Усі країни “осі зла” чекають, як розвиватиметься ситуація в Україні: географію розширення конфліктів окреслив Добряк

Китай — головний “господар маріонеток” серед авторитарних держав, але щодо зон нестабільності Пекін намагається вести дуже обережну політику. Водночас у світі є багато “сплячих” конфліктів, розвиток подій у яких залежатиме від ситуації в Україні. Таку думку сьогодні, 2 січня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив експерт-міжнародник, депутат Верховної Ради України VI скликання Євген Добряк.

“Китай — це головний “господар маріонеток”, які формують “вісь зла”. Три країни сьогодні у світі повністю залежні від Китаю в економічному плані — Росія, Північна Корея та Іран. І справді, якщо не буде Китаю, то економіки цих держав просто впадуть. Це з одного боку. Але з іншого боку, Китай веде дуже обережну політику щодо певних зон нестабільності та щодо Близького Сходу. На всі зони нестабільності він абсолютно не звертає уваги”, — сказав він.

Добряк зазначив, що зараз багато експертів намагаються пов’язати заяви глав КНР Сі Цзіньпіна і КНДР Кім Чен Ина. Але потрібно розуміти, що періодично Кім Чен Ин займається такою інформаційно-психологічною війною, інформаційно-психологічним тиском на країни-сусіди. Здебільшого це посилилося після формування коаліції США, Японії, Південної Кореї, які становлять досить велику силу і можуть протидіяти режиму Кіма.

Щодо ескалації між Північною та Південною Кореями, то, на думку експерта, на Корейському півострові триває формування осередків нестабільності.

“Тих, які спали, зараз будять. Ця зона “осі зла”, де вони підігрівають їх надалі. Ця напруженість, яка існує дуже давно, зараз може бути в більш активній фазі. Але поки що складно на цю хвилину сказати. Далі — це Близький Схід. Відповідно, Росія та Іран спровокували цю ситуацію і фактично дестабілізували регіон. Є зони нестабільності, які можуть спалахнути в будь-який момент. Це, наприклад, Кашмір — індо-пакистанський конфлікт. Це Індія, Китай, Гімалаї, Тибет — може теж бути ситуація через прикордонні конфлікти. Далі Африка, яка фактично перебуває на пороховій бочці. Країни Сахеля, Західна Африка, яка підігрівається і Росією, й іншими терористичними угрупованнями, які там перебувають. Може спалахнути певна нестабільність”, — каже Добряк.

Крім того, за його словами, зона нестабільності перемістилася вже і в Латинську Америку.

“Питання, яке може спалахнути, — це Венесуела і Кооперативна Республіка Гаяна, де фактично Ніколас Мадуро оголосив про те, що буде анексовано 160 тис. кв. км суверенної території Гайани. Це провінція Ессекібо, яка, за останніми даними, багата на нафту, близько 11 млрд барелів запасів. І Гаяна є територією Співдружності корони Великої Британії, де вже фактично можуть вступити в бойові дії в разі якогось загострення Бразилія, США і Велика Британія. Ось вам географія розширення конфліктів, які формує ця “вісь зла”, — розповів експерт.

Але, як припускає Добряк, напевно, все це відбувається за дипломатичного замовчування Пекіна.

“На велику глобальну геополітичну картину Сі Цзіньпін заявляє одне, якщо брати останню зустріч із Байденом у Сан-Франциско. А закулісно дійсно це за його згоди. Маючи такий величезний економічний важіль на три держави, які залежні повністю від цієї країни, він би міг вирішити ці питання дуже серйозно. Отже, виходить так, що Китаю все одно вигідний цей хаос, що формується, для того, щоб потім у разі якоїсь глобальної дестабілізації виступити в плані двополярного світу. І Китай, і Північна Корея, і всі інші держави “осі зла” чекають, що буде на території України. Якщо Україна перемагає, то всі ці плани просто руйнуються як картковий будиночок. Якщо Україна програє, то можемо очікувати цього глобального хаосу і переформатування всієї ситуації”, — резюмував експерт-міжнародник.

Читайте також: Кім Чен Ин закликав знищити Південну Корею і США в разі “провокації” — небезпеку загрози оцінив експерт-міжнародник

Нагадаємо, на думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, Китай не особливо зацікавлений у припиненні війни РФ проти України, але отримує вигоду від ослаблення Росії.