Успіхи та подальші плани Кримської платформи: “5 вопросов” із Антоном Кориневичем

Робота Кримської платформи триває кілька місяців. У роботі платформи є кілька треків – експертний, парламентський, урядовий.

Яких вже було досягнуто успіхів у межах роботи Кримської платформи і що ще треба зробити – розповів постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич у програмі “5 вопросов” телеканалу UA.

Ведучий – Олег Борисов.

– Як зараз працює Кримська платформа?

– Можна відповідати у кількох площинах, бо, як ви знаєте, у Кримської платформи є кілька форматів або кілька треків. Це експертний трек, де працює експертна мережа Кримської платформи, яка включає незалежних експертів та експертні організації. В межах цього треку вони розробляють рекомендації для державних органів України.

Другий трек – це трек парламентський. У Верховній Раді України створено міжфракційне об’єднання Кримська платформа. А також це відповідна робота наших парламентарів, різних парламентських асамблей міжнародних організацій.

Третій трек – урядовий, де Україна діє як держава. Він поділяється на зовнішній та внутрішній треки. За зовнішній трек відповідає Міністерство закордонних справ, і МЗС зараз робить дуже велику, важливу роботу. По суті, воно формує мережу контактних осіб у різних столицях, в урядах, в міністерствах закордонних справ інших держав-учасниць Кримської платформи для того, щоб мати ефективну комунікацію та координацію з усіх питань, пов’язаних із Кримом. Також планується конференція з питань безпеки у Чорноморському регіоні на лютий 2022 року.

За внутрішнім треком Кримської платформи, за яку відповідає Представництво президента України в АРК та наша служба забезпечення діяльності Кримської платформи, що є національним Офісом Кримської платформи. Ми займаємося внутрішніми справами у нашій юрисдикції. Тут ми говоримо і про законопроєкти, і про роботу з імплементації та реалізації конкретних проєктів.

Минулого тижня Верховна Рада України проголосувала у першому читанні президентський законопроєкт про захист політв’язнів. Це один із результатів роботи внутрішнього треку Кримської платформи.

– Чи можуть такі напрацювання в межах Кримської платформи надалі використовуватись для посилення санкцій проти Росії?

– Звичайно, тому що ми тут говоримо про напрацювання, по-перше, нашого українського закону про санкції, який нам треба змінювати. Ми маємо розроблений пакет законопроєктів Кримської платформи, куди законопроєкт про санкції, безумовно, входить. Також розглядається питання гармонізації українських санкцій із санкціями міжнародних партнерів.

Ми, по суті, постійно моніторимо все, що відбувається в Криму, включаючи порушення прав людини, інші порушення, екологію – все, що робить держава-окупант незаконного. Ми регулярно, у форматі більш рекомендаційному, інформаційному, передаємо цю інформацію до держорганів України, які можуть санкції накладати.

– На адмінкордон із окупованим Кримом ви часто запрошуєте міністрів, послів, які перебувають в Україні з робочим візитом. Як зараз справи з наданням адмінпослуг на КПВВ?

– З кінця вересня 2020 року розпочали проєкт візитів іноземних представників на адмінлінію із Кримом. Справді, ми коли почали це робити, ми переконалися, що нікого не було на адмінлінії з Кримом, увага була переважно приділена Донбасу. Але й у роботі по Криму в наших партнерів має бути розуміння ситуації, яку можна побачити на власні очі.

Близько 30 делегацій з’їздили на адмінлінію із Кримом. Ми продовжуватимемо цю діяльність. Ми вважаємо її дуже важливою.

Зараз у нас працюють на адмінлінії з Кримом два КПВВ – “Каланчак” та “Чонгар”. Ми на постійному зв’язку з прикордонниками Херсонського прикордонного загону, які обслуговують ці два КПВВ.

Що дуже важливо – КПВВ “Каланчак” вже також передано на баланс Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій. Це дуже важливо, тому що КПВВ має повноцінного господаря. Все, що стосується послуг, і все, що стосується необхідного забезпечення діяльності КПВВ – як режимної, так і сервісної зон – тепер ясно, до кого звертатися і хто за це відповідає.

Також дуже важливо, що на КПВВ “Чонгар” вже встановлено інтроскоп. Це спеціальний рентген-апарат, який може перевіряти, що в особистих речах громадянина, без фізичного огляду. Це дуже важливо, бо це і захист прав людини, і безпека держави. Сподіваємося, що незабаром такий самий інтроскоп буде встановлений на “Каланчаку”.

Також із 1 грудня стартувала вакцинація міжнародно визнаними вакцинами у сервісній зоні КПВВ “Чонгар” та “Каланчак”. Тобто вже з 1 грудня наші громадяни України, які переміщуються через адмінлінію, можуть вакцинувати міжнародно визнаними вакцинами.

– Скільки людей із окупованого Криму вже вакцинувалися на КПВВ?

– Кількість значна. Їдуть люди, бачать цю інформацію, передають її далі до Криму. Щодня є громадяни, які вакцинуються. Головне питання – це дати інформацію туди, щоб люди її побачили, почули, зрозуміли та могли скористатися цією послугою. Це можуть бути десятки людей на день.