Посівна та збір урожаю під обстрілами російської армії, заміновані сільгоспугіддя та орні землі, перетворені на поля битв. За всю історію незалежності ніколи Україна не платила таку ціну за свій хліб. Наразі до відправки готуються ще 3 судна із зерном у рамках ініціативи Grain From Ukraine, повідомили в Міністерстві аграрної політики й продовольства. Балкери з пшеницею підуть до Кенії, Ємену та Судану, інформує FREEДОМ.
Нещодавно делегація Мінагрополітики України побувала в африканських країнах, які відчувають гострий дефіцит продовольства. З керівництвом Сенегалу, Гани, Кенії та Нігерії обговорили причину гуманітарної кризи — агресію Росії проти України та програму Grain from Ukraine, яку Україна реалізує разом із World Food Programme. У рамках цієї ініціативи для найбільш нужденних країн відвантажили вже 110 тис. тонн пшениці.
“Попри всі труднощі, ми повністю покриваємо своє внутрішнє споживання пшениці — приблизно 6,7 млн тонн на рік. А навіть за песимістичними прогнозами, на цей рік ми матимемо близько 26 млн тонн пшениці. Тобто в нас є можливості забезпечити і себе, і світ продовольством”, — акцентував заступник міністра аграрної політики та продовольства Денис Башлик.
Україна повністю забезпечила себе зерном на 2023 рік, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Загалом українські аграрії зібрали понад 60 млн тонн. А це означає, що можна буде й надалі експортувати продовольство в країни, залежні від українських поставок. Основні одержувачі, це держави Азії та Африки, що розвиваються. Щоб не допустити в цих регіонах голоду, Київ заснував ініціативу Grain from Ukraine.
“Завдяки зерновій ініціативі було експортовано 15 млн тонн продукції. А через дунайські порти України — понад 10 млн тонн. Нова логістика стосується не тільки водних шляхів, а й також залізниці та автотранспорту. Було суттєво розширено кілька ключових пропускних пунктів із Польщі та відкрито новий пункт на кордоні з Румунією”, — поінформував надзвичайний і повноважний посол України в Туреччині Василь Бондар.
Однак через те, що Росія максимально затягує процедуру перевірки суден із продовольством, українські порти змушені працювати менш ніж на половину своєї потужності. За даними міністерства аграрної політики та продовольства України, у черзі на інспекцію в протоці Босфор стоять близько 120 суден. Середній час очікування — від 2 до 5 тижнів.
“Якщо на день фізично може бути перевірено кілька десятків суден, то насправді здійснюється лише кілька перевірок, тому що фізично перевіряльники перебувають тривалий час на одному судні, затягують час. Звісно, росіяни не зацікавлені, щоб цей коридор працював і давав Україні переваги. Тому це один із таких пасивних способів гальмування ситуації”, — звернув увагу Бондар.
Така тактика російських чиновників б’є по бюджету судновласників і аграріїв.
“Коли ми спілкувалися з трейдерами, вони називали ціну від 20 тис. дол простою за добу. Відповідно, всі ці кошти, які накопичаться при простої на вхід і вихід, вони ляжуть на українського аграрія. Це відображається в десятках доларів на тонну продукції”, — заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
Зернова ініціатива Grain from Ukraine стала відповіддю України та світової демократичної спільноти на глобальну продовольчу кризу, спровоковану агресією Росії. Тепер Київ змушений шукати додаткові способи доставки зерна до нужденних країн.
“Варіант, який надає можливість збільшити кількість перевезення з України, те, що на територію України заходять великі кораблі, які вантажать не по 20, а по 60 тонн. Природно це збільшує кількість вивезеної продукції. За останній тиждень ми наростили ті обсяги, які ми мали до того моменту, коли Росія скоротила кількість своїх груп, які перевіряють судна. Зараз активно обговорюється ситуація, щоб побудувати сухі елеватори, які б приймали на території України та кордону з Польщею велику кількість зерна”, — розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Україна планує до кінця весни 2023 року забезпечити зерном понад 5 млн осіб у межах програми Grain from Ukraine, заявили в Офісі президента. З моменту старту ініціативи до неї приєдналися вже понад 30 країн-донорів. Це не тільки партнери з Євросоюзу, а й Катар, Туреччина, Японія, Норвегія, Корея, Канада і США.
Читайте також: Проєкт Grain From Ukraine назавжди: про роль України у світовій продовольчій безпеці говоримо з експертами