Україна наростила експорт зерна: успіхи та виклики морського коридору обговорили експерти

Україна вийшла на довоєнні показники морського експорту. За рік у чорноморські порти зайшло понад 2,3 тис. кораблів, а вантажообіг уже перевищив 64 млн тонн. Це стало можливим завдяки відкриттю українського коридору в Чорному морі 2023 року.

Попри те, що Росія намагалася і продовжує намагатися заблокувати українські порти в Чорному морі, Україні вдалося налагодити експорт не тільки зерна, а й іншої продукції.

Результати роботи морського коридору за рік

Відкриття українського морського коридору стало однією з найбільших перемог для України у 2023 році, наголосив глава уряду Денис Шмигаль.

“З першого дня вторгнення Росія робила все, щоб українські порти на Чорному морі були заблоковані. Таким чином противник чинив тиск на економіку України, і одночасно чинив тиск на наших союзників, створюючи загрози для світової продовольчої безпеки”, — акцентував Шмигаль.

Варто зазначити, що одразу після виходу із зернової угоди в липні 2023 року Росія почала прицільно атакувати портову інфраструктуру та аграрні об’єкти України. А вже в серпні запрацював морський коридор без участі Москви.

За даними Адміністрації морських портів, у другий місяць роботи коридору у вересні 2023 року на експорт було відправлено лише 245 тис. т вантажів, із цього обсягу — 34 тис. т зерна, проте вже в жовтні вантажообіг сягнув 1,4 млн т, із яких трохи менше половини — зернові вантажі. У листопаді 2023 року ця цифра зросла вдвічі, у грудні — збільшилася ще вдвічі.

За рік роботи Українського морського коридору перевезено 64,4 млн т вантажів, зокрема 43,5 млн т зернових.

“Найкращим привітанням до річниці буде подальший розвиток і підтримка морської інфраструктури. Цього року відновлено контейнерне сполучення до портів Одеса та Чорноморськ. У подальших планах — відновити поромне сполучення з морськими портами та залучати морські порти Миколаївського регіону, щойно дасть змогу безпекова ситуація”, — повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури.

За рік морським коридором скористалися 2379 суден, які експортували продукцію до 46 країн світу.

6 квітня з українського порту “Південний” вийшло судно під прапором Панами з рекордним обсягом української продукції — майже 196 тис. тонн. Це, як повідомили в Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури, найбільше судно, що заходило в порти України після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Як заявив командувач ВМС України Олексій Неїжпапа, Україна планує розширити коридор для торгових суден у Чорному морі завдяки літакам F-16.

За його словами, це дасть змогу позбавити Росію переваги в небі над Чорним морем. І таким чином захистити практично на 100% північно-західну частину Чорного моря. Особливо коридор для цивільних суден.

“Противник вивів майже всі основні боєздатні кораблі з головної бази Чорноморського флоту “Севастополь”. І утримує кораблі на морській базі “Новоросійськ” і частину кораблів тримає в Азовському морі. Вони насамперед просто втекли із Севастополя, вивели свої кораблі з-під удару. Це перше, чому вони опинилися в Новоросійську. Тому засоби ураження Сил оборони України тримають під вогневим контролем це місце”, — сказав Неїжпапа.

Думки експертів

Чого не вистачає українським аграріям? Які ризики припинення роботи морського коридору? Що необхідно Україні для розширення портової інфраструктури? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради;
• Ольга Трофімцева, в.о. міністра аграрної політики та продовольства (2019 р.), посолка з особливих доручень у МЗС України (2022-2023 рр.);
• Павло Мартишев, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки;
• Ярослав Жаліло, доктор економічних наук.

ДЕНИС МАРЧУК: Розширення портів дасть українським аграріям можливість заробляти

— З моменту, коли почав працювати гуманітарний коридор, з 16 серпня минулого року, було експортовано до 43,5 мільйона тонн аграрної продукції. Це великі результати, великі гроші, які отримала Україна. Природно, ці гроші пішли в державний бюджет, зокрема на обороноздатність нашої держави.

Ми хочемо нарощувати свої можливості. Відкриття миколаївських портів дало б можливість збільшити конкуренцію між трейдерами. І таким чином ціна на цю продукцію зросте.

Адже в період війни українські товаровиробники не мають можливості ставити ринкову вартість своєї продукції, тому що і страхування, і логістика забирають значну частину їхніх грошей.

Україна зуміла вибудувати хороші відносини з нашими сусідами — Румунією, Болгарією, Туреччиною. Тому що завдяки спільним зусиллям на сьогодні проводиться розмінування Чорного моря.

Але обстріли портової інфраструктури України з боку РФ тривають. Вони не дають можливості повною мірою працювати експорту. Водночас Росія нарощує свою присутність завдяки зерновим та олійним культурам у світі, пропонуючи свою продукцію на ринках, на яких працювала також Україна. Росія має цю можливість як коштом своєї продукції, так і вкраденої на території тимчасово окупованих землях України.

ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Робота морського коридору забезпечена українською армією

— Український агросектор показав цікавий мікс стійкості та гнучкості. Попри воєнні дії, у полях фермери продовжують, попри всі складнощі, працювати. Україна сьогодні третину своєї ріллі не контролює.

Основним фактором успіху є робота нашої армії на всіх рівнях. Йдеться про захист лінії фронту, кордонів, портової інфраструктури, Чорного моря, гуманітарного “зернового коридору”.

Ніхто не може зайняти місце України в агросекторі, тому що в Україні є унікальне поєднання природних, кліматичних і національних якостей, які допомагають бути ефективними і доставляти свою продукцію в різні регіони світу.

Росія б’є прицільно по зерновій інфраструктурі. Такі постійні спроби націлені на те, щоб Україна не могла успішно виконувати свої обов’язки на зовнішніх ринках. Росія продовжує спроби вибивати нас із цих ринків, тому що ми є для неї конкурентом.

ПАВЛО МАРТИШЕВ: Успіхи українського агросектору позитивно позначаються на бідних країнах світу

— Україна посідала п’яте місце з експорту пшениці до повномасштабної війни. На ринку кукурудзи ми були то третіми, то четвертими, змагаючись з Аргентиною за це місце. І ми займали 52% світового ринку соняшникової олії. Тобто були найбільшим гравцем на цьому ринку.

Блокада портів призвела до панічного підвищення цін, і це дуже серйозно вдарило по продовольчій безпеці бідних країн, які страждають, між іншим, навіть за низьких цін. І тут ми розуміємо, що дуже важливо було подати ринкам сигнал, що зерно буде йти з Чорноморського регіону. Таким чином, країни-імпортери перестали б запасати дуже багато зайвого зерна, і це зерно, зокрема, поїхало б у бідні країни.

Взимку Україна вийшла на довоєнний рівень морського і сухопутного експорту — близько 7 мільйонів тонн. Це дуже позитивно позначається як на нашому агросекторі, так і на продовольчій безпеці бідних країн.

Ініціатива Grain from Ukraine стала доповненням до продовольчої програми ООН. Програма важлива тим, що вартість зерна не підв’язана до ринкових цін. Ми таргетуємо цю програму на ті верстви населення, які не можуть купити продовольство за жодними цінами. І дійсно понад 12 мільйонів людей, по суті, отримали продовольство завдяки цій програмі.

Зараз програма розширюється на Західну Африку, яка, в принципі, для нас — незвіданий ринок, на Південну Африку, навіть на Мадагаскар. Це дуже важливо, тому що актуальні прогнози ООН станом на сьогодні кажуть, що до 2030 року не вийде подолати голод у бідних країнах.

ЯРОСЛАВ ЖАЛИЛО: Україні потрібно зараз звільнити якомога більше майданчиків для зберігання нового врожаю

— Поняття чорноморського “зернового коридору” все-таки відійшло в минуле. Сьогодні, завдяки діям Сил оборони України за підтримки міжнародних структур у сфері безпеки, вдалося істотно розширити можливості проходу комерційних суден Чорним морем. Тобто переправляють не тільки зерно, там і руда, й інші вантажі.

За даними минулого року, близько 50% доходів України склав експорт зернових і олійних продуктів. Тому, звичайно, це для української економіки сьогодні дуже важливо.

Почався активний збір нового врожаю, необхідно звільнити від попереднього врожаю потужності для зберігання зерна. Тож Україні вигідно поставити за кордон якомога більше аудіопродукції.

Левова частка зерна зараз йде через чорноморські та дунайські порти. Росія це розуміє, тому останнім часом знову почала обстрілювати портову інфраструктуру України.

Читайте також: Київ та Анкара готують конференцію щодо продовольчої безпеки — що відомо (ВІДЕО)