В очікуванні нового опалювального сезону: чи буде РФ знову обстрілювати енергетичні об’єкти — обговорюємо з експертами

Рік тому, перед початком опалювального сезону російські військові почали системно завдавати ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України. Це генеруючі потужності: ГЕС, ТЕС, ТЕЦ, підстанції, призначені для передачі, перетворення та розподілення електроенергії та газодобувні об’єкти. Атака тривала всю зиму.

Внаслідок обстрілу було серйозно пошкоджено близько 40% електричної інфраструктури, що призвело до енергетичного блекауту — українці залишалися без світла від кількох годин на день до кількох тижнів.

Британська розвідка вважає, що Росія зможе створити значні запаси крилатих ракет, які дозволять знову обстрілювати об’єкти української енергетичної інфраструктури цієї осені та взимку.

До чого готуватися?

Міністр енергетики України Герман Галущенко вважає, що українцям не варто боятися страшних прогнозів про нібито важку зиму через проблеми з енергетикою. Аргументує це тим, що рівень захисту об’єктів критичної інфраструктури порівняно з минулим роком зріс.

“Робота системи під щоденними атаками залежить, по-перше, від наслідків обстрілів — вони теж можуть бути різними, тому що це у багатьох випадках залежить від роботи системи ППО, і ми зараз бачимо, що рівень захисту ППО набагато вищий і кращий, ніж був попередньої зими це теж треба враховувати”, — сказав Герман Галущенко в ефірі національного телемарафону.

За словами міністра, навіть якщо через обстріл будуть нові пошкодження енергосистеми, це матиме тимчасовий характер. Тому рекомендації щодо необхідності купівлі генераторів та павербанків ще залишаються в силі.

“Я завжди говорю всім: тримайте, нехай вони будуть. Коли міністр енергетики каже: “купуйте всі генератори”, воно звучить трохи страшно. Але купуйте, тримайте, хай вони будуть: ми робимо все, щоб вони вам ніколи не знадобились, але хай вони будуть”, — порадив Галущенко.

Про те, що РФ готується до обстрілу об’єктів української енергетичної інфраструктури цієї зими, йдеться в опублікованому 16 вересня звіті розвідки Міноборони Британії.

Розвідники зазначають, що з квітня витрати Росії на крилаті ракети скоротилися, хоча у Кремлі наголошують на зусиллях щодо збільшення темпів виробництва таких ракет. За даними звіту, саме крилаті ракети повітряного базування, особливо сучасні AS-23a KODIAK (“Радуга Х-101”), використовувалися для російських атак у період з жовтня 2022 по березень 2023 року. Щоб запускати ці ракети з глибини російської території, країна-агресор використовує стратегічну бомбардувальну авіацію.

Раніше про те, що українська влада очікує відновлення атак на енергетичну інфраструктуру країни з боку Росії, говорив секретар РНБО Олексій Данілов.

“Зима буде складною, непростою, з урахуванням цього божевільного [Путіна], який знаходиться поряд з нашою територією, — звичайно, він буде намагатися створювати нам проблеми”, — сказав в інтерв’ю NV Олексій Данілов.

Це питання, за словами секретаря РНБО, наразі перебуває на контролі у президента, його Офісу, а також Кабміну.

Стан української енергосистеми зараз гірший, ніж минулого року. Адже свій останній осінньо-зимовий період ми закінчили, коли 75% теплової генерації було зруйновано чи пошкоджено.

Українців уже зараз закликають заощаджувати електроенергію в піковий час — з 16:00 до 23:00, оскільки енергетична система та деякі об’єкти ще повністю не відновилися.

Водночас британська розвідка зазначає, що минулої зими Україна продемонструвала, що має кваліфіковану робочу силу та досвід, необхідний для обслуговування енергетичної мережі навіть у військових умовах.

Прогнози експертів

Про те, чи здатна РФ повторити минулорічний сценарій зимового блекауту, і стан української енергетичної системи — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Іван Плачков, міністр палива та енергетики України (2005-2006 рр.);
• Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова;
• Олександр Зеленько, експрацівник зовнішньої розвідки КДБ СРСР;
• Владислав Селезньов, військовий експерт;
• Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень.

ІВАН ПЛАЧКОВ: Потрібно бути готовим до відключень

— Я би просив не оперувати словом “блекаут”. Ми минулого року блекауту не мали. Що таке “блекаут”? Блекаут — це коли лягає вся енергосистема, абсолютно вся, зупиняються всі електростанції — атомні, теплові… Ми мали локальні відключення, аварійні відключення, були віялові відключення. І були відключення не регіонами, а досить великими територіями. Це не можна назвати блекаутом.

Думаю, що з урахуванням того, що в нас зараз ефективніша протиповітряна оборона, і окремо ведуться переговори саме щодо енергетичних об’єктів, то однозначно енергетична система буде захищена.

Але ми не знаємо, яка буде зима. Якщо будуть дуже низькі температури, то енергосистема не зможе забезпечити однозначно той обсяг споживання, який нам потрібен, навіть з імпортом. Тому ми маємо бути готові до відключень споживачів.

При перевантаженні може вийти з ладу обладнання, наприклад той самий трансформатор, і його треба буде змінювати.

ВОЛОДИМИР ОМЕЛЬЧЕНКО: Основний метод захисту — протиповітряна оборона

— Є системи протиповітряної оборони і є ще й фізичні методи захисту — коли захищають ключові елементи енергетичної інфраструктури у різний спосіб, у тому числі за допомогою бетонування та занурення певного обладнання в землю. Але це дуже дорогий спосіб.

Я вважаю, що основним методом захисту нашої інфраструктури буде протиповітряна оборона. Всі інші методи не такі дієві, на жаль.

Минулого року під час обстрілів росіянами українських енергооб’єктів досить швидко проводилися ремонтні роботи, але ціна була дуже дорога, бо десятки енергетиків загинули і сотні були поранені.

Компанія “Укренерго”, яка, крім функції передачі електричної енергії, також виконує диспетчерські функції та фактично є головним інтегратором енергетичної системи України, напрацювала досить ефективні методи, досить ефективні алгоритми.

Обстріли української енергетичної інфраструктури — це абсолютно марне витрачання коштів з боку Росії. Вони хочуть досягти блекауту в Україні, я впевнений, вони цієї мети не досягнуть.

На мій погляд, ймовірність блекауту в самій Росії, у багатьох містах набагато більша, ніж в Україні.

ОЛЕКСАНДР ЗЕЛЕНЬКО: Інтенсивність ракетних ударів буде меншою, ніж минулої зими

— Зараз Росія нападатиме насамперед на промислові об’єкти. А ось з кінця жовтня вона планує удари саме на інфраструктурні об’єкти.

Росіяни знову намагатимуться занурити Україну в блекаут — максимально порушити електропостачання, газопостачання, водопостачання для того, щоб великі міста були не комфортними для проживання взимку.

У Росії немає такої кількості ракет, яка була на початку минулої зими і немає такої кількості носіїв ракет. Ми бачили знищені кораблі у Чорному морі, знищені бомбардувальники ТУ у Псковській області.

Те, що залишилося, зношується. Якщо раніше з одного бомбардувальника вони могли запускати до чотирьох ракет, то тепер одна, максимум дві. Тому інтенсивність вже буде меншою у будь-якому випадку.

Цьогорічна протиповітряна оборона України — це зовсім інша оборона порівняно з минулим роком.

Київ на сьогоднішній день визнаний найзахищенішим містом світу від ракетних та будь-яких інших атак. Те саме відбувається і з іншими великими містами. Тому, незважаючи на плани Росії, ця зима буде легша порівняно з попередньою.

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Потрібно посилювати системи протиповітряної оборони

— Очевидно, що й цього року ми проживатимемо приблизно ті самі процеси. Ворог побачив, що тактика нищення нашої критичної енергетичної інфраструктури працює. Наші міста, села, протягом тривалого часу знаходилися без електрики. Відповідно були проблеми. Перебої з поставками, був відсутній мобільний зв’язок.

Думаю, що цього разу ворог намагатиметься використати свою ракетну компоненту, щоб знищити нашу енергетичну інфраструктуру. Тобто не лише об’єкти електротеплогенерації, а й розподільні вузли та магістралі.

Що робити? Посилювати наші системи протиповітряної оборони. Необхідно шукати аргументи та мати можливість переконувати наших західних партнерів, що система ППО — це не лише захист наших військових об’єктів, наших стратегічних об’єктів, це, насамперед, питання захисту мирного населення нашої країни, дітей, людей похилого віку, жінок.

Безперечно, енергетичні об’єкти більше захищені порівняно з минулим роком. Створюються фізично перешкоди на шляху підльоту ворожих ракет, будуються відповідні інженерні споруди. Але чи вирішуватимуть вони повністю проблему максимальної безпеки для таких об’єктів складно передбачити.

ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Атаками на енергетичні об’єкти РФ відволікатиме увагу від невдач на фронті

— Імовірність, звісно, зростає. Я згоден із цією оцінкою. Коли це відбуватиметься — наприкінці вересня, на початку жовтня чи в середині — я поки що не готовий відповісти. Але з високою ймовірністю відбуватиметься.

Не думаю, що ці спроби будуть успішнішими, ніж рік тому. Але треба готуватися до того, що посилення такого ракетного терору буде.

Тут теж необхідно розуміти, що у разі їхнього провалу на Куп’янському напрямку їм необхідно буде чимось компенсувати свої невдачі. У разі ще прориву наших військ на півдні надалі, що, я думаю, теж станеться, теж необхідно відводити фокус уваги.

Пропагандисти зможуть говорити: дивіться, ми там втратили населені пункти, які окупували, не стримали контрнаступу українських військ, але зате ми потрапили в якийсь трансформатор чи ТЕЦ. Ну, ось успіх і так далі, і таке інше.

Імовірність комбінованих атак, переважно, напевно, групами типу Шахед, і, природно, із використанням ракет справді висока.

Читайте також: Німеччина виділить 21 млн доларів Україні для підготовки енергосистеми до зими