Україна не просто “позбавляє росіян горілки”: наслідки ударів по спиртзаводах у РФ проаналізували експерти

Пожежа на спиртзаводі у Воронезькій області. Скріншот: t.me/astrapress

Атаки дронів по військовій інфраструктурі Росії тривають. Тепер ударів завдають також і по спиртових заводах у різних регіонах РФ. Їх окупанти використовують для військових потреб, виробляючи там вибухові речовини.

Удари по спиртзаводах на території РФ

У ніч на 22 жовтня в Росії прогриміли вибухи та спалахнули пожежі. Українські безпілотники атакували спиртзаводи в Єфремові Тульської області, а також підприємство “Біохім” у Тамбовській області. Працювала російська протиповітряна оборона (ППО) і в ніч на 20 жовтня.

Уночі 28 жовтня безпілотники завдали ударів по двох спиртових заводах в Аннінському і Новохоперському районах Воронезької області. Унаслідок атаки в Аннінському районі дістали поранення двоє співробітників підприємства. Про це повідомила місцева влада. Також на місці почалася пожежа, пошкоджень зазнали кілька будівель і техніка.

Спиртзаводи в Росії використовуються не тільки для виробництва спирту, а й для виробництва вибухових речовин, а також палива для військових потреб. Тому є законними військовими цілями для України.

“Українські БпЛА атакували чотири підприємства на території Росії. “Біохім” — перероблення меляси та виробництво етилового спирту; Лужковський спиртзавод; Єфремовський спиртзавод; промислове підприємство Воронезької області. Це все — військові об’єкти, попри замаскованість під щось інше”, — повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки України (РНБО) Андрій Коваленко.

Завод “Кремній Ел” у Брянську і зовсім припинив роботу після недавньої атаки безпілотниками. Це одне з найбільших російських підприємств з виробництва мікроелектроніки. Там виготовляють деталі для систем ППО “Панцир” і ракетних комплексів “Іскандер”.

“Основним завданням на сьогодні є якнайшвидше відновлення виробництва виробів електронної техніки з метою безумовного виконання планів. Однак не все залежить від нас — є складнощі з купівлею запасних частин для відновлення технологічного обладнання та енергетичної інфраструктури; будівельники проводять експертизу можливості відновлення руйнувань”, — заявив генеральний директор заводу “Кремній Ел” Олег Данцев.

“Кремній Ел” зазнавав атак і раніше: у серпні та вересні 2023 року, а також у червні 2024 року. За останній рік атак на військові об’єкти Росії стало набагато більше, причому їхня ефективність значно зросла. Причина провального відбиття атак Росією — брак ППО, зазначають експерти.

“Що ми зараз бачимо? Мікроелектроніка, вибухові речовини, промислова вибухівка, деталі для КАБів, деталі для зенітних ракет… Тобто ми досить послідовно і системно займаємося знищенням важливих об’єктів військово-промислового комплексу, що вкрай важливо в ситуації, коли партнери не хочуть нам дозволяти бити (західною далекобійною зброєю, — ред.) по території Росії”, — підкреслює військовий оглядач Денис Попович.

Однак ситуація могла б кардинально змінитися, якби Україна могла використовувати не тільки ударні безпілотники, а й далекобійну зброю для знищення об’єктів військової інфраструктури Росії, підкреслюють експерти. Йдеться щонайменше про 261 військовий об’єкт країни-агресора.

“Це не можна замінити, знаєте, ось у нас є дрони, і ракети не потрібні. Це зовсім інший тип озброєння: він більш ефективний, іноді більш точний. Природно, велика боєголовка. Це ракета, яка несе більший боєзаряд порівняно з дронами, які можуть нести максимум 100 кг на прийнятні відстані у 2-2,5 тисячі кілометрів. Або, ви ж розумієте, що фізику не обдуриш, тому має бути бандура — серйозний літак, який понесе більше, ніж 100 кг”, — пояснює голова правління Альянсу “Нова енергія України”, засновник компанії-розробника дронів “Перший контакт” Валерій Боровик.

Київ продовжує наполягати на тому, що можливість завдавати ударів по території Росії зброєю, переданою союзниками, необхідна для успішної оборони та захисту цивільних об’єктів від обстрілів російською армією.

На сьогодні Україна може застосовувати американську зброю тільки по цілях у прикордонних російських районах. Вашингтон дав добро на такі удари наприкінці травня 2024 року.

Думки експертів

У чому полягає мета ударів по спиртових заводах у РФ? Як Росія використовує спирт у військових потребах? Чому Кремль не може захистити свої підприємства від ударів українських безпілотників? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

  • Богдан Долінце, авіаційний експерт;
  • Костянтин Криволап, авіаційний експерт;
  • Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант;
  • Ян Матвєєв, військовий експерт.

БОГДАН ДОЛІНЦЕ: Спирт застосовують у стратегічній авіації

— Якщо говорити про застосування спеціальних рідин, зокрема спирту, то це — один із компонентів, який використовується насамперед у військово-транспортній авіації, що працює за низьких температур — на Далекій Півночі та в інших регіонах РФ. Спирт може використовуватися в окремих системах літака, зокрема й для виробництва так званих антиобморожувальних рідин, які захищають літак від намерзання.

Спирт широко застосовується в стратегічній авіації. Йдеться про системи літака, пов’язані з підтримкою необхідної температури або із захистом від намерзання під час польоту. З огляду на те, що ці літаки можуть летіти на досить невеликій швидкості та на великих висотах, то може бути потрібне використання цих речовин безпосередньо в повітрі для того, щоб видаляти зайву кригу або появу обмороження на поверхнях, щоб зберігати аеродинаміку літака.

Обсяги застосування спирту в авіаційній сфері не настільки великі, щоб, умовно кажучи, ураження одного чи кількох підприємств суттєво вплинуло на постачання цього продукту.

З погляду виробництва спирту цей процес не є складним. Навіть у разі, якщо цих підприємств буде не так багато, то організувати виробництво на альтернативних потужностях сьогодні не є великою проблемою, хоча й потребує додаткового часу.

Важливим фактором є те, що спирт є компонентом не тільки для авіації. Це компонент для багатьох підприємств оборонно-промислового комплексу РФ. Також спирт застосовується в польовій медицині. Атаки підприємств з виробництва спирту, можливо, не такі ефективні, як удар по нафтобазах, але однозначно потрібні.

КОСТЯНТИН КРИВОЛАП: Удари по спиртзаводах знижують потенціал РФ з виробництва вибухівки

— Спирт є важливою ланкою у виробництві вибухівки в російському ВПК (військово-промисловий комплекс, — ред.). Етанол і його похідні служать розчинниками для виготовлення вибухових речовин.

Спиртзаводи — це розчинники для приготування практично всіх вибухових речовин: тринітротолуолу, нітроцелюлози (як сировини), стабілізаторів у гексогені та інших вибухових речовинах. Частина цих спиртів, певні фракції, зокрема суха частина цих продуктів використовується у твердому ракетному паливі.

Удари по цих об’єктах зменшують можливості росіян виробляти вибухівку і ракетне паливо. Тож це не просто ми намагаємося “позбавити російських мужиків горілки”. Це серйозне військове завдання, яке знижує потенціал Росії з погляду виробництва вибухівки.

У Тамбові був атакований найбільший завод “Біохім”, який займається виробництвом вибухівки. Все інше — це спиртзаводи, зокрема в цій та інших областях.

Західні союзники ще не дали дозволу бити своєю зброєю по військових об’єктах у глибині території РФ, тому триватимуть атаки українським озброєнням (безпілотниками, ракетами). Нинішні удари по НПЗ свідчать про те, що в України немає заборони від США щодо завдання ударів по нафтопереробному сектору РФ, що припускали деякі ЗМІ.

ІГОР РОМАНЕНКО: Удари по підприємствах у РФ впливають на морально-психологічний стан росіян

— В авіації спирт має велике значення, бо його використовують у системах антиобледеніння, а також у гальмівних. Завдавання ударів по спиртзаводах значно погіршить їхню роботу і може навіть призупинити експлуатацію літальних апаратів. Побачимо, як це позначиться на авіації противника.

Також спирт використовують при виробництві ракетного палива. Загалом, це речовина досить широкого спектра застосування. Також зниження “спиртового потенціалу” матиме наслідки.

Спиртові заводи в Росії нерідко є містотвірними підприємствами. Це дуже важливий фактор в умовах ведення бойових дій. Удари по таких заводах — це також і вплив на морально-психологічний стан російських громадян. Вони мають на власні очі побачити, до чого прийшла їхня держава.

ЯН МАТВЄЄВ: У Росії не вистачає ППО, щоб захистити промислові об’єкти

— Потрібно, щоб ударів по російських підприємствах було більше. Коли вони відбуваються регулярно, як було, наприклад, з НПЗ, то вони дійсно створюють серйозний вплив. Одне виробництво не встигає замістити потреби, які були втрачені щодо іншого виробництва. Коли все відбувається поступово, то, звісно, щось ремонтується, десь нарощується виробництво, і таким чином усі потреби закриваються. Але треба зазначити, що загалом українські удари по інфраструктурі мають хороший накопичувальний ефект.

Безслідно не минають удари по російських складах із боєприпасами та вибуховими речовинами, а також по хімічних виробництвах. Це все додається в загальну скарбничку “втоми” виробництва. Непросто швидко відремонтувати та створити нові установки.

Багато заводів працюють ще з радянських часів, тому що більшість російських власників заводів, просто використовують те, що їм дісталося. Зараз це працює, звичайно, в мінус загалом російській владі, тому що будь-які більш-менш серйозні проблеми можуть призвести до довгострокових проблем.

Російські підприємства погано захищені. Москву і навколо неї серйозно прикрили системами ППО. Нещодавно ми бачили атаки по південних регіонах РФ і там нічого не було прикрито. Хороший приклад — це аеродром у Майкопі (Республіка Адигея, — ред). Там було не дуже багато уражено, але доволі точне влучання було якраз у склад із боєприпасами. Не так давно горіла нафтобаза у Феодосії, важливий нафтоналивний термінал.

Нещодавно аналітики встановили, що у РФ намагаються відновити старі системи С-300, але відбувається це не дуже швидко. Промисловість для цього не підготовлена, а самі системи дуже дорогі й на них ніколи не було якогось масового замовлення. Це не танки й не БМП.

На території Росії дуже багато об’єктів, які потрібно захистити. До самого кінця війни, яку Кремль розв’язав проти України, російська армія не зможе прикрити ППО всі свої об’єкти та буде зосереджуватися тільки на окремих пріоритетах. Зрозуміло, у них зараз пріоритет Кримський (Керченський) міст, резиденції Путіна, Москва і підльоти до Москви, деякі інфраструктурні об’єкти. Але не всі, як ми бачимо, і склади, і нафтобази, і підприємства залишаються без прикриття.

Читайте також: Військові КНДР уже в зоні бойових дій: як розвиватиметься ситуація — прогноз експертів

Прямий ефір