Україна посилює охорону морського кордону. За словами очільника Держприкордонслужби Петра Цигикала, нині стоїть завдання створення в Азовському й Чорному морях потужної та мобільної групи прикордонних кораблів і катерів, які змогли б оперативно й ефективно як виконувати правоохоронні функції, так і протидіяти військовим загрозам.
Подробиці про зміцнення рубежів України на морі й не тільки у програмі “Лицом к лицу” на UATV розповів речник Держприкордонслужби Олег Слободян.
– Стосовно новини про кораблі та захист акваторії, скільки зараз у Держприкордонслужби суден, які захищають Азовське й Чорне моря?
– У нас достатня кількість кораблів для виконання тих завдань, які стоять перед Держприкордонслужбою. У 2014 році ми зуміли вивести весь наш флот із Криму, а це близько 70 катерів і кораблів. Вони зараз у повному обсязі виконують покладені на них завдання в Азовському та Чорному морях, а також в акваторії Дунаю.
Інше питання, що більшість цих кораблів потребує технічного обслуговування, переоснащення, ремонту. І це питання теж вирішуємо. У 2018 році ми отримали 2 нових катери проекту UMS-1000 – це вітчизняна розробка, дуже хороший маневрений катер, який дозволяє відчувати себе впевнено в морі. Також ми провели ремонт нашого катера “Донбас”, а цього року плануємо продовжити модернізацію і роботу з переоснащення.
– Чому ви вирішили закупити у французів 22 кораблі?
– Рішення ще не прийнято. Ми вивчаємо не лише французький досвід, а й естонський. Зараз більше симпатій до техніки, яку виготовляє французька сторона. Триває робочий переговорний процес, пошук фінансування, тому що це досить велика сума і досить довгограючий проект у часі. Морська охорона й техніка – це дорогі “іграшки”, та для нас вони необхідні, бо спостерігається загроза з боку РФ в Азовському та Чорному морях…
– Ви сказали, що це велика сума, а є вже точна цифра, у скільки можуть обійтися 22 катери?
– Попередня сума є, але я не хотів би називати якісь цифри, тому що вони можуть змінитися в залежності від того, на яких умовах і в якому форматі виготовлення відбуватиметься цей процес. Переговори йдуть, тому повернемося до цього питання пізніше.
– Щодо проекту безпеки, з якими країнами ще ви будете співпрацювати та які є ініціативи стосовно посилення безпеки на морях?
– Ми вже досить активно співпрацюємо з Америкою в плані системи сканування надводної обстановки. Вивчаємо досвід Франції, Естонії. Також хочемо поспілкуватися з нашими британськими колегами, оскільки у них досить сильний флот і це одна з найсильніших морських держав. У робочому порядку спілкуємося з колегами із Туреччини. Словом, намагаємося бути в мейнстрімі всіх технологій і новацій, які з’являються в охороні морських рубежів.
В Одесі ми провели великий форум, запросили представників посольств і потенційних донорів у плані переоснащення морської охорони, цей процес уже запущено й нині він перебуває у досить активній фазі.
– Голова Держприкордонслужби раніше заявляв, що було побудовано 5 веж, які протягом року буде оснащено сучасними засобами спостереження. Розкажіть більше про них?
– Це переоснащення наших постів технічного спостереження. У нас були пости технічного спостереження, але оснащення, яке там було, це в основному радянські радіолокаційні станції, морально й технічно застарілі. Ми хочемо зробити так, щоб персонал, який там несе службу, був захищений, щоб йому було комфортно. І щоб у разі нестандартної ситуації прикордонники могли своєчасно відреагувати. Щодо технічної складової, то дійсно на узбережжі Азовського моря споруджено 5 веж, заввишки 45 метрів, на яких найближчим часом ми почнемо встановлювати обладнання для моніторингу акваторії Азовського моря.
Це й радіолокаційні станції, і телевізійні станції, це будуть ті зразки, які використовують наші партнери за кордоном. Їхня якість не викликає сумнівів.
– На рубежах яких міст розташовані ці вишки?
– Вони розміщені уздовж узбережжя Азовського моря. Вишки доповнять ту, яка є в Маріуполі, тоді практично все узбережжя Азовського моря перекриватиметься цією системою. Технічні засоби дозволяють виявляти й ідентифікувати великі, малі а середні цілі на відстані до 40 морських миль.
– Якщо брати до уваги вишки, які розміщені ближче до Криму, чи були у вас якісь проблеми з реалізацією цього проекту із боку РФ?
– На даний момент немає, бо це наша територія, і там, на щастя, російсько-терористичних військ поруч немає, ми працюємо абсолютно спокійно. Але не виключаємо в майбутньому спроб перешкодити нам. У 2014 році з боку Азовського моря пост старого зразка біля смт Сєдове, це Маріуполь, було підірвано керованою ракетою, тоді загинули прикордонники. Навіть цей приклад не дозволяє нам сидіти й думати, що все обійдеться без диверсій. Звісно ж, ні, й у цьому плані ми теж відпрацьовуємо заходи.
– Якщо говорити про вежі з боку Маріуполя – “Широкине” та “Новоазовськ” – це лінія дотику. Вежа дозволяє контролювати ту частину, яка перебуває під окупацією?
– Спрямованість апаратури – у бік моря, але, тим не менш, її діапазон досить широкий для того, щоб ми могли бачити й те, що відбувається на суші.
– Напередодні Президент заявив, що можливий новий прохід українських кораблів Керченською протокою, і що, можливо, на борту будуть експерти ОБСЄ та журналісти. Скажіть, як ви оцінюєте зараз можливість такого проходу?
– На даний момент, не хочу вас засмучувати, та мені не відомо про те, що дійсно готується така місія. І якщо вона дійсно готується, то коло людей, котрі це знають, невелике, інакше ефективність цього процесу була б значно нижчою. Але, тим не менш, я гадаю, що це цілком реально. У будь-якому разі ми не повинні відмовлятися від демонстрації того, що Керченська протока – це незаконно анексована РФ територія, і показувати справжнє обличчя РФ, яка поводиться як агресор і окупант.
– Представники ОБСЄ мають право перебувати на бортах українських суден і проходити через Керченську протоку?
– Якщо є згода з нашого боку, звичайно.
– А що ви думаєте з приводу розміщення таких фахівців у Керченській протоці?
– Щодо цього вже чітко висловився міністр МЗС Павло Клімкін, вони дійсно проводили консультації з Францією і Німеччиною з приводу спостерігачів. Основа для моніторингової місії одна – процес повинен бути узгоджений з Україною, він має бути в руслі національних інтересів України.
– Петро Порошенко віддав наказ Держприкордонслужбі не допускати російських спостерігачів на вибори в Україні. Скажіть, чи реально виконати цей наказ і як ви його будете виконувати?
– Наказ Головнокомандувача є для нас спонуканням до дії, тому, відповідно, ми його не обговорюємо, просто виконуватимемо. З технічної точки зору немає жодних проблем. У будь-якому випадку всі спостерігачі, які отримають акредитацію в ЦВК, пройдуть через “сито” ЦВК. До того ж, щодо виконання цього завдання ми активно спілкуємося з ЦВК, Нацполіцією, СБУ.
– Починаючи з часу введення воєнного стану було оголошено вік чоловіків, яких не стануть пропускати на територію України. Скільки росіян відтоді не пустили в Україну?
– Якщо брати з початку введення воєнного стану і до сьогодні – це вже понад 2700 громадян РФ. Ми продовжуємо здійснювати підвищений контроль за в’їздом громадян країн міграційного ризику на територію України і, звичайно ж, громадяни РФ перебувають в епіцентрі нашої уваги.
– А є цифра кількості росіян, яких впустили?
–Кількість росіян, які в’їжджають в Україну, від початку введення воєнного стану різко зменшилася в 3-3,5 разу. Зараз щодоби до України в’їжджають не більш як 1000-1200 громадян РФ. Це й жінки, і чоловіки, у більшості своїй етнічні українці чи ті, хто їде з гуманітарною метою, освітньою, або ж для участі в спортивних змаганнях.