Усі демократичні країни в унісон згодні з позицією, що Україна має право звільняти Крим саме військовим шляхом, — Скрипник

Багато країн-учасниць Кримської платформи визнали, що реакція 2014 року на агресію РФ і окупацію нею Криму була недостатньою. І те, що Україна перебуває зараз у періоді однієї з найстрашніших трагедій у своїй історії, є наслідком зокрема цих рішень. Про це сьогодні, 24 жовтня, в ефірі телеканалу FREEДОМ сказала керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

“Друге — ми бачимо, що все-таки є зміни і багато країн саме демократичного світу пішли шляхом ухвалення нових рішень. І мені здається, найрадикальнішим із них стало саме те, що всі демократичні країни в унісон згодні з позицією, що Україна має право звільняти тепер усі свої території саме військовим шляхом. Коли платформу було створено 2021 року з ініціативи президента, тоді ще йшлося тільки про те, що це може бути політичне, дипломатичне рішення, військове не обговорювалося взагалі. На сьогодні для всіх країн, хто підтримує Кримську платформу, однозначним є те, що деокупація може бути і, швидше за все, буде саме військовим шляхом”, — сказала вона.

Правозахисниця нагадала, що ще, наприклад, торік, попри повномасштабне вторгнення РФ до України, не всі країни розділяли ідею про те, що Україна може використати зброю з метою звільнення саме Криму військовим шляхом.

“Цього 2023 року вже країни прийшли до того, що Україна може використовувати зброю, зокрема наших партнерів, і для атак по військових цілях саме на території Криму. Звичайно, виключно по військових цілях. І те, що ми називаємо “бавовною”, підтверджує, що українські атаки виключно конвенційні, тобто вони виключно по військових цілях. На відміну від Росії, яка бомбардує мирні будинки, мирні заправки, торговельні центри чи термінали “Нової пошти”. Тому це, думаю, кардинально важлива зміна, яка нарешті відбулася”, — каже Скрипник.

Також, за її словами, країни все ж таки пішли на більш жорсткі санкції щодо РФ і заморожування активів.

“Але цього недостатньо, тому що на сьогодні тепер максимально Україна намагається об’єднати наших партнерів, щоб знайти механізми і створити компенсаторні механізми із заморожених активів, які є. Тобто тепер важливо не тільки їх заморозити, важливо зробити так, щоб ці гроші, активи пішли дійсно на відновлення України після страшних атак РФ. І ці механізми все ще в процесі. І тут потрібно ще більше рішучості від країн, тому що це якраз вимагає зміни часто законодавства в самих країнах. І тому парламентський саміт і парламентський рівень якраз дуже важливий, бо тут ми говоримо саме з парламентарями — тими, хто ухвалює закони у своїх країнах. І доносити ці ідеї про ті самі санкції, заморожені активи, про зміну законодавства для нас критично важливо”, — розповіла керівниця Кримської правозахисної групи.

І парламентський саміт, який відбувається зараз у Празі, дає цю можливість, резюмувала Скрипник.

Читайте також: Crimea Global та подібні форуми дають можливість посилювати та збільшувати коаліцію підтримки України, — Барієв

Як повідомлялося раніше, у другому парламентському саміті Кримської платформи братимуть участь майже 70 іноземних делегацій. Уперше своїх представників направить Ізраїль. Про це повідомили ізраїльські ЗМІ. Саміт стартував сьогодні, 24 жовтня, у Чехії. Основною темою на порядку денному є продовження підтримки України. Перший парламентський саміт Кримської платформи відбувся торік в Хорватії.