Україна не хоче Будапештського меморандуму 2.0, — Чернєв про гарантії безпеки

Україна не хоче Будапештського меморандуму 2.0, умови якого щодо гарантій безпеки не були виконані. Такий документ Київ точно не підпише. База гарантій безпеки для України містить озброєння, продовження санкцій проти РФ і фінансову підтримку. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив заступник голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв.

Так, за його словами, документ, який буде підписаний між Україною та іншими гарантами її безпеки, має мати конкретні юридичні наслідки і конкретні механізми запуску консультацій, а потім запуск цих гарантій.

“І якщо ми говоримо про формат, наприклад, Kyiv Security Compact (Київський договір про безпеку), який був запропонований і розроблений групою Єрмака – Расмуссена як варіант, як рамковий договір з іншими нашими гарантами, то він містить у собі три основні пункти. Це — озброєння, зокрема й інвестиції в наше озброєння, наш ВПК для створення самостійних видів або самостійного створення зброї. Продовження санкцій і фінансова підтримка. Тому що зараз ми здебільшого нашого бюджету залежимо від партнерів, тому що вони покривають дуже багато соціальних виплат, у той час як усі наші податки йдуть на утримання армії. Ось це три основні пункти. Це те, що може бути базою”, — сказав Чернєв.

Він зазначив, що у світі є різні варіанти і різні підходи до гарантій безпеки.

“Наприклад, Тайвань або Південна Корея мають набагато ширші гарантії безпеки. Вони непублічні, але передбачають, зокрема, й участь у бойових діях з боку Сполучених Штатів у разі загрози цим двом державам. Тому навряд чи ми, звичайно, отримаємо такі гарантії безпеки від Сполучених Штатів. Але щонайменше розраховувати на закріплення формату “Рамштайн” із переведенням його з добровільної функції в обов’язкову через такі гарантії, цілком ми можемо”, — каже голова постійної делегації України в ПА НАТО.

Крім того, як повідомив Чернєв, є позиція і побажання Києва, щоб 4-та стаття НАТО (яка передбачає, що сторони можуть проводити консультації в разі, якщо одна з них заявить про загрозу територіальній цілісності) поширювалася і на Україну.

“Для того, щоб проводилися дійсно консультації в разі ескалації, і далі ухвалювалося рішення на рівні НАТО, як діяти всьому Альянсу спільно, всім членам цього Альянсу. Щодо ради, вона дає нам більше повноважень і більше інститулізує нашу роль в Альянсі, тому що рада передбачає ще й структуру. Не просто комісія, яка в нас зараз є Україна — НАТО, яка збирається просто на рівні перших осіб або на рівні міністрів оборони. Рада передбачатиме структуру, яка за напрямками займатиметься конкретними питаннями інтеграції, технічними питаннями інтеграції України в НАТО. І більш швидко розв’язувати ці питання, знову-таки, будучи присутнім у самій штаб-квартирі. Це важливо. Це де-факто інтеграція України в НАТО для того, щоб якомога швидше потім де-юре закріпити це політичним рішенням”, — розповів Єгор Чернєв.

Читайте також: Канада виступає адвокатом України щодо членства в НАТО, — Чернєв

Як повідомлялося раніше, на майбутньому саміті НАТО у Вільнюсі члени Північноатлантичного альянсу планують розглянути майбутню архітектуру безпеки Європи та місце України в ній. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Може йтися про прискорену процедуру вступу Грузії та України до НАТО без плану дій щодо членства — за прикладом Швеції та Фінляндії.

Читайте також: Що Україна очікує побачити у фінальному комюніке на саміті НАТО у Вільнюсі, розповів Чернєв