На нинішньому етапі війна між Росією та Україною є локальною, але посередньо у війну можуть бути втягнуті Білорусь, Молдова чи Литва. Про це розповів американіст, директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик в ефірі телемарафону “FreeДОМ” на телеканалі UA.
“Геополітика змінюється постійно. Таборів набагато більше, ніж два. І багато залежатиме від того, як далі розвиватиметься війна і від її результатів. Поки що ясно, що війна де-факто локальна, бо дві країни воюють між собою. Але інші країни можуть бути втягнуті в її орбіту так чи інакше. Наприклад, Білорусь чи Молдова, або якоюсь мірою зараз Литва, яка опинилася у центрі напруженості. Тобто війна може вийти за локальні масштаби”, — сказав він.
Але основний удар від Росії взяла на себе Україна і він досі його стримує. Це істотно знижує реальність бойових дій Росії щодо Фінляндії через її заявку вступити до НАТО, або Литву через її блокування транспортування через країну підсанкційних товарів до Калінінградської області.
“Україна взяла на себе основний удар, і вже виснажила російські збройні сили, вже вичерпала значну частину їхнього арсеналу на собі. Тому сьогодні погрози Росії на адресу Фінляндії, Литви чи ще когось звучать не так переконливо на тлі тих чотирьох місяців ведення бойових дій. В цьому сенсі Україна за допомогою західних країн уже послабила Росію значно. Але, звичайно, РФ ще є значною загрозою, в тому числі й для них. І вони розуміють, що коли Росія опиниться в безвиході в Україні, то вона може зробити радикальний крок і вдарити по одній з країн НАТО. Щоб представити цю війну для російського населення як війну проти Заходу, і відповідно мобілізувати населення на “нашу нову Велику вітчизняну війну”. Така можливість існує. Її не можна виключати”, — вважає експерт.
Попри зміни геополітики, Дубовик не бачить загрози початку нової Холодної війни проти Росії. Бо поки що є “яструбині” країни, а є ті, які сподіваються, що з РФ можна домовитися.
“НАТО бачить у Росії зараз проблему, загрозу, виклик для себе. Змінюється стратегічна концепція НАТО. Посилюється східний фланг НАТО — зміцнюються позиції країн, які межують із Росією. У цьому сенсі є, звичайно, зміни. Але при цьому поки що немає готовності НАТО на нову Холодну війну на кшталт тієї, яка була проти Радянського Союзу в другій половині ХХ століття. Бо є “яструбині” країни, які жорстко налаштовані на протистояння з Росією та розуміють, що це реальна загроза. І є країни, які хочуть за всяку ціну уникнути тривалого протистояння з Росією. Вони, звісно, Україну підтримають, щоб війна швидше закінчилася, але потім знову намагатимуться відновити діалог та співпрацю з Росією. Хоча, можливо, в іншому вигляді, ніж до 24 лютого. Але поки що на Заході в цілому немає апетиту для великої Холодної війни”, — зазначив експерт.
Читайте також:
Жителі Часів Яру готують укриття, обстріли міста посилилися
Кулеба: Україна підтримує народ Молдови на тлі погроз Росії