Україна повинна мати сильну економіку, щоб захистити себе та Європу: перспективи “фінансового Рамштайну” прокоментували експерти

На відміну від військового “Рамштайну”, учасники якого регулярно зустрічаються та узгоджують оборонну допомогу Україні, “фінансовий (економічний) Рамштайн” — координаційна платформа донорів України — поки не дав суттєвих результатів. Думки про те, із чим це пов’язано, на що чекає Україна і як активізувати процес, у прямому ефірі телеканалу FREEДОМ висловили президент Київської школи економіки (КШЕ), міністр розвитку економіки (2019-2020 рр.), радник керівника Офісу президента України Тимофій Милованов та директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Мілованов наголосив, що по суті “економічний Рамштайн” нічим не відрізняється від військового: він має бути таким же конкретним.

“Економічні програми — це не просто гроші, здані у спільний котел. Це конкретні гранти, конкретні зобов’язання конкретних сторін: країн, міжнародних організацій. Визначаються суми, дати, цілі використання цих засобів, механізм контролю… Якщо дуже спрощувати: Україна визначає пріоритети та загальну суму, а партнери координують, хто яку суму і на які цілі може надати, через які механізми. Далі звітність та перевірки”, — пояснив президент КШЕ.

Зі свого боку, Омельченко нагадав, що “економічний Рамштайн” у Парижі у січні поточного року був цілком конкретним та мав позитивний результат для відновлення енергетики України.

“Україні надали близько 1,5 млрд євро на відновлення енергетики та захист від російських ударів по інфраструктурі… Було надано значну кількість обладнання, зокрема трансформаторів. Вони дуже допомогли вийти з тієї складної ситуації, в яку Україна потрапила через постійні обстріли енергетичної інфраструктури, яка була основною ціллю російських бомбардувань у цей осінньо-зимовий період”, — прокоментував директор енергетичних програм Центру Разумкова.

Разом із тим, співрозмовники FREEДOM погодилися з тим, що сподівання на більш чітку координацію дій партнерів щодо фінансової допомоги Україні були ще після минулорічної зустрічі в Лугано (Швейцарія). Наразі активізації роботи очікують від конференція донорів України, яка відбудеться влітку в Лондоні (Велика Британія).

Милованов пояснює недостатньо активну роботу в цьому напрямі “міфом, який існує в головах людей на Заході та в усьому світі”.

“Які вважають, що відновлення треба робити після війни. Не всі так вважають, але дуже багато людей кажуть, що поспішати немає куди, зараз треба просто давати гроші на підтримку, а відновлення треба робити після війни. Але це неправда, тому що відновлювати економіку потрібно і під час війни, зокрема й для того, щоб війну виграти швидше”, — наголосив гість ефіру.

На думку Володимира Омельченка, затримка виникає через те, що партнери України очікують на розвиток ситуації на полі бою.

“І залежно від того, як там підуть справи, буде окреслено якийсь рух. Це перше. Друге: все-таки українській стороні теж треба активніше працювати… Україна має чітко показати розуміння сучасних тенденцій розвитку енергетики та надати дуже конкретні проєкти, конкретні механізми реалізації цих проєктів”, — наголосив гість ефіру.

Зі свого боку, Тимофій Милованов наголосив на тому, що сильна економіка — запорука безпеки країни.

“Сильна економіка означає великі податки, бажання людей жити в Україні, працювати, розвиватись, означає експорт, означає оборонну промисловість, означає насамперед сильну безпеку. Країна, яка має слабку економіку, не може виробляти зброю, реалізовувати інфраструктурні проєкти, які необхідні для безпеки, вона не може залучати талановитих людей. Тому Україна повинна мати сильну економіку для того, щоб бути успішною та захистити себе та Європу”, — наголосив президент Київської школи економіки.

Нагадаємо, до заснування “фінансового Рамштайну” закликав президент України Володимир Зеленський, виступаючи 25 жовтня 2022 року на Міжнародній конференції в Берліні (Німеччина). Президент тоді зазначив, що відносини з ЄС нарешті вийшли на той рівень, на який заслуговує Україна, і закликав наповнити реальним фінансуванням роботу задля її відновлення.