Україна — це країна майбутнього: інтерв’ю з німецьким дизайнером Франком Пітером Вільде

Франк Пітер Вільде (Вайлд) — німецький дизайнер костюмів, стиліст. 

Живе в Берліні. З перших днів повномасштабного вторгнення підтримує Україну в боротьбі проти російської агресії. На своїх акаунтах у соцмережах щодня публікує фото в образах, присвячених Україні, використовуючи національні кольори, символіку та вишивку. Став справжнім Instagram-амбасадором України. 

Військові дії в Україні називає боротьбою за свободу. Організовував збір коштів на генератори для українських лікарень через платформу UNITED24.
Франк Пітер Вільде — гість програми “Люди доброї волі” телеканалу FREEДOM.

Ведучий — Сакен Аймурзаєв.

“Україна має бути озброєна”

— Ви вже втретє в нашій програмі, і втретє відвідуєте Україну після початку повномасштабного вторгнення. Цього разу у вас особливе завдання… 

— У мене завжди є спеціальне завдання. Минулого разу я приїжджав на церемонію Kyiv Pride Award, яка мені дуже близька, бо, як ви знаєте, я маю безпосередній стосунок до квір-руху.

Цього разу в мене особлива місія — ми проводимо збір коштів для неурядової організації NAFO (North Atlantic Fella Organization). Вони з Естонії, вони роблять фантастичну роботу, і це мій другий збір коштів для них. Цього разу я вирішив, що поїду туди, куди відправлять колону транспортних засобів для українських бійців. Це допомога для виконання оперативних завдань. По-моєму, 28 автомобілів. І кошти на них зібрані завдяки пожертвам людей через організацію NAFO. 

Я познайомився з представниками цієї організації, коли був в Україні минулого разу. Ми поговорили про майбутню співпрацю, і я зробив свій перший фандрайзинг із шевроном, на якому зображений рожевий єнот. 

Це був відсил на історію про єнота, якого росіяни викрали в Херсоні. І я хотів, щоб він був рожевим, тому що, по-перше, я люблю рожевий. А по-друге, щоб зробити його більш, скажімо так, гейським, як акцент на тому, що Росія загрузла в гомофобії. Я тепер для росіян — “терорист”. З “екстреміста” минулого року я перетворився на “терориста” цього. Тому що для Росії ЛГБТ-рух тепер терористична організація.

Цього разу для шеврона я обрав білку, бо там, де я живу, багато білок, вони приходять до мене щодня. І я завжди хотів зробити їх символом чогось такого, що мало б сенс. І в нас вийшла супербілка, яка трохи кепкує над російським ІПСО про тварин із біолабораторій. А ще ми дали їй маленьку сигарету — це відсилання до українського героя Олександра Мацієвського. Його розстріляли російські терористи, коли він із цигаркою в руках сказав “Слава Україні!”. Це був воєнний злочин, який ми ніколи не забудемо. Для мене важливо наголосити на цьому, щоб ми не забували героїв, які захищають Україну і борються з терористами. 

— І скільки грошей вам вдалося зібрати? 

— На цей час 23 тисячі євро.

— Але ви збираєте не тільки на автомобілі для ЗСУ, а й на безпілотники.

— Так і є. Тому що я один із тих німців, які вважають, що Україна має бути озброєна. Тобто має йтися не тільки про гуманітарну допомогу, а й про засоби захисту. 

І якби це залежало від мене, то Німеччина вже давно б передала Україні ракети TAURUS. Я вважаю, що ми не можемо вести мирні переговори з Росією. Можливо, я помиляюся. У Німеччині мене іноді називають розпалювачем війни, але я знаю, що це не так. 

— Чи важко зараз у Німеччині відстоювати інтереси України та допомагати Україні? 

— Ні, це не складно. Але люди, звісно, починають втомлюватися від цього. До того ж війна РФ проти України — не єдина. Після терористичної атаки ХАМАСу на Ізраїль увага людей зміщується з України. 

Атака, на мій погляд, була навмисно проведена терористичною державою Іран разом із Росією, щоб послабити підтримку України. Щоб легше було захопити Україну, поки всі зосереджені на Ізраїлі та Палестині. 

— А як щодо українських біженців у Німеччині? Ваш уряд справляється із ситуацією?

— Німеччина дуже бюрократична. З українцями ж Німеччина намагалася бути трохи швидшою, менш бюрократичною, ніж, наприклад, із біженцями з Сирії чи ще звідкись. Але порівняно з тим, як це відбувається в Україні, у Німеччині все йде дуже, дуже повільно.

“Мені важко говорити про це без сліз”

— Ви цього разу також відвідали Львів. Ваші враження? 

— Я був у Львові минулого разу — ми зупинилися на ніч і поїхали наступного ранку. Я був дуже, дуже вражений архітектурою і красою. Це дивовижне місце. Тому цього разу ми вирішили залишитися там на день довше. І, звичайно ж, ми відвідали всі історичні місця.

— У Львові ви відвідали кладовище, де поховані наші герої, наші військові.

— Мені дуже важко говорити про це без сліз. Бо коли ви читаєте історії, які супроводжуються фотографіями та історіями родин — це одне.

Коли ми вже збиралися до Києва, ми проїжджали повз цвинтар і вирішили там зупинитися. Я піднявся на цвинтар, і цей момент був майже сюрреалістичним, тому що це дуже тихе місце. 

Єдиний звук, який ми чули — звук прапорів, що розвиваються. День був вітряний, і звук був такий, що западає в пам’ять. Це було несамовито, якщо чесно.

Деякі з могил зовсім свіжі. І всі вони були красиво прикрашені. І було видно, як родичі та близькі людей намагаються, щоб вони мали якомога гідніший вигляд, і доглядають за ними. 

А потім ви бачите фотографії цих молодих людей, у яких усе життя було попереду… 

— У Facebook це відео ви підписали коротко, але сильно: “Це все, що ви маєте знати про “русский мир”.

— Бо в Німеччині “русский мир” досі романтизують. Тому що в Німеччині через її історію після Другої світової війни знадобилося багато часу, щоб побудувати міцні відносини. Багато що потрібно було пробачити та залагодити. Тому Німеччина хоче закрити на це очі та сказати: “Ні, ми не воюємо з Росією”. 

Росія працює через пропаганду і брехню, і це неправильно, якщо ви захоплюєтеся “русским миром”.

Подивіться на так зване “звільнення” Маріуполя. Подивіться на Бучу, подивіться на всі ці міста, які просто розбомблені вщент. Подивіться документальні фільми про воєнні злочини, про людей, про 20 тисяч викрадених дітей, за що Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна.

І коли ви знаєте про ці злочини особисто, але водночас чуєте про романтизацію Росії в наші дні, тоді важливо показати це і сказати: “Ось усе, що вам потрібно знати про “русский мир”.

“Вони обдурені Росією”

— Штаб-квартира “русского мира” в Берліні — це навіть не посольство Російської Федерації, це “Русский дом”. Чому він досі існує в центрі Берліна?

— Якби це залежало від мене, він був би вже давно закритий.

Слава богові, у нас у Німеччині дуже сильна українська діаспора. Ми проводимо демонстрації перед “Русским домом”, ми просимо закрити його, тому що це не будівля з нейтральною позицією. Це повністю пропагандистська машина. 

Я чув, що є юридичні питання, і зараз перевіряють, чи можуть закрити його.

— У вашій країні набирає популярності ультраправа партія “Альтернатива для Німеччини”. 

— Вони вельми популярні, тому що грають на всіх страхах, які є у німців. У цьому всьому багато брехні. Вони кажуть, наприклад, що уряд відбирає у людей гроші. А потім поширюють брехню про те, що біженці отримують нові машини, будинки тощо. 

Зараз з’ясувалося, що в “Альтернативі для Німеччини” панує величезна корупція, і вони отримують гроші з Росії та з Китаю.

Тому в “Альтернативі для Німеччини” заявляють, що ми повинні покінчити з санкціями проти Росії та знову відкрити “Північний потік-2” і так далі. Один до одного російська пропаганда, повна нісенітниця. Вони обдурені Росією, і важливо виступати проти цього. Я сподіваюся, що скандал із грошима зламає їм шию. 

У Німеччині є нова партія “Союз Сари Вагенкнехт” (створена у вересні 2023 року колишніми членами Лівої партії, — ред.). Вони повторюють ті самі наративи. Вона (Сара Вагенкнехт, — ред.) — прихильниця Сталіна, вона думає, що Сталін був хорошою людиною, зробив багато хорошого, що ми повинні бути друзями [з Росією]. 

Вони підживлюють страх. Вони дають Путіну владу говорити, що для нас небезпечно. А ми всі бачили, як по російському телебаченню кажуть: ми збираємося бомбити Берлін, ми збираємося бомбити Лондон, ми збираємося бомбити, бомбити…

Я сподіваюся, що коли у нас у червні будуть європейські вибори, то європейці зрозуміють, що важливо не голосувати за крайніх лівих і не голосувати за крайніх правих.

“Українці мають величезний талант”

— Ви не тільки фандрайзер і активіст, ви ще й художник. Які ваші плани в цьому напрямку? 

— Я працюю у сфері дизайну одягу. Я дуже люблю моду, займаюся дизайном костюмів. Я працюю для рок-зірок у Німеччині, для музичних кліпів, для художніх фільмів, для театру. 

Зараз здебільшого працюю в напрямку створення образів для рекламних кампаній. Я створюю імідж для бренду, щоб надати речам того вигляду, який ви бачите в модному журналі. Часом у вас нудний одяг, але мудра стилізація робить його цікавим і створює інший ефект. 

Зараз я багато спілкуюся з українськими модельєрами, вони мають величезний талант. І я завжди казав, що українці мають величезний талант. Не тільки в моді, а й у музиці, мистецтві, кераміці, навіть у їжі. Навіть їжа в Україні вражає своєю традиційністю і тим, як люди її готують та інтерпретують по-новому. 

У майбутньому я б хотів співпрацювати з українськими компаніями у сфері моди, допомагати їм створювати речі, які були б зрозумілішими або яскравішими для європейського та світового ринку. А також допомагаючи в стилізації рекламних кампаній. Тобто, як креативний радник.

Тому що я вірю, що Україна — це країна майбутнього, і я вірю, що ми повинні розпочати розробку такого іміджу під час війни, щоб так і сталося. І саме цим я і займаюся. 

Від самого початку повномасштабного вторгнення я говорив: давайте зосередимося на тому, до чого ми хочемо прийти. Давайте використовувати все, що може запропонувати Україна. У вас так багато всього, давайте це демонструвати. Зараз саме час розповісти світові про те, що таке Україна, про культурну спадщину, про сучасне мистецтво, про музику, про те, як дизайн одягу використовує це і транслює в майбутнє. 

Давайте презентуємо все це не тільки для того, щоб прокласти шлях у майбутнє, а й щоб показати світу, що він може втратити, якщо підведе Україну.

Я на 100% переконаний, що Україна розквітне. 

— Навіть працюючи художником, ви все одно захищаєте і допомагаєте українській культурі стати відомою.

— Я думаю, можна робити й те, і інше, комплексно. Ви можете, наприклад, збирати гроші, підтримувати благодійні організації. Ви можете бути дуже політично активною людиною. Я теж ходжу на демонстрації, виступаю з промовами. Я не боюся говорити на телебаченні про свої погляди, як я говорю зараз із вами. І це не суперечить тому, що ви є ще й представником естетичного, творчого, мистецького напряму. Я бачу, що це працює в тандемі, це все взаємопов’язано.

— Ви так сильно підтримуєте Україну, спасибі вам за це. Чи не втомилися ви від цього? 

— Ні. Звісно, бувають підйоми та спади, як і в усьому іншому. А іноді прокидаєшся вранці, і чуєш, що Росія знову атакувала цивільну інфраструктуру в Одесі, знову церкву, знову дитячий садок… І це несамовито. І іноді я думаю: та що ми можемо зробити? Але я перебуваю в такому становищі, що на мене не нападають. І я розумію всіх, хто втомився від цього. І я розумію кожного українця, який каже: я не хочу мати справу з війною, але яка в мене альтернатива? Взагалі, чи є в нас альтернатива?

Якщо ми скажемо, що ми втомилися, що ми більше не збираємося боротися — ми втратимо Україну. А цього ми не можемо допустити. 

Я переконаний, що Україна — це велика частина майбутнього Європи. І я відповідаю цим усім у Німеччині, хто каже, що “Україна занадто далеко”. А по-друге, якщо ви коли-небудь бували у Східній Європі, то ви одразу зрозумієте, чому Естонія та інші країни так підтримують Україну. Тому що вони знають, що таке “русский мир”, вони відчули цей біль, і вони зроблять усе, щоб підтримати Україну. Тому що вони не хочуть, щоб це коли-небудь повторилося.

Читайте також: Про любов до України, німецьких “симпатиків Путіна” і росіян у Німеччині: інтерв’ю з німецьким дизайнером Франком Пітером Вільде