Україну не цікавлять напівзаходи, вона очікує на запрошення в НАТО, — Чернєв

Від саміту НАТО у Вільнюсі (Литва) Україна чекає на більш конкретну позицію щодо членства в альянсі. Жодні напівзаходи не замінять запрошення України стати членом НАТО після закінчення війни з Російською Федерацією. Про це сьогодні, 15 червня, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив заступник голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України, голова постійної делегації України в парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв.

“Ми очікуємо політичного запрошення України до НАТО. Це не зобов’язує наших партнерів завтра ухвалювати рішення про наше членство, але це дає конкретні чіткі сигнали й Україні, й Російській Федерації, якій не вдалося вплинути на рішення наших партнерів. Росія не має права вето в цьому політичному альянсі. Тому якраз ми й розраховуємо на те, що будуть напрацьовані наступні кроки для інтеграції України в НАТО. Ось те, що ми б хотіли почути у фінальній резолюції саміту НАТО у Вільнюсі (Литва)”, — сказав він.

Президент Франції Еммануель Макрон нещодавно запропонував надати Україні гарантії, які були б чимось середнім між підтримкою з боку США та Ізраїлю і повноцінним членством в альянсі, але Україну не цікавлять такого роду напівзаходи, заявив Чернєв.

“Для нас неприйнятні будь-які напівзаходи. Ми не міняємо членство в НАТО на гарантії безпеки, якими б вони не були. Гарантії за ізраїльською моделлю обмежуються доступом до військових технологій, прямої фінансової підтримки військового бюджету Ізраїлю на рівні 3,6 млрд дол. (це закріплено в річному бюджеті США). Як період між закінченням війни й вступу України до НАТО це може бути, але точно не заміна”, — прокоментував він.

Серед 31 країни-члена НАТО 20 повністю підтримують Україну в її прагненні стати частиною альянсу.

“20 країн уже публічно повідомили про свою підтримку України стати членом НАТО. Решта 11 країн сумніваються. Американські партнери поки не зробили публічної заяви про підтримку, вони говорять про те, що необхідно відкласти це питання на після війни. Ми ж просимо зараз почати процес інтеграції, щоб не втрачати час, і щоб максимально технічно підійти до цього питання”, — розповів глава постійної делегації України в парламентській асамблеї НАТО.

Німеччина напередодні ухвалила стратегію нацбезпеки, в якій назвала Росію головною загрозою для своєї безпеки та всього євроатлантичного простору, а також дала зрозуміти, що хоче розвивати партнерські відносини з Китаєм. Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц заявляв, що не збирається остаточно розривати відносини з президентом РФ Володимиром Путіним і планує з ним поговорити телефоном, зокрема й про виведення військ Росії з України.

“Континентальні країни Європи завжди тяжіли до взаємовідносин з Російською Федерацією або Китаєм історично. На відміну від атлантичних — тих же США або Британії. Зараз у Німеччині є розуміння, що таке Росія. І з того, що я чув від представників влади Німеччини, і в Бундестазі, і в уряді, вони не збираються повертатися до бізнесу з Росією після закінчення війни. Але вони залишатимуть за собою вікно для діалогу з Росією, тому що вони вірять, що з Путіним можна про щось домовитися”, — резюмував Чернєв.

Читайте також: Рада замість Комісії: у НАТО розглядають новий формат для України (ВІДЕО)

Нагадаємо, у Брюсселі (Бельгія) проходить 13-та зустріч глав Міноборони країн-союзників України у форматі “Рамштайн”. На ній, зокрема, обговорюють коаліцію літаків, питання протиповітряної оборони та поповнення амуніції для української армії. Одночасно Україна посилює свій статус представництва у штаб-квартирі НАТО — рада може змінити комісію. Так Київ політично інтегрується в структуру альянсу.