Україна та Угорщина розпочали нормалізацію відносин — представники Києва та Будапешта провели довгу зустріч, під час якої обговорювали ключові питання.
Переговори тривали понад шість годин і, як зазначив Андрій Єрмак, підтвердили взаємне прагнення Угорщини та України провести зустріч на найвищому рівні.
Однак в експертних та європейських чиновницьких колах зазначають, що наразі немає ясності, якими будуть найближчі дії прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Подробиці зустрічі
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак і глава МЗС Дмитро Кулеба 29 січня зустрілися з міністром закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини Петером Сіярто. Зустріч відбулася на території України. В Ужгороді перед початком переговорів усі троє вшанували пам’ять загиблих захисників України, зокрема й етнічних угорців.
“В Україні, у нашого сусіда, майже 2 роки триває війна. Думка Угорщини протягом цих 2 років була завжди однозначною — ми підтримуємо територіальну цілісність і суверенітет України. Ми засуджуємо війну і хочемо, щоб у нас по сусідству швидше настав мир”, — сказав Сійярто.
Петер Сійярто відвідав Україну за кілька днів до саміту ЄС, який відбудеться 1 лютого і буде спрямований на розблокування допомоги Україні. У грудні прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан ветував 50 млрд євро допомоги ЄС Києву, тому лідери Євросоюзу вирішили повернутися до обговорення цього питання на цьому спеціальному саміті.
Глава Офісу президента України заявив, що під час переговорів команда працюватиме над тим, щоб налагодити відносини, а для цього потрібен відвертий і конструктивний діалог.
“Перший і найважливіший меседж: Україна готова до добросусідських відносин, до підтримки сусідських відносин”, — сказав він.
В інтерв’ю Єрмак підкреслив, що український парламент у грудні 2023 року ухвалив закон про національні меншини.
“Нещодавно ми спільно з Дмитром Кулебою та Петером Сіярто розмовляли з представниками угорської національної меншини, і вони сказали, що насправді ці проблеми мають лише технічний характер порівняно з тим, що спричиняє війна і що насправді треба вирішити. Ця війна призвела до великої кількості жертв, зокрема й серед місцевих угорців”, — зазначив Андрій Єрмак.
Під час переговорів, серед іншого, угорська сторона просила Україну повернути права своїй національній меншині, якими вона користувалася до 2015 року. У результаті було вирішено, що Угорщина та Україна створять спільну комісію з урегулювання цього питання.
“Ми попросили угорську сторону надати нам вичерпний перелік питань щодо захисту прав осіб, які належать до всіх нацменшин. Ми цей список отримали і домовилися, що під егідою двох міністерств закордонних справ зберемо спецкомісію. За 10 днів вона має подати на розгляд урядів обох країн конкретне розуміння: як і що з того переліку потребує вирішення або вже врегульовано — для того, щоб ми внесли остаточну ясність”,— сказав очільник українського МЗС.
Однією з ключових тем переговорів було і членство України в ЄС.
“Тут заслуговує на позитивну оцінку рішення Угорщини піти на компроміс і на засіданні Європейської ради в грудні 2023 року щодо відкриття переговорів про членство. Попереду інші важливі рішення. І ми сьогодні їх проговорили. Виходимо з того, що Україна у складі Євросоюзу — найбільш стратегічно важливий партнер для Угорщини”, — підкреслив Кулеба.
Дати можливої зустрічі президента України Володимира Зеленського та прем’єра Угорщини Віктора Орбана не обговорили. Але Київ наполягає, що це має відбутися якомога швидше.
Раніше Зеленський і Орбан коротко зустрічалися в Аргентині під час візиту на церемонію інавгурації новообраного президента. Прем’єр Угорщини тоді сказав, що прийняв запрошення українського лідера поговорити про двосторонні відносини.
Напередодні позачергового засідання Європейської ради, яке пройде 1 лютого, у Брюсселі не можуть сказати, заблокує знову чи ні Угорщина виділення Україні 50 млрд євро фінансової допомоги, але сподіваються на одностайне рішення. Санкції для Будапешта не обговорюються, але готуються до плану “Б”.
Як пише “Інтерфакс-Україна”, про це в Брюсселі журналістам повідомив високопоставлений європейський дипломат.
Співрозмовник журналістів стверджує, що зараз вкрай важко сказати, як швидко відбуватиметься саме обговорення, під час якого “можна очікувати чого завгодно”.
Водночас він спростував інформацію про те, що в ЄС обговорюють застосування до Угорщини такого заходу, як позбавлення права голосу. Дипломат підтвердив, що, дійсно, в ЄС більшість країн висловлюється проти пропозиції Угорщини проводити перегляд фінансування України на щорічній основі. Адже це означає, що якась країна може застосувати право вето, тоді як Україні потрібна довгострокова і передбачувана фінансова підтримка.
Думки експертів
Чи вийдуть відносини Києва та Будапешта на новий рівень — взаємопідтримки та добросусідства — в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:
- Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.);
- Ігор Рейтерович, політолог;
- Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан”.
ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Є надія на конструктив
— В Україні ухвалено проект закону про захист національних меншин, зокрема й угорської. Тому всі побоювання, які були в офіційного Будапешта, відходять на другий план. Фактично угорська національна меншина отримує захист, може, навіть більший, ніж українці в Угорщині. Тому це питання прибирає багато забобонів і упереджень з боку Будапешта.
Звичайно, постійне блокування України не пройшло непоміченим серед партнерів Угорщини по Євросоюзу і НАТО. Тому очевидно, що країни Євросоюзу дали зрозуміти офіційному Будапешту, що така позиція не є конструктивною. Якщо в Угорщини є якісь питання до України, ми можемо їх просто обговорити і вирішити.
Було зроблено дуже серйозний крок до того, щоб усі питання, які турбують Угорщину, було вирішено, а з іншого боку, всі питання, які турбують Україну, було доведено угорській стороні. Що не варто займатися таким блокуванням, тому що Україна себе почуває членом європейської сім’ї, і таке відчуття не повинно каратися Будапештом тільки через те, що вони там щось недотямили або недовпізнали.
За 6 годин переговорів можна обговорити вже великі деталі. Тим паче, переговори велися без перекладачів, англійською мовою, або у форматі два на два. Тож ми сподіваємося, що було зроблено дуже хороший конструктивний крок двостороннього українсько-угорського співробітництва.
Коли зустрінуться президент України та угорський прем’єр-міністр і будуть підписані якісь двосторонні документи, тоді можна буде фіксувати, що цю кризу пройдено.
Тема нацменшин уже відходить на другий план і не є такою гострою чи такою, що потребує рішучого втручання. Можна сказати, що Україна вступає до Євросоюзу, а там на гарантії національних меншин на високому рівні. Тому Києву навіть немає сенсу давати меншинам не ті повноваження, що прописані Радою Європи і самим Євросоюзом. Це питання абсолютно вирішуване, і воно не турбуватиме більше ні Київ, ні Будапешт.
У розвитку нашого двостороннього співробітництва, я думаю, ще є маса інших питань, які потрібно обговорювати. Вони стосуються економічного співробітництва, співробітництва в галузі регіональних відносин і, звісно, того, як Україна просуватиметься до членства в ЄС і НАТО.
Угорщина, одна з перших країн світу, яка взагалі визнала Україну як незалежну державу. 1 грудня 1990 року, тобто в день референдуму. І в нас з Угорщиною історія відносин дуже серйозна і дуже конструктивна. Дуже шкода, що вони були затьмарені ускладненнями останніх років.
ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Орбан продовжить свою гру, але його тональність змінилася
— М’яч на полі угорської сторони, тому що Україна відкрита. Зеленський говорив, що він готовий у будь-який момент з Орбаном зустрітися.
Зустріч міністрів я оцінюю з обережним оптимізмом. Мені здається, ключовим моментом цієї зустрічі був візит Сіярто, зокрема з Кулебою і Єрмаком, на цвинтар, де були поховані українські воїни угорського походження.
Чому це важливо? Тому що про це ж будуть сюжети на угорському телебаченні, вони не можуть цю тему оминути. Були фотографії відповідні. І вони таким чином актуалізують, що це війна, яку веде Росія проти України. Це не якийсь прикордонний конфлікт.
Ще один важливий момент: поки комісія 10 днів буде працювати, пройде вже 1 лютого. Я думаю, Україна отримає всі гроші від Європейського Союзу. Угорщина навряд чи виступатиме проти. Тобто буде компромісне рішення.
Орбан все ж бажає залишити за собою якесь останнє слово в рішенні Єврокомісії. Я думаю, що цього не буде. Йому вже однозначно все чітко пояснили.
Орбан продовжує свою гру. Але зверніть увагу, тональність його висловлювань сильно змінилася.
А те, що поки не призначили зустріч Орбана і Зеленського, я думаю, тут багато чого залежатиме від результатів роботи цієї комісії. Сіярто сказав, що вони хочуть повернути права, які були в угорців в Україні до 2015 року. Але остання ухвалена редакція закону, яка повністю пройшла всі процедури узгодження, зокрема в Європейському Союзі, отримала повну підтримку з боку всіх угорських організацій України. Вони сказали, що цей закон повністю відповідає їхньому баченню їхнього місця в Україні. Є якісь невеликі нюанси в контексті викладання тощо.
Мені здається, ці деталі можна буде врегулювати, але водночас не відступати від того, що закон узгоджено з Європою. І угорці підтримали. Ви ж кажете, що ви за права угорців. Так поспілкуйтеся з представниками угорської діаспори, вони ж усе вам розкажуть. Вони скажуть, що вони себе прекрасно почувають, ніхто і ніколи їх не переслідував.
ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Шантажу з боку Будапешта стане менше
— Добре, що проходять ці переговори. Нічого несподіваного не відбулося. Тому що треба все розглядати в контексті. Ми можемо говорити, що для Угорщини це вимушений крок, оскільки питання інтеграції України до Євросоюзу є одним із пріоритетних, і на цьому тлі протидіяти не доводиться. До того ж закінчився період, коли можна було шантажувати тим, що переговорний процес щодо вступу України до Європейського Союзу не відбуватиметься, доки не будуть виконуватися всі умови Угорщини. Хоча вони були нечітко сформульовані.
І головне, що десь за тиждень до 14 грудня, коли було засідання Європейської комісії та було ухвалено рішення про початок переговорів з Україною щодо вступу до ЄС, Орбан узагалі говорив про те, що проблеми з Україною це проблеми історичного плану.
Зараз усе залишилося позаду, оскільки є конкретика. Є 11 пунктів міністра закордонних справ Угорщини.
Є ще один позитивний момент. Насправді абсолютна більшість цих 11 пунктів, які, зрештою, сформульовані, вже вирішені. І про це сказав на спільній пресконференції міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто цього не заперечував. Тобто в цьому випадку важливо те, що є конкретика про те, які ж можуть бути проблеми. І є заяви про те, що здебільшого ці проблеми і так вирішені.
Показовий момент, що це передує зустрічі глав держав. Тобто присутність Андрія Єрмака як глави Офісу президента — це якраз про підготовку зустрічі між Володимиром Зеленським та Віктором Орбаном.
Це має відбуватися для того, щоб відносини між країнами-сусідами були нормальними. Україна протягом довгого періоду прагнула це зробити. І навіть тоді, коли були відверто неприйнятні заяви та дії впродовж кількох років блокування вступу України до Європейського Союзу та НАТО. Україна весь час демонструвала свою готовність до цих переговорів, і до налагодження відносин.
Звичні важелі впливу, а саме угорська меншина, у якої нібито є якісь проблеми, теж залишається знаряддям, яке намагатимуться використовувати. Але загальна ситуація змінилася. І тому можна говорити про те, що це буде тепер відбуватися менше.
Хоча риторика, збережеться, звичайно ж. Але те, що зараз є вирішені проблеми, є запорукою більш нормальних відносин. Ба більше, це аргумент у спілкуванні з Європейським Союзом для того, щоб показувати, як проблема вирішується, і позбавити його спекуляцій на цій темі.
Читайте також: Збільшення військової допомоги Україні: про обнадійливі очікування від саміту Євроради 1 лютого розповів Попов