Сьогодні о 15:05
Саміт G7 (“Групи семи”) пройшов у регіоні Апулія на півдні Італії 13-14 червня. Україна і питання протидії російській агресії стали ключовими на зустрічі світових лідерів.
Було озвучено низку важливих рішень: нові гарантії безпеки у двосторонніх договорах, використання доходів від російських активів, військова допомога Україні.
Київ підписав ще дві двосторонні угоди про безпеку: з Японією та США.
Активи РФ нарешті запрацюють на користь України
G7 за підсумками саміту в Італії у своїй заяві оцінила збитки Україні в 486 мільярдів доларів. “Сімка” вважає, що Києву цю суму має виплатити Росія. Однак таку суму складно акумулювати в один момент. Одним із рішень можуть стати доходи від заморожених російських активів у Європі.
Країни “Великої сімки” (G7) виділять Україні 50 млрд доларів додаткового фінансування до кінця 2024 року на оборону, бюджет і відновлення за рахунок доходів від заморожених російських активів без шкоди для інших внесків.
“Ми підтверджуємо, що згідно з усіма застосовними законами і нашими відповідними правовими системами суверенні активи Росії в наших юрисдикціях залишатимуться знерухомленими, допоки Росія не припинить своєї агресії та не заплатить за шкоду, яку вона заподіяла Україні. Ми зберігатимемо солідарність у нашому прагненні надати цю підтримку Україні”, — підкреслюється в комюніке G7.
Країни “Великої сімки” також стурбовані підтримкою РФ з боку Китайської Народної Республіки.
“Ми закликаємо Китай чинити тиск на Росію, щоб вона припинила військову агресію і негайно, повністю і беззастережно вивела свої війська з України. Ми закликаємо Китай підтримати всеосяжний, справедливий і міцний мир, заснований на територіальній цілісності, а також принципах і цілях Статуту ООН, зокрема за допомогою прямого діалогу з Україною”, — ідеться в документі.
Дипломатія лідерів
На полях саміту G7 у президента України Володимира Зеленського відбулася серія двосторонніх зустрічей.
Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Лідери обговорили розвиток двосторонніх відносин і можливість обміну досвідом використання нових технологій у сільському господарстві.
Крім того, український президент розповів про функціонування чорноморського транспортного коридору, завдяки якому є можливість збільшити експорт соняшникової олії до Індії та оборот за іншими категоріями товарів.
Ще одна зустріч українського лідера була з Папою Римським. Глава держави детально поінформував Понтифіка про наслідки російської агресії проти України, російський повітряний терор і складну ситуацію в енергетиці.
“Обговорили також формулу миру, роль Святого Престолу у встановленні справедливого та сталого миру для України, а також очікування від Глобального саміту миру. Зеленський подякував Ватикану за участь у заході”, — повідомили у пресслужбі ОПУ.
Президент відзначив зусилля Ватикану з наближення миру, зокрема повернення додому викрадених Росією українських дітей.
Зеленський провів зустріч і з італійським прем’єр-міністром Джорджею Мелоні.
“Обговорили наступні кроки нашої співпраці, зокрема підтримку Італією системи протиповітряного захисту України”, — повідомив глава держави.
Також, за словами Зеленського, він обговорив із Мелоні спільні з Італією проєкти, спрямовані на допомогу Україні у відновленні Одеси та Одеської області.
Договір зі США
13 червня президент США Джо Байден і президент України Володимир Зеленський підписали двосторонню угоду про безпеку, спрямовану на посилення захисту України від російських загарбників. За аналогією з іншими двосторонніми угодами, які вже уклала Україна, договір триватиме 10 років.
За даними Reuters, в угоді йдеться про те, що, в разі збройного нападу або загрози проти України, вищі посадові особи США та України зустрінуться протягом 24 годин, щоб обговорити заходи реагування та визначити, які додаткові потреби в обороні необхідні Україні.
Також в угоди між Україною та США є суттєва відмінність. Як зазначив заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква, американська безпекова угода стала першою, яка передбачає реєстрацію документа в ООН.
“Для України це буде перша юридично зобов’язальна безпекова угода. Досі всі угоди, які Україна підписувала з партнерами, були тільки політично зобов’язувальними. Тому американська угода буде юридично сильнішою”, — пояснив Жовква в коментарі “Європейській правді”.
Він додав, що виконавча угода такого типу не потребує ратифікації, однак Україна отримає політико-юридичну підтримку з боку Конгресу, тобто буде ухвалена відповідна резолюція.
Раніше деякі американські ЗМІ зазначали, що безпековий договір Вашингтона та Києва ризикує стати необов’язковим для виконання майбутніми президентами США. Однак, угода має зобов’язати майбутні адміністрації США підтримувати Україну, навіть якщо Дональд Трамп знову прийде до влади.
“Ми підписали найсильнішу угоду між Україною та США за весь час нашої незалежності. Перше: угода містить дуже детальну юридично зобов’язальну частину, і це — надійність підтримки нашої незалежності з боку Америки”, — прокоментував угоду Володимир Зеленський.
Байден зі свого боку додав, що Вашингтон передасть Україні всі системи ППО, які має.
“Ми маємо підтримку п’яти країн щодо надання та передачі систем ППО Patriot (“Петріот”). Також ми даємо знати тим країнам, які очікують від нас поставок протиповітряних систем у майбутньому, що їм потрібно буде почекати. Тому що все, що ми маємо, буде передаватися Україні, і тільки пізніше ми перейдемо до виконання своїх контрактних зобов’язань перед іншими країнами”, — сказав американський лідер.
Договір з Японією
Для Японії такий тип угоди та рівень підтримки — безпрецедентні, зазначили в Офісі президента України. Документ фіксує основні напрями довгострокової підтримки з боку Токіо у сфері безпеки та оборони, гуманітарної допомоги, відновлення та реконструкції.
Цього року Японія надасть Україні 4,5 млрд дол. США і продовжить допомагати протягом усього десятирічного терміну дії угоди. Загалом сума допомоги, яку надала Японія з березня 2022 року, становитиме понад 12 млрд дол.
Японія забезпечуватиме лікування поранених українських воїнів, співпрацюватиме з Україною в галузі розвідки та захисту секретної інформації, посилення захисту та відновлення критичної інфраструктури, зміцнення кібер- та інформаційної безпеки, забезпечення вільного судноплавства та безпеки морських шляхів. Японські партнери також допомагатимуть із відновленням України шляхом залучення до цього приватного сектору та державних установ Японії.
Загалом Україна уклала вже 16 двосторонніх безпекових угод.
На порядку денному саміту була не лише підтримка України у розв’язаній Росією війні, а й енергетична та економічна безпека, питання міграції, відносини з Китаєм та бойові дії на Близькому Сході.
Коментарі експертів
Про результати саміту “Великої сімки” для України в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:
- Олександр Савченко, економіст;
- Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст”;
- Ярослав Божко, голова Центру політичних досліджень “Доктрина”.
ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: Заморожені активи допоможуть Україні не цього, а наступного року
— Країни великої сімки використовують заморожені активи для нової фінансової допомоги Україні. Ці гроші, 50 мільярдів доларів, найімовірніше, Україна не отримає цього року. Нам і не треба, якщо чесно. Цей рік фінансово дуже добре закритий. Пакетів від Євросоюзу і США, в принципі, достатньо. А ось наступний рік — під питанням.
Ми знаємо, скільки отримаємо від Європейського Союзу, від Міжнародного валютного банку, але все одно буде дефіцит близько 40-50 млрд доларів, якщо врахувати постачання зброї. Тому, на мою думку, можливо, якісь гроші, 1-2 мільярди доларів, ми отримаємо наприкінці року з цього кредиту. А решту суми — на наступний рік. Це створює впевненість для нас, насамперед для України, що ми матимемо і фінансову, і військову підтримку наступного року приблизно на рівні цього року.
Починається рік невизначеності. Вибори у Сполучених Штатах, Франції, Великій Британії. Щоб перекрити цю невизначеність, був так швидко організований кредит під заставу прибутку від заморожених активів РФ.
Країни “Великої сімки” “злили” інформацію, що до 1200 підприємств, які вже перебувають під санкціями, буде додано ще втричі більше. Тобто масштаб — колосальний, і ніхто не знає, проти кого зараз будуть нові санкції. Можливо, і проти Сбербанку Росії і ВТБ, але тоді це крах економіки. Ці два банки, по суті, це 50% економіки Росії. Ця стратегічна невизначеність для РФ буде наростати.
ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Японія розуміє всі ризики, які пов’язані з путінським режимом
— Два договори про безпеку в один день з такими геополітичними гравцями і членами G7, як Сполучені Штати і Японія, — це прекрасна новина. Підписання цих договорів — це реалізація консолідованої позиції країн “Великої сімки”, яку було ухвалено минулого літа.
З 2022 року, за офіційною інформацією, допомога Японії склала 12,5 млрд доларів. Це величезна сума. Ба більше, до кінця цього року Японія додатково зобов’язується передати Україні 4,5 млрд доларів макроекономічної допомоги. Це краще за всякі домовленості, краще за всякі меморандуми говорить про те, що Японія розуміє всі ризики, які пов’язані з путінським режимом.
Японія буде підтримувати роботу з передачі Україні заморожених російських активів. Японія підтримує формулу миру президента Зеленського, зокрема, створення військового трибуналу в рамках ООН для притягнення до відповідальності політичного керівництва РФ, зокрема й Путіна. У цей, як і в інші безпекові договори, інтегрована ініціатива на підтримку України United24, реагування на нову загрозу протягом 24 годин. Звичайно ж, пункт про економічне сприяння та інші.
Прем’єр-міністр Японії загострив на цьому пункті особливу увагу під час пресконференції. Він сказав, що до відновлення України і до роботи в рамках цієї двосторонньої безпекової угоди буде залучено велику кількість приватного бізнесу Японії. І вже зараз японська сторона проходить оцінку можливостей України, зокрема і з питань сировини — тобто можливості для створення підприємств переробки.
ЯРОСЛАВ БОЖКО: На саміті G7 у країн більше шансів проявити політичну волю, ніж окремо
— Країни G7 загалом — це держави з дуже різною правовою системою. Існує дуже велика проблема, пов’язана з тим, що досі не існує повної правової рамки щодо конфіскації активів РФ. Але вона може з’явитися тільки внаслідок того, що реально керівництво країн Заходу матиме політичну волю провести і розробити її.
Найімовірніше, сума доходів від заморожених активів буде частиною траншів макрофінансової допомоги Україні. Тобто це безпосередньо те, що йде на зміцнення української національної валюти і потенційно на більшу стабілізацію української економіки.
Якщо цей прибуток виявиться меншим, то, вочевидь, має бути прописаний якийсь страховий механізм, який передусім забезпечуватиме стабільність надходжень, щоб потім не виявилося, що, приміром, очікувана сума вдвічі менша за ту, що реально надійшла. Буде розроблено, очевидно, страхові механізми, зокрема можливість покрити різницю з якихось інших фондів.
Майданчики типу G7 — це завжди водночас і про гроші, і про торговельні договори. І тому держава в цих усіх речах бере участь. Тому що на найвищому рівні реалістично отримати просування за тими аспектами, які гальмувалися на нижчому рівні.
Отримати якісь нові угоди, отримати знову ж таки можливості для свого експорту, для якихось двосторонніх контактів довгострокових. G7 — це тільки майданчик і тільки привід. І адженда G7 ніколи повністю не охоплює все те, що безпосередньо часто обговорюється там між, наприклад, будь-якими двома країнами, які зійшлися в кулуарах.
Більше новин — в Telegram-каналі #FREEДОМ
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
