Україна залишається у світовому порядку денному: головні досягнення дипломатії у 2024-му — події та заяви (ВІДЕО)

Повномасштабне російське вторгнення триває майже три роки. За цей час у світі сталося багато подій, які відволікали увагу медіа та політиків, але це не завадило українським дипломатам та їхнім союзникам утримувати тему допомоги Україні на вершині світового політичного порядку денного. За цей час сталася велика війна на Близькому Сході, у Сирії повалено режим Башара Асада, тривають протести в Грузії. На цьому тлі Україна продовжує залишатися на порядку денному головних міжнародних зустрічей. Про успіхи української дипломатії — в сюжеті кореспондентів FREEДОМ.

Одним із головних досягнень стало рішення Сенату США про надання пакету допомоги на 61 млрд доларів. Це зайняло пів року, але, попри політичні дебати, вдалося зберегти абсолютну двопартійну підтримку для України. Суперечки тривали не про те, надавати допомогу чи ні, а про те, як правильно це робити. 

“Ми запустили нове командування НАТО з надання допомоги та навчання у сфері безпеки для України, щоб координувати майбутні зусилля і допомогти прискорити шлях України до членства. Сполучені Штати нарощують власні ресурси та допомогу у сфері безпеки, щоб продовжувати допомагати зміцнювати протиповітряну оборону України, її артилерію, її бронетехніку. Ми сповнені рішучості — і це повністю мій намір, і намір президента — витратити кожен цент, який у нас є з 61 млрд дол., які були схвалені Конгресом”, — заявив держсекретар США Ентоні Блінкен. 

На думку старшого наукового співробітника Німецького фонду Маршалла Маркуса Цінера, великою проблемою був сам факт, що для американців це рішення зайняло так багато часу.

“Йому дали зелене світло тільки влітку, коли зброя почала надходити. Підтримка України була так необхідна, і ми бачимо результат цього проміжку в наданні зброї. Я думаю, це коштувало багатьох проблем українським військовим”, — сказав Цінер. 

У червні у Швейцарії відбувся Саміт миру. Його підсумкове комюніке підтримали 80 держав і чотири організації. Воно охоплювало теми трьох пунктів української формули миру, що стосуються ядерної та продовольчої безпеки, а також звільнення українських громадян і незаконно затриманих осіб. 

“Важливо, що всі учасники саміту підтримали територіальну цілісність України, тому що без територіальної цілісності не буде міцного миру. Три проблеми були детально проаналізовані на першому Саміті миру. Ядерна безпека, продовольча безпека та звільнення ув’язнених і депортованих, включно з тисячами дітей, викрадених Росією”, — акцентував президент Володимир Зеленський. 

Влітку Україна почала отримувати перші літаки F-16. У військовому плані одним із головних успіхів став дозвіл союзників на застосування їхньої зброї під час ударів по території Росії, зокрема ракетами Storm Shadow і ATACMS.

Ухваленню такого рішення сприяли активні дії Збройних сил України, зокрема на російській території, та наполегливі звернення українських дипломатів, підкріплені не тільки словами. Українська дипломатія спиралася на дії своїх військових, і це робило її більш ефективною.

“З Брюсселя до України можна доїхати за один день. За один день. Ось як близько падають російські бомби. Ось як близько пролітають іранські безпілотники. І не набагато далі борються північнокорейські солдати. Щодня ця війна приносить все більше руйнувань і смертей. Путін намагається стерти Україну з карти світу. Він намагається докорінно змінити архітектуру безпеки, яка десятиліттями забезпечувала безпеку Європи, і він намагається розчавити нашу свободу і спосіб життя. Його модель агресії не нова. Але ми занадто довго не діяли”, — заявив генсек НАТО Марк Рютте. 

Україна просувається до своєї мети — передачі російських заморожених активів. Відсотки від них уже стали працювати на український бюджет. Країни “Великої сімки” ухвалили відповідне рішення ще влітку і потім опрацьовували його. У підсумку 2025 року Україна отримає кредит на суму 50 млрд дол. Його не доведеться повертати, бо його заплатить Росія коштом своїх активів. На порядку денному українських дипломатів залишається встановлення повного контролю над усіма доступними російськими активами. 

“З G7 ми завершуємо виведення 50 млрд доларів, забезпечених замороженими російськими активами. Водночас союзники по НАТО та партнери Альянсу поділяють тягар і беруть на себе ще більшу відповідальність”, — сказав Блінкен. 

Україна продовжила шлях до НАТО. Поки що говорити про повноцінне членство зарано, але за рік було підписано майже 30 двосторонніх угод про гарантії безпеки між Україною та державними об’єднаннями й країнами. У майбутньому ці угоди стануть основою вступу України до НАТО, бо більшість країн, які їх підписали, вже зараз є членами Альянсу.

“Як ви знаєте, на останньому саміті НАТО, який проводили у Вашингтоні в липні цього року, союзники погодилися і це важливо, що шлях України до членства незворотній. Україна так близька до НАТО, як не була ніколи. Я згадав 40 млрд євро, які призначені для фінансування військової допомоги Україні. Багато союзників зараз підписали двосторонні угоди з Україною, і це означає, що вона стає сильнішою з кожним днем, більш сумісною з НАТО, і краще підготовленою, ніж будь-коли, для того, щоб вступити в Альянс. І все це будує міст до членства України в НАТО”, — зазначив Рютте. 

Головна політична подія року — президентські вибори у США та їхні результати не можуть не впливати на ситуацію в Україні. Якщо в статусі кандидата новообраний президент Дональд Трамп говорив про можливість “завершити війну за 24 години”, то після свого обрання і зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським та лідером Франції Емануелем Макроном у Парижі лідер США заговорив про необхідність продовжувати підтримувати Україну. 

“Я хочу досягти угоди, і єдиний спосіб, за допомогою якого ми можемо досягти угоди, — це не кидати Україну”, — заявив Трамп в інтерв’ю Time.  

Питання розміщення на території України миротворців перестало бути табу і почало серйозно обговорюватися серед союзників. Президент Франції Еммануель Макрон одними з перших заявив про можливість відправлення його військ.  

“Ми підтримуємо його ініціативу, але нам потрібно розробити всі деталі щодо контингенту. Ми говоримо, що це може бути частиною гарантій безпеки. Безумовно, найважливіша гарантія безпеки — це НАТО, і поки Україна не в Альянсі, такий аспект може розглядатися. Питання тільки в тому, щоб це була не просто штучна історія. Необхідні дієві механізми”, — сказав глава Української держави Володимир Зеленський. 

Попри вибори в Європейському Союзі та зміну керівництва в НАТО, Україні вдалося не тільки зберегти відносини на колишньому рівні, а й далі зміцнювати їх. 

Біля керма Альянсу багаторічного керівника Єнса Столтенберга замінив колишній прем’єр Нідерландів Марк Рютте. На відміну від свого попередника, Рютте має великий досвід роботи з європейськими інституціями як глава держави. У свій перший іноземний візит Рютте вирушив до Києва. 

Двосторонні контакти генсека НАТО та української сторони почастішали. Це важливо в умовах, коли Україні доведеться більше покладатися на Європу, ніж США у своїй обороні.

“Без сильної оборони немає стійкої безпеки й без безпеки немає свободи для наших дітей та онуків: немає шкіл, немає лікарень, немає бізнесів, нічого немає. Той, хто пройшов через Другу світову війну, знає це, і наші українські друзі живуть у цьому щодня”, — заявив генсек НАТО. 

Шестимісячне головування Угорщини в Раді Європейського союзу не стало таким складним для України, як можна було б очікувати. За 2024 рік ЄС вдалося ухвалити три нові пакети санкцій, зокрема один — за час головування Будапешта.

“Для нас дуже важливо, щоб США та Європа діяли разом, були об’єднані навколо України. Ми не можемо нікого втратити. Ми не можемо втратити Європейський Союз. Ми не маємо права втратити підтримку США. Не маємо права дозволити Путіну виграти цю війну”, — заявив Зеленський. 

Головним же досягненням української дипломатії стало те, що ЄС і США продовжують залишатися єдиними у своїй підтримці України, і цю єдність планують зберегти й 2025 року.

Читайте також: Партнерство України та ЄС вийшло на новий рівень — підсумки року в огляді FREEДОМ (ВІДЕО)