Українське економічне диво на тлі війни: аналіз і прогнози від фінансового аналітика Сергія Фурси

Сергій Фурса. Фото: "FREEДОМ"

Як Україні вдається підтримувати економіку навіть через два роки повномасштабної війни з Росією. Що буде з українською економікою, якщо в США провалиться ухвалення рішення про виділення допомоги. Які чинники впливатимуть на економіку України 2024 року. Яких збитків зазнала Україна через повномасштабне російське вторгнення. У чому полягає проблема конфіскації заморожених російський активів. Ці теми в рамках марафону “Два роки повномасштабної війни Росії проти України” телеканалу FREEДOM обговорював з журналістами фінансовий аналітик Сергій Фурса. 

— Як ці два роки повномасштабного вторгнення Росії витримала українська економіка? У Мюнхені спецпредставник США з економічного відновлення України заявив, що українська економіка стійка й активна. Як вдалося досягти цієї стійкості? 

— Зараз ми спостерігаємо своєрідне економічне диво. Якби в мене чи в моїх колег запитали — як ви бачите економіку через два роки після вторгнення, то ми б не припускали, що буде так добре. 

Насамперед вдалося зберегти макрофінансову стабільність. Це потім допомогло забезпечити економічне зростання, зниження інфляції, стабільний курс валют. 

Усе це сталося завдяки підтримці наших західних партнерів. Безпрецедентна підтримка – такого ще не було у світовій історії. Тому ми маємо безпрецедентну ситуацію для світової історії, коли в рамках повномасштабної війни за два роки навіть податки не були підвищені. 

— Щодо допомоги союзників, то хто є головними донорами і про яку суму в рамках двох років йдеться? 

— Цього року ми плануємо отримати від наших західних партнерів приблизно 40 млрд. доларів до бюджету. Минулого року була приблизно така ж сума. Основними донорами є Європейський Союз і Сполучені Штати Америки. 

— Якщо у США не ухвалять найближчим часом законопроєкт про виділення допомоги Україні в розмірі 60 млрд. доларів, то як це вплине на українську економіку? 

— Коли ми говоримо про американську допомогу, то тут ключове — це військова підтримка. Вона критично важлива. Через відсутність фінансової допомоги від США не буде нічого смертельного для економіки України та бюджету. Якщо ці гроші не будуть отримані, то частка американців буде заміщена нашими іншими партнерами.

Важливим є те, що країни “Великої Сімки” дали слово МВФ (Міжнародний валютний фонд, — ред.), що будуть підтримувати Україну протягом чотирьох років. 

Більшу частину суми, яку ми не отримаємо від США, буде перекрито за допомогою інших партнерів. 

Більш актуальним стане питання відсотків за замороженими російськими активами. І за минулий рік ці активи згенерували 4 млрд. євро. Якщо буде дірка в бюджеті, яку нічим буде наповнювати, то, найімовірніше, активізуються переговори в рамках Європейського Союзу про перерахування грошей. 

— Як Україна отримуватиме гроші від Євросоюзу і на що витрачатиме? 

— Поки що ми говоримо про бюджетну підтримку. Цього року очікується десь 17-18 млрд. євро. Ці гроші підуть у бюджет. З початку війни вся соціальна допомога в Україні, всі пенсії, зарплати вчителям, лікарям оплачуються за допомогою грошей наших західних партнерів. Власне кажучи, ось ці європейські гроші підуть на фінансування дефіциту бюджету. 

— Світовий банк прогнозує до 2024 року зростання української економіки на 3,2%. Як це зростання буде забезпечуватися?  

— Позитивна динаміка може бути забезпечена двома речами. Перше — у першому кварталі 2024 року не було проблем з електроенергією. Друге — це робота портів. Завдяки тому, що вдалося вигнати росіян із нашої частини Чорного моря, вдалося налагодити експорт через порти Великої Одеси. Це дуже підтримує українську економіку. 

— Тобто вихід Росії із зернової угоди позначився не негативно, а позитивно на економіці України? 

— Так, тому що в рамках угоди росіяни активно саботували і затягували рух кораблів. Після того, як їх вдалося вигнати силою, порти Великої Одеси почали працювати на довоєнному рівні. 

— Як впливає на економіку України ситуація на польському кордоні? Якими можуть бути наслідки? 

— Ситуація на україно-польському кордоні не особливо впливає на економіку України. 

— Які ваші прогнози щодо зарплат, курсу гривні та добробуту українців на 2024 рік?

— Очікується зростання зарплат, незважаючи на війну. Бізнес планує підвищувати зарплати через сильний дефіцит кадрів. Щодо курсу гривні, то він буде стабільний, поки у Нацбанку є резерви, Нацбанк стримує курс, якщо і будуть зміни, то в рамках 5-10%.

— Давайте поговоримо ще про прямі й непрямі збитки, які за ці два роки повномасштабного вторгнення принесла Росія на українську землю. Що таке прямі збитки і непрямі збитки? Чи можемо ми вже говорити про суми? 

— Прямі збитки — це якщо російська ракета влучила в елеватор. Ще один приклад — знищення Маріуполя, де було два найбільших металургійних підприємства. За оцінками Світового банку, прямі збитки становлять понад 400 млрд. доларів.  

Непрямі збитки — це теоретичні суми, які Україна не змогла заробити через російське вторгнення. Тут є різні цифри, якими можна спекулювати. Це стосується теоретичних моделювань того, як би могла зростати українська економіка, якби не було війни. 

—  Росія має заплатити — про це говорить увесь світ. Але поки що, очевидно, ще шукають ці механізми. Зараз говорять про передачу Україні відсотків від заморожених російських активів. Але ж цього мало, чи не так? 

— Цього справді мало, але немає жодної можливості змусити Росію зараз заплатити. Тому триватимуть санкції, будуть на дуже довгий час заморожені резерви, доки Росія не погодиться вивести війська з окупованої території і компенсувати збитки.  

— Чому немає можливості і механізму для того, щоб конфіскувати ці заморожені активи і передати Україні? Немає політичної волі? 

— Європейський союз боїться, що це призведе до негативних наслідків для їхньої економіки. Треба зрозуміти, що резерви Китаю зараз умовно зберігаються в Європі. І Пекін, напевно, комунікував з європейськими чиновниками і заявив, що якщо буде конфіскація активів, то Китай буде виводити гроші в інше місце. Хоча річ у тім, що виводити ці гроші особливо нікуди. 

Європейський союз боїться втратити статус надійної тихої гавані для грошей глобальних суб’єктів. 

Також Німеччина боїться потенційного судового позову від Польщі з приводу репарацій за Другу світову війну і бачить для себе ризики. Тому, найімовірніше, найближчим часом ми не говоритимемо про конфіскацію російських активів, а лише про відсотки. 

— Як змусити Росію заплатити репарації, припустимо, після закінчення війни?

— Виплата репарацій стане умовою повернення Росії в нормальний світ і зняття санкцій. Поки Росія не погодиться виплатити репарації, санкції не буде знято. Через механізм Світового банку ведеться облік втрат, яких зазнала українська економіка. Тому, найімовірніше, механізм Світового банку може бути використаний і для оцінки потенційних репарацій.

Читайте також: Два роки повномасштабної війни: наслідки для економіки Росії оцінили експерти

Прямий ефір