У Трампа ж підхід більше схожий на гру в очікування: “А що як усе саме налагодиться?” Але ринки показують, що нічого хорошого не відбувається.
Варіантів розвитку подій два. Або адміністрація США визнає наростальні економічні проблеми, адже ринки просто так нічого не прощають, а ми говоримо навіть не про сотні мільярдів доларів, а про потенційні втрати в трильйони. Або США продовжать цей курс і тоді уповільнення світової економіки стане неминучим. У цьому випадку постраждають усі.
Читайте також: Перемир’я на 30 днів: Київ і Вашингтон згодні, але як себе поведе Путін — думки експертів