Успішна операція ЗСУ та ГУР чи технічні несправності: версії експертів про катастрофу російського бомбардувальника

19 квітня зенітні ракетні підрозділи Збройних сил України (ЗСУ) спільно з фахівцями Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони збили російський стратегічний надзвуковий бомбардувальник Ту-22М3.

Літак зазнав аварії на території Ставропольського краю РФ, приблизно за 300 км від лінії фронту. Знищений бомбардувальник був одним із бойових російських літаків, які перед цим завдавали ракетних ударів по території України.

Історичний успіх української ППО

Від початку повномасштабного вторгнення Сили оборони України вперше збили такий літак під час його бойового вильоту. За інформацією ГУР, Ту-22М3 знищили тими самими засобами, якими раніше було уражено російський літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління А-50.

“Унаслідок ураження бомбардувальник зміг долетіти в район Ставрополя, де впав і розбився… За кожен воєнний злочин, скоєний проти України, буде справедлива відплата”, — заявили в розвідці.

Як уточнив глава ГУР Кирило Буданов, українські військові тиждень вичікували, поки російський Ту-22М3 вийде на потрібний рубіж, щоб його знищити.

“Тиждень була, скажімо так, сама “засідка”. Чекали, коли він вийде на потрібний рубіж”, — розповів Буданов.

Також було знищено дві ракети Х-22, якими ці бомбардувальники б’ють по Україні, повідомив командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук.

“Уперше зенітні ракетні підрозділи Повітряних сил у взаємодії з Головним управлінням розвідки МО України знищили дальній стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 — носій крилатих ракет Х-22, якими російські терористи б’ють по мирних українських містах. Під час сьогоднішньої атаки вперше знищено дві такі ракети”, — повідомив Олещук.

За словами Кирила Буданова, раніше українська ППО не могла перехопити потужну і швидкісну ракету Х-22. Її точність була “не такою і великою”, оскільки це стара розробка.

“Більшість цивільних будівель знищили саме ці ракети”, — зазначив глава ГУР.

На борту знищеного Ту-22М3 було чотири льотчики. За інформацією губернатора Ставропольського краю, двоє з них катапультувалися і зараз перебувають у госпіталі, один загинув, пошуки четвертого тривають.

“Це перша велика втрата серед пілотів. Сказати, що це відразу якось вплине на ситуацію, не можна. У короткій перспективі буде, скоріше, турбулентність у Росії, нерозуміння, що це, що потрібно зробити, щоб таких збиттів більше не було”, — прокоментував військовий аналітик, співробітник СБУ (2004-2015 рр.) Іван Ступак.

Читайте також: Росія втрачає перевагу в небі над Україною — подробиці (ВІДЕО)

У Міноборони України повідомили, що після знищення стратегічного ракетоносця-бомбардувальника Ту-22М3 інший російський літак розвернувся в повітрі.

“Інший літак, який слідував за ним, був змушений розвернутися. І це означає, що ще низку ракет не було випущено по Україні. Загалом операція була певним повтором з урахуванням, звісно, нещодавно проведеної операції ГУР МО зі збиття літака А-50… Насправді диво-зброя тут не застосовується. Це відомі старі способи, але модифіковані українськими фахівцями”, — розповів представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов.

У британській розвідці стверджують, що російський стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 був збитий українською ракетою С-200.

“Це перший випадок збиття стратегічного бомбардувальника засобами ППО України. Цілком імовірно, що на сьогодні Росія втратила щонайменше 100 бойових літаків”, — заявили в Міноборони Великої Британії.

У Росії ж озвучили свою версію знищення Ту-22М3. Там визнають, що бомбардувальник розбився, але причиною його падіння назвали технічну несправність.

Ту-22 — за кодифікацією НАТО Blinder — радянський дальній важкий надзвуковий літак. Його виробляли серійно з 1959 до 1969 року у варіантах бомбардувальника, ракетоносця, розвідника і постановника перешкод. Надалі ударні варіанти Ту-22 були повністю замінені різними серіями Ту-22М.

Зокрема, Ту-22М3 вироблявся з 1978 до 1993 року, на сьогоднішній день експлуатується в Росії. Він призначений для ураження морських і наземних цілей базування керованими ракетами та авіаційними бомбами.

Читайте також: Росія стрімко втрачає військові літаки: авіаексперти назвали причини і наслідки “сушкопаду”

Знищення Ту-22М3 в огляді експертів

Про подробиці знищення російського бомбардувальника Ту-22М3 Силами оборони України, а також про стан і можливості військової авіації РФ в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Ілля Євлаш, речник командування Повітряних сил України;
• Владислав Селезньов, військовий експерт, ексглава прес-служби Генштабу ЗСУ;
• Костянтин Криволап, авіаційний експерт, колишній інженер-випробувач конструкторського бюро “Антонов”;
• Богдан Долінце, авіаційний експерт.

ІЛЛЯ ЄВЛАШ: Знищення Ту-22М3 — велика перемога для нас

— На жаль, не зможу розкрити всіх деталей операції, оскільки це досить секретна інформація. Але це вперше в історії, коли нам вдалося досягти своєї мети і знищити стратегічний бомбардувальник Ту-22М3, та й ще збити дві ракети X-22.

Це вперше в історії російсько-української війни, коли нам вдалося провести настільки тонку, унікальну операцію і знищити одразу і носій, і ракети, які міг випустити такий бомбардувальник. Разом із партнерами було виявлено цей літак і проведено унікальну операцію з його знищення.

Про стан екіпажу ми знаємо не більше, ніж ви, тому що літак впав на російській території, тому нам складно щось говорити. Уже є інформація, що один льотчик загинув, інші поранені. І, природно, вони не зможуть швидко повернутися до польотів.

Вивести екіпаж з ладу, знищити бомбардувальник — це, звичайно, велика перемога для нас. Безумовно протягом найближчого часу літак і, природно, самі пілоти не зможуть виконувати поставлені завдання. Це очевидно.

У відкритих джерелах є інформація, що літак упав у Ставропольському краї, на території Російської Федерації. Це досить велика, якщо не рекордна дистанція. Це показує те, що Україна може справлятися, і Україна може бити Росію. І головне, щоб ми продовжували це робити.

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Втрата такого бомбардувальника суттєва для російської армії

— Ту-22М3 — стратегічний бомбардувальник, який росіяни, в основному, використовували як носій ракет типу Х-22 або Х-32.

Це ті самі ракети, які ми донедавна не могли знищити. Чому? Тому що вони прямують до цілі з надзвуковою швидкістю. Але ніч на 19 квітня принесла нам перші масштабні успіхи. Нам вдалося не тільки знищити дві ракети типу Х-22, а й знищити носій цих самих ракет — бомбардувальник Ту-22М3.

Щойно з’явилися перші повідомлення про те, що на території Ставропольського краю впав російський стратегічний бомбардувальник, і одразу з’явилися відеопідтвердження цього факту, я подумав, що росіяни, активно використовуючи свою авіаційну техніку, привели її до такого стану, що вона вже буквально стає важчою за повітря і падає. Лише потім ми дізналися, що це була ефективна військова операція українських Повітряних сил, які діяли у взаємодії з нашими представниками Головного управління розвідки.

Чудовий результат, і судячи з переміщення ворожих Ту-22М3, удар було завдано десь у районі Севастополя. Саме там росіяни виводили свої бомбардувальники на бойовий курс з метою запуску тих самих Х-22. Саме там по одному з цих літаків було завдано ракетного удару.

Про які ракети йдеться? Можу припустити, що, найімовірніше, нашим фахівцям, нашим конструкторам вдалося відновити комплекс ППО С-200. Відповідно, провести апгрейд ракет до цих комплексів. Думаю, що саме вони вразили цю дуже важливу стратегічного рівня ціль, і це сталося вперше.

Свого часу українська розвідка повідомляла про те, що, використовуючи невідомий поки що ракетний комплекс, нам вдалося знищити над акваторією Азовського моря так званий літаючий радар — комплекс А-50. Ту-22М3 — це другий такий успіх. Я впевнений, що таких успіхів буде більше, щоб противник чітко розумів, що на всі їхні агресивні плани і наміри ми шукаємо і знаходимо відповідну дуже жорстку відповідь.

Ще один дуже важливий момент — останній екземпляр такого типу літака в Російській Федерації випустили 1993 року, і відтоді Росія так і не спромоглася організувати виробництво такого типу літаків. Тому втрата кожної бойової одиниці — це суттєва втрата для російської армії.

КОСТЯНТИН КРИВОЛАП: Ту-22М3 впав, найімовірніше, через пожежу в двигуні

— Бомбардувальники Ту-22М3 виготовляли в Росії на Казанському авіаційному заводі ім. С.П. Горбунова, це підприємство нещодавно було атаковано українськими дронами.

Зараз цього виробництва взагалі немає. Сьогодні завод займається виключно регламентними роботами і ремонтом літаків Ту-22М3 і Ту-160. Ту-22М3 на момент початку гарячої фази війни було близько 60 штук, згідно з бухгалтерським обліком.

З реальних машин, які можуть стояти на крилі, які можуть виконувати функції, там залишилося десь близько 40 одиниць. Але тепер уже 40 мінус один або якась інша цифра мінус один.

Знищення однієї одиниці з такого числа, здавалося б, принципового впливу не має. Але з іншого боку, це все одно завдає серйозного удару по одній із частин ядерної тріади. Тому що ТУ F-22М3 входять до повітряної частини російської ядерної тріади. Тому це в будь-якому разі удар для Росії, тому що зараз найслабше місце у росіян — це засоби доставки, це стратегічна авіація.

Інша серйозна втрата — це безпосередньо персонал, це льотчики, які загинули або які вижили після катапультування, але вони не скоро зможуть взагалі сісти за штурвал.

Важливим є те, що в нас є засоби, за допомогою яких можна на таких дистанціях вражати літак. А для цього треба було мати ракету досить великої дальності дії. У світі подібного радіусу дії зенітних ракет більше немає, за винятком ракет атмосферного перехоплення або ракет комплексів SM-3, комплексів SM-6, найсучасніших блоків 2Е і так далі.

У нас зроблена система наведення, тут же простий локатор не спрацює. Для цього треба мати досить складну систему підсвічування. І її треба десь розташувати так, щоб можна було цей літак підсвітити відповідним чином.

Що ж насправді там сталося? Із Моздока вилетіло два Ту-22М3, вони полетіли через Чорне море і долетіли десь до рівня Севастополя. Визирнувши з-за Тарханкута, вони могли завдати ударів по нашій території шістьма ракетами, тому що кожен із трьох несе по три ракети. Якщо цей літак був уражений у районі Севастополя, то треба ще аналізувати, як він дотягнув ще майже 300 км до Ставрополя, увійшов там у плоский штопор і фактично м’яко приземлився, маючи пожежу в двигуні.

Система знищення цього літака включає в себе ракету, яка б’є фактично більше ніж на 300 км, як мінімум, на 350. Траєкторія повернення бомбардувальників Ту-22М3 на аеродром Моздока проходить практично паралельно нашій лінії бойового зіткнення.

І треба, щоб ця установка стояла хоча б за 50 км. А це дуже велика установка, 20 тонн ваги, яка крутиться. До цієї обертової платформи підходить шматок залізниці для того, щоб можна було завантажувати ці ракети. І ось це все спрацювало. І треба ж ще для цього мати якийсь радар підсвічування цієї цілі, тому що інакше на таких дистанціях ти просто не бачиш його.

Наскільки мені відомо, у нас на озброєнні немає таких радарів, які здатні бачити на 400 км, а треба бачити не просто 350 км впритул, а на 400. І ще цю ціль потрібно підсвічувати технічно. На моє уявлення, на сучасному технологічному рівні це досить складно. Тому я дещо скептично ставлюся до озвученої [представниками ЗСУ] версії.

Я особисто схиляюся більше до того, що це все-таки було руйнування і пожежа двигуна, і це призвело до падіння літака. Ця картина мені більше схожа на правдиву.

БОГДАН ДОЛІНЦЕ: Російські бойові літаки ефективніше і дешевше вражати до їхнього зльоту в повітря

— Насамперед, про технічну несправність літака Ту-22 М3 говорити не доводиться, бо ми чули, що борт розвернувся і фактично повернувся назад на точку свого базування. Друге важливе питання щодо того, як довго це триватиме. Скоріше за все, це триватиме до того часу, поки російська бойова авіація намагатиметься завдавати ударів по території України.

Тому що ми бачимо, що той літакопад, який почався з лютого, має насправді дві складові. Перша — це складова так званої тактичної авіації. Як правило, йдеться про носії крилатих авіабомб. Це Су-34, Су-35, які масово падали в лютому біля лінії фронту.

Друга важлива складова — це авіація стратегічного призначення. Це насамперед Ту-22 і літаки, такі як МіГ-19, Іл-18 та інші, які використовуються для дальньої розвідки території України і нанесення ракетних ударів.

Якщо говорити про такі цілі, треба розуміти, що вони знаходяться на досить великій відстані від лінії фронту і від лінії кордону з Російською Федерацією. Тому кількість засобів, які здатні на такій відстані знищувати цілі, досить обмежена.

Насамперед, звісно, є комплекс Patriot (“Петріот”), але, на жаль, дальність тих ракет, які Україні передавали до тих систем, обмежуються, як правило, дальністю 140-150 км, у деяких випадках до 200 км, залежно від типу ракети і від певних умов розміщення комплексу.

Якщо ми говоримо про радянські комплекси, то відразу спадає на думку комплекс С-200, максимальна дальність якого становить 300 км. Але за певних модифікацій цього комплексу насправді можна все-таки трохи збільшити дальність. Можливо, вона навіть становитиме 350 км.

В умовах нинішнього знищення такого літака ми розуміємо, що, найімовірніше, його знищили десь на відстані близько 200-250 км від території, яка на сьогодні перебуває під контролем Збройних сил України. Тому, найімовірніше, основною зброєю, яка могла знищити такий літак, був саме комплекс “Ангара” або всім відомий С-200.

Насправді, найкраща стратегія знищення відповідних видів озброєнь — зробити це ще до того, як вони піднімуться в повітря. Як правило, знищення цілей у такий спосіб може бути навіть дешевшим.

Якщо ми говоримо про знищення літака в повітрі, то необхідно використовувати так звані протиракети для систем протиповітряної оборони. Вартість таких протиракет може становити від сотень тисяч доларів до мільйонів доларів. Ті ж самі протиракети для систем Patriot коштують близько від 1 до 3 млн доларів залежно від їхньої модифікації. Це досить дорогі ресурси.

Що стосується знищення літака на землі, то для цього часто використовують дрони-камікадзе, вартість яких може становити лише десятки тисяч доларів, а іноді й менше. З точки зору вартості знищеної техніки в десятки чи сотні мільйонів доларів це є дуже хорошим показником.

Читайте також: Україна активно збиває російські літаки: стан військової авіації РФ оцінили експерти