План російських військ оточити Авдіївку — місто на Донеччині, розташоване всього за 10 км від окупованого Донецька — провалився. Аналогічно безуспішними виявилися численні штурми росіян у спробах просунутися до Куп’янська Харківської області. На решті ділянок фронту про кроки вперед навіть і не йдеться, дії в Запорізькій і Херсонській областях у військовому керівництві РФ традиційно називають “скороченням військової активності”, але аж ніяк не “відступом”.
Увечері 19 жовтня російський диктатор Володимир Путін відвідав штаб “СВО” в Ростові-на-Дону. Начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов доповів, що об’єднане угруповання військ вирішує завдання “відповідно до плану спеціальної військової операції“.
За підрахунками російського держагентства ТАСС, нинішній візит в штаб “спецоперації” був четвертим відвідуванням Путіним Ростова-на-Дону. За офіційною інформацією, він раніше відвідував штаб у грудні 2022 року, а також у березні та серпні 2023-го. У червні штаб захопили найманці ПВК “Вагнер” під час оголошеного Євгеном Пригожиним “маршу справедливості” на Москву.
Раніше кремлівський прессекретар Дмитро Пєсков в інтерв’ю радіо “Маяк”, відповідаючи на запитання про можливий вплив на “СВО” подій в Ізраїлі, відповів: “Там (у “СВО”) все йде за планом. Ситуація в Ізраїлі — це зовсім інші події“.
Неважко помітити, що евфемізм “все йде за планом” у росіян, як правило, означає серйозні проблеми, що намітилися під час виконання “спецоперації”, які вже просто неможливо було далі приховувати. Зокрема, зараз російська армія проводить лобові штурми укріплених українських позицій у районі Куп’янська та передмість Авдіївки, зазнаючи важких втрат. Telegram-канали переповнені відео з розгромом цілих танкових колон росіян, які наступають практично без артилерійської підтримки (мабуть, через дефіцит снарядів).
Читайте також: Штурм, запеклі бої та спроби оточення: що зараз відбувається в Авдіївці, обговорюємо з експертами
Згідно з даними українського Генштабу, у день зустрічі Путіна і Герасимова російські війська зазнали серйозних втрат, в офіційному зведенні вони названі “рекордними”: 1 380 осіб особового складу, 55 танків, 120 броньованих машин, 29 артилерійських систем тощо. Характерно, що Путін уже змінив свою публічну риторику, називаючи те, що відбувається під Авдіївкою, “активною обороною”, а не “активними бойовими діями”, намагаючись у такий спосіб зменшити очікування значного російського просування на цьому напрямку.
Про те, що “все йде за планом” кремлівський речник Дмитро Пєсков заявляв, наприклад, і під час українського наступу на Харківщині минулого року. “Спецоперація РФ в Україні триває відповідно до наявних планів, і всі її цілі будуть досягнуті“, — сказав Пєсков через тиждень після того, як російські війська залишили Ізюм.
“Ми впевнені, що все буде добре, і ми впевнені, що ми переможемо і доб’ємося всіх цілей. Наш президент знає, куди він веде нашу країну“, — говорив він наприкінці травня 2022-го, коли російські війська були відкинуті від Харкова, а завдання оточення українських військ у масштабі всього Донбасу стало вже явно нездійсненним.
На початку того ж місяця Пєсков ще раз запевнив, що “спецоперація йде за планом”, цього разу коментуючи слова Олександра Лукашенка про те, що “СВО” явно затягується. За два тижні до цього було потоплено крейсер “Москва”. “Я не настільки занурений у цю проблему, щоб сказати, за планом у них там іде, як кажуть у росіян, або як я це відчуваю. Я ще раз підкреслюю: я це відчуваю так, що ця операція затягнулася“, — сказав тоді Лукашенко.
Перед відведенням російських військ із Херсона Пєсков говорив, що “спеціальну військову операції в Україні можна завершити після досягнення її цілей“. Після відведення російських військ з-під Києва, він запевняв, що “спецоперація закінчиться в доступному для огляду майбутньому” і що “її цілі послідовно виконуються“.
Зі свого боку, Володимир Путін запам’ятався фразою “ми всерйоз поки що нічого не починали“, сказаною на зустрічі з депутатами Держдуми на початку липня минулого року, після того, як російським військам довелося залишити острів Зміїний.
Таким чином:
- Фраза “все йде за планом” у російській офіціозній риториці давно стала маркером військових невдач. Якщо немає можливості похвалитися перемогами, потрібно просто вживати її частіше.
- У Путіна і удари дронів по Кремлю “йдуть за планом”. За постійною брехнею неможливо зрозуміти, що відбувається насправді.
- За словами Путіна, і ATACMS у руках ЗСУ мало не було якоюсь частиною “плану”. Він каже, що “поставки західної зброї не завадять досягти цілей військової операції” так, немов українці за одну ніч і не рознесли одразу два російських аеродроми. (Див. Кошмар для армії РФ і політична зброя: передача ракет ATACMS Україні в огляді військових експертів).
- Що більше у Путіна “все йде за планом”, то примарнішою є остаточна перемога Києва. Кожна така заява — це розпис у власній безпорадності.
- Усе й справді, схоже, йде за планом, але не тим планом, який складали в Кремлі. У Китаю, можливо, є свій план щодо майбутнього Росії.
- Якщо й надалі приховувати поразки за красивими словами про “плановість” того, що відбувається, неможливо буде зробити жодних висновків із військових невдач. А невдачі є, Авдіївку взяти ніяк не виходить.
А що, якщо насправді все йде зовсім не за планом? Невже хоча б росіяни, які проливають кров у “СВО”, не заслужили на те, щоб їм говорили правду? Якщо в Кремлі кажуть, що “спецоперація” йде за планом, то нехай:
- назвуть, на яке число в цьому плані заплановано взяття Авдіївки, щоб росіяни могли це перевірити;
- опублікують втрати армії, щоб росіяни самі переконалися, чи варті того путінські “плани”.
Цивілізованому світу давно очевидно, що єдиний план Путіна — зберегти свою владу років на 20, навіть якщо для цього доведеться погубити Росію.
Не може бути у країни, що розвивається в явно неправильному напрямку, військової операції, яка б відповідала б “планам”. І якщо сьогодні “все за планом”, значить, завтра чекай “жест доброї волі”. Звідки росіяни йтимуть цього разу: з-під Авдіївки чи цього разу з Токмака?
А чи існує якийсь план “спецоперації” в природі? Спочатку нападали на Київ, щоб “захистити народ Донбасу”, а закінчилося все “приєднанням” Херсонської області. Командування, здається, не може саме пояснити, що варто вважати перемогою.
Може, і рекордний російський валютний курс у 100 рублів за долар — теж частина чийогось хитрого плану?