Міжнародне турне, яке президент України Володимир Зеленський здійснив на тижні 1-7 травня, — це багато в чому підготовка до липневого саміту НАТО у Вільнюсі. Про це сьогодні, 7 травня, в ефірі телеканала FREEДОМ заявив експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру “Політика” Ігор Попов.
“Володимир Зеленський говорив, що ми ж розуміємо, поки триває війна, остаточного голосування про членство не буде, але у нас буде дуже практична розмова. Міністр [оборони України] Олексій Резніков опублікував сім пунктів порядку денного, які Україна висуває на саміт НАТО. І це, насамперед, строки та умови набуття Україною членства. І, звичайно, необхідні двосторонні контакти до того”, — сказав він.
Бо, як уточнив експерт, окрім доволі конкретних питань перемовин потрібно обговорювати і глобальні політичні питання. Зокрема, чи готові країни-члени НАТО просувати членство України без згоди Росії?
“У принципі, це одне з важливих питань, через які Росія почала війну. І для цього потрібні досить тривалі перемовини. А також наскільки пов’язані між собою питання закінчення війни і вступу до НАТО. Добре, що в Україні є повний консенсус еліт, влади, опозиції, суспільства щодо того, що саме НАТО буде найкращим гарантом безпеки України. Але також обговорюється між закінченням війни і вступом до НАТО в цей період, які будуть гарантії безпеки”, — каже Попов.
За його словами, на всіх майданчиках обговорюється Київський безпековий договір, розроблений групою Єрмака – Расмуссена, про те, що саме не як альтернатива, а як тимчасовий механізм, як країни гарантуватимуть безпеку України, щоб нова війна не розпочалася досить швидко.
Читайте також: Єдину гарантію безпеки для України назвав військовий оглядач
Нагадаємо, головний порядок денний робочих поїздок президента України Володимира Зеленського цього тижня (1-7 травня) — постачання озброєння, інтеграція до ЄС і НАТО, український мирний план. Зустрічі з лідерами Нідерландів і Фінляндії говорять про новий етап співпраці глобального Заходу з Україною. Світ зацікавлений, щоб перемогу у війні здобув Київ, а Москва понесла покарання за агресію.