Лінію фронту в Харківській області російські війська щодня засипають авіаційними бомбами. Вночі противник проводить розвідку, а на світанку — починає штурмувати. Кореспондент телеканалу FREEДОМ Альона Грамова побувала на позиціях мінометного розрахунку нацгвардійців поблизу кордону з Бєлгородською областю.
На позиції мінометників кореспонденти FREEДОМ у супроводі бійців 13-ї бригади Національної гвардії України “Хартія” заїхали під покровом ночі. А там військовослужбовці вже готуються до бойової роботи.
Це Липцівський напрямок, який найбільш схильний до російських атак упродовж уже двох місяців. За словами бійців, хоча ситуацію на цій ділянці фронту вдалося стабілізувати, та все ж штурмувати противник не припиняє.
“Спроби завжди є, але наша піхота дуже добре їх стримує, а ми прикриваємо нашу піхоту, відбиваємо штурми, і далі наша піхота йде на штурми. Тобто за останній час ми навіть пройшли трохи далі”, — розповідає військовослужбовець із позивним “Додж”.
У тісному укритті мінометники на чергуванні — і вдень, і вночі. Тут очікують на нові бойові завдання. Зайвий раз на вулицю не виходять, адже противник продовжує засипати цей напрямок КАБами. Бували випадки, коли за добу прилітало по шість десятків авіаційних бомб. Цієї ночі росіяни знову намагаються бити по позиціях українських захисників.
“Росіяни б’ють просто рандомно. Цей шелест ні з чим не переплутаєш. І коли вони падають — звук глухий. Якщо міна свистить, то КАБ — шелестить”, — пояснює військовослужбовець.
Попри загрозу обстрілів, мінометники, отримавши координати, за лічені хвилини готуються до виконання бойового завдання. У повній темряві солдати збирають і встановлюють міномет.
Нічна бойова робота проводиться без зайвого світла, адже засвітити позиції в жодному разі не можна. Коли чути звуки дронів, немає 100-відсоткової впевненості, що це український дрон. Бійці зауважили, що дальність польоту російських ударних дронів зараз визначити неможливо. У піхоти противника на позиціях з’явилися спеціальні ретранслятори, які здатні перехопити сигнал безпілотника і направити його вглиб українських позицій, тобто подовжити маршрут польоту.
“Якщо чесно, я навіть не звертаю уваги. Ті, що літають тут близько, і ми їх чуємо, то це відсотків на 75 — наші дрони. А 25% — є ймовірність, що залетить інший дрон, відстань дозволяє”, — сказав військовослужбовець із позивним “Додж”.
Уже в укритті за кілька хвилин стають відомі результати бойової роботи мінометного розрахунку.
“За перехопленнями після вашої роботи один — “двісті”, два — “триста”. Як прийняв?” “Прийняв, прийняв, дякую за інформацію, приємно”, — ведуть діалог бійці.
Роботи в мінометників вистачає постійно. Основні цілі — жива сила противника.
“Б’ємо в основному по піхоті, зупиняємо штурми, десь зосередження. В основному, 99% працюємо по піхоті”, — повідомив військовослужбовець із позивним “Вікар”.
Це вже не перша гаряча ділянка фронту для нацгвардійців. Ще нещодавно бійці тримали оборону Серебрянського лісу на Лиманському напрямку. Вони зазначають, що тут — усе інакше, та й ударних дронів противника, як і авіації, на Липцівському напрямку в рази більше.
Читайте також: Росія перекидає на Харківський напрямок додаткові ресурси: ситуацію проаналізував Ступак