Українська каноїстка на Олімпіаді-2024: як війна змінила її життя і кар’єру (ВІДЕО)

Її рідне місто Херсон на півдні України було окуповане російськими військовими. Батьківський будинок — затоплено після катастрофи на Каховській гідроелектростанції (ГЕС). Однак, попри це, каноїстка Анастасія Рибачок знайшла в собі сили представити Україну на Олімпіаді в Парижі. Дівчина вже має олімпійську медаль, її вона виграла в Токіо і ледь не втратила під час російської окупації, інформує FREEДОМ.

Тренування Анастасії Рибачок часто відбуваються під час повітряної тривоги, не вичерпується і потік новин із фронту.

“Кажуть, що у воді безпечніше бути, ніж на землі під час повітряної тривоги. Але я не знаю. Мені дуже некомфортно. Я хочу дістатися берега, сховатися в кущі і там залишитися, але я не маю вибору. Ми не припиняємо тренування. Якщо під час тренування спрацьовує сирена повітряної тривоги, байдуже, боїшся ти чи ні, ми продовжуємо працювати”, — каже українська каноїстка Анастасія Рибачок.

26-річна спортсменка є однією зі 140 представників української команди на Олімпіаді в Парижі — це найменша кількість атлетів від України за всю історію Ігор. З лютого 2022 року російські окупанти вбили 487 українських спортсменів, а сотні спортивних об’єктів у країні було пошкоджено чи зруйновано.

“Ми не тренувалися… У перший, другий, третій день війни — ми не тренувалися, тому що у нас просто не було сил. У мене навіть не було сил наступного дня підвестися з ліжка і зрозуміти, що відбувається. Я просто хотіла повернутися додому та забрати батьків. Це було неможливо зі зрозумілих причин, нам сказали, що ми не можемо повернутися до України”, — згадує дівчина.

На початку повномасштабного вторгнення рідне місто Анастасії Херсон на півдні України виявилося окупованим російськими військами, за чим вона з жахом стежила з-за кордону.

Через кілька місяців після окупації її батькам вдалося виїхати — мамі вдалося вивезти із собою срібну медаль — Анастасія виграла її на Олімпійських іграх-2020 у Токіо.

“Я не переживала за будинок. Мене не хвилювали речі, які я залишила там. Найважливішим для мене було переконатися, що мої батьки перебувають у безпеці та перебувають поряд зі мною. Моїй мамі вдалося врятувати моє найбільше досягнення — олімпійську медаль. Вона носила її на шиї, бо російські військові конфісковували все золото, срібло та інші дорогоцінні метали. Коли вона виїжджала, вона тримала медаль на грудях”, — розповідає спортсменка.

Анастасія — молода мама. Понад рік вона поєднує тренування та материнство.

“Це моя друга Олімпіада, я вже тримала в руках медаль та знаю, що це таке. Цього разу складніше психологічно. Моя маленька дитина знаходиться далеко від мене. Я дуже сумую за ним, але саме він і мій чоловік рухають мною. Я роблю це для них. Я роблю це, щоб довести, що материнство не означає кінця моєї кар’єри”, — ділиться українська каноїстка.

Спортсменка зізнається, що цього року на Іграх і конкуренція більша, і тиск — сильніший. Але поборотися за медаль вона готова. Насамперед, заради тих, кому зобов’язана своєю можливістю виступати.

“Для мене підняти український прапор на Олімпійських іграх — це велика честь, неважливо, чи це буде бронза, срібло чи золото. Нехай навіть для того, щоб показати нашим захисникам, що ми, люди на спортивній “лінії фронту”, теж не слабкі люди, що наш дух такий же сильний, як і їх”, — стверджує Анастасія.

Виступить Анастасія Рибачок на каное, дизайн якого вигадала сама. У такий спосіб дівчина прагнула продемонструвати світові, що вона — саме з України.

Читайте також: Олімпіада-2024: перемоги надають Україні сили та стійкості (ВІДЕО)