Україна — у центрі уваги: чого чекати від саміту лідерів ЄС у Брюсселі (ВІДЕО)

Питання старту переговорів про членство України в ЄС активно обговорюють у Брюсселі. Європейські лідери дискутують. Наразі старту переговорів перешкоджає Угорщина, яка наклала вето. На саміті лідерів ЄС у Брюсселі намагаються віднайти консолідовану позицію та працюють спільно задля позитивного рішення на користь Києва, повідомляє спеціальний кореспондент каналу іномовлення України FREEДОМ в Європі Віталій Сизов.

Загальний порядок денний саміту полягає в розширенні Євросоюзу. Угорщина наполягає на тому, що розширення, в принципі, можливе, але не з тією швидкістю, яку пропонує Євросоюз.

“Зараз тривають активні переговори, всі інституції працюють спільно. Це і Єврокомісія та її президентка Урсула фон дер Ляєн, і Європейська Рада та її президент Шарль Мішель, і представники найбільших економік — це канцлер Німеччини Олаф Шульц та президент Франції Еммануель Макрон. Учора ввечері вони зустрічалися для того, щоб виробити спільну лінію. Про це пише Politico”, — сказав Сизов.

Також президент Європейської Ради, президент Франції та канцлер Німеччини збиралися на робочий сніданок із прем’єром Угорщини Віктором Орбаном, щоб спробувати переконати його змінити позицію з приводу розширення ЄС. Це комплексне питання стосується не тільки України, але й Молдови, і Боснії та Герцеговини, а також надання Грузії статусу кандидата в члени Європейського Союзу.

“Багато говорили впродовж останнього пів року про те, що рішення про розширення — це геостратегічне рішення, звичайно, якщо не вдасться його ухвалити, це не буде якоюсь геополітичною катастрофою, але в принципі дасть сигнал Москві, Пекіну, іншим центрам про те, що претензії Європейського Союзу на сильнішу геостратегічну роль поки що ще зустрічаються з певними викликами”, — сказав Сизов.

Щодо України хороша новина полягає в тому, що є розуміння в необхідності продовження підтримки країни, яка зіткнулася з російською агресією. Неодноразово йшлося про те, що для надання безпосередньо тієї допомоги, яка потрібна ЗСУ на полі бою, для української економіки, не потрібен принцип одностайності.

“Усі союзники України зберігають свої зобов’язання. Стало відомо, що, припустімо, у Німеччині надали драфт бюджету, і попри перегляд бюджету цієї країни, бюджетну кризу, там збереглася стаття про те, що військова допомога збільшиться вдвічі — з 4 млрд євро до 8 млрд євро. І окремі країни-союзники України готові виконувати свої зобов’язання та збільшувати їх, навіть попри те, що такі країни, як Угорщина, намагатимуться блокувати або загальмувати процес. Але знову ж таки, залишається надія, що питання щодо розширення все-таки буде розглянуто позитивно для України”, — сказав Сизов.

Він зазначив, що представники української влади — міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанишина — наголошували на тому, що в розширенні Європейського Союзу насамперед зацікавлений і сам Європейський Союз. 

“Європейський Союз розуміє, що йому треба відігравати важливішу роль у військовому плані, у політичному плані, що загрози зростають, йому треба об’єднуватися, займати монолітнішу, єдинішу позицію з багатьох питань, з огляду на зростаючу конкуренцію і з Вашингтоном, і з Китаєм, і агресивну політику Росії. Тому рішення про початок переговорів про вступ до ЄС України, воно буде все одно ухвалене. Питання в термінах ухвалення цього рішення і в тому, наскільки довго представники таких країн, як Угорщина, зможуть гальмувати ухвалення цього рішення. Але принципове розуміння є”, — сказав Сизов.

Він також зазначив, що преса пише про проросійські мотиви Віктора Орбана, зокрема й про те, що президент РФ Володимир Путін якось “незримо присутній на цьому саміті”. 

“Але всередині поки що намагаються вирішити все це мирно, скажімо так. І ніхто звинуваченнями не кидається, тому що Європейський Союз — це все-таки об’єднання, там пропагується рівність. І такі тези у внутрішній дискусії не використовуються, хоча, звичайно, преса може застосувати більш жорсткі оцінки”, — сказав Сизов.

За його словами, у Європейській комісії та серед союзників України позиція Угорщини викликає величезне нерозуміння. Там не бачать підстав для використання вето, оскільки Україна пішла назустріч Угорщині, змінила мовне законодавство, що стосується національних меншин. Зі свого боку, Орбан напередодні саміту раптом заявив, що справа не в законодавстві, а в нібито недостатній готовності України.

Міністр закордонних справ Люксембургу Ксав’є Беттель заявив, що Угорщина має пам’ятати про те, в якому економічному стані вона сама приєдналася до Євросоюзу, перш ніж стверджувати, що Україна надто бідна для вступу в ЄС.

Сизов також зазначив, що у випадку України шлях до Євросоюзу долається прискореними темпами, тому що на її боці й президент Єврокомісії, й президент Європейської Ради, і лідери великих економік Європи.

Читайте також: Розширення Євросоюзу та допомога Україні стануть ключовими питаннями доленосного саміту лідерів ЄС — подробиці з Брюсселя (ВІДЕО)