Україна має намір розвинути відносини з країнами Глобального Півдня — перспективи та плани (ВІДЕО)

Практично всі країни Європи та Північної Америки — надійні союзники України. В Азійсько-Тихоокеанському регіоні Києву допомагають Австралія, Японія і Південна Корея. Однак, Глобальний Південь практично ніяк не відреагував на повномасштабне вторгнення Росії на територію України. Влада прагне змінити це і вже запустила стратегії розвитку взаємодії з країнами цих регіонів, повідомляє FREEДОМ.

До грудня 2022 року країни Африки практично ніяк не реагували на війну Росії проти України. При тому, що материк потерпає від продовольчої кризи внаслідок дій Кремля. Тільки до 10 місяця повномасштабного вторгнення Марокко першою на континенті погодилася передати Києву військову допомогу у вигляді деталей для танків. При тому, що в африканських країн є великі запаси радянської техніки, яка також стоїть на озброєнні Збройних сил України (ЗСУ). За словами експертів, причина такої пасивності — у банальній необізнаності.

“Річ у тім, що багато країн Африки і ми їх не можемо стільки назвати проросійськими, скільки країнами, які просто не знають, що у нас тут відбувається, і керуються радше якимись міфологемами чи старими уявленнями. Це проблема того, як класифікувати нейтральні країни. Тому що, якщо ми класифікуємо нейтральні країни як ті, що утримуються від допомоги України, то виходить так, що ми бачимо їх як якісь партнери Кремля. Але реальність набагато складніша”, — каже експерт з Африки аналітичного центру ADASTRA Ілля Нестеренко.

Тому Київ визначив Африку одним із головних напрямів зовнішньої політики на 2023 рік. Українська дипломатія заявляє за мету перезапуск відносин із континентом. Для цього в Міністерстві закордонних справ України створили посаду спецпредставника з Африки, а в 10 країнах регіону відкриють українські посольства. Крім того, з країнами розширять відносини в торгівлі та між парламентами. Експерти називають такий прогрес значним.

“Зараз, я б сказав, це в районі п’яти, але є тенденція до зростання. Тому що раніше це було взагалі один-два і від 2015 року є певне зростання. Особливо це зростання помітне 2022 року, коли через російську агресію весь світ відчув наскільки він, особливо Глобальний Південь, залежний від експорту українського зерна зокрема. Можу згадати восени був дуже потужний візит Кулеби”, — коментує кандидат політичних наук, експерт Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Олійник.

Інша частина Глобального Півдня, яка також пасивно поставилася до російського вторгнення до України, — Латинська Америка. Після виборів у Бразилії — одному з регіональних лідерів, до влади в країні прийшов Лула да Сілва. Політик лівого спрямування не критикує Путіна і виступає за перемовини між Москвою та Києвом. А медіа двох найбільших країн — Аргентини та Бразилії — слабо зацікавлені в темі України. На думку аналітиків, це можна змінити, якщо говорити з населенням регіону з більш зрозумілої позиції.

“Варто почати “розмовляти” з Аргентиною та Бразилією за допомогою заяв Папи Франциска. Хоча Україна не була головною темою регіональних новин, промови Папи Франциска широко тиражуються, тому його увага до України з’являється в дискурсі ЗМІ. Крім того, треба продовжувати використовувати спорт для просування української позиції в Південній Америці. Хоча ФІФА відмовилася транслювати промову Зеленського на фіналі Чемпіонату світу, її передрукували аргентинські ЗМІ”, — йдеться в аналітичному звіті LetsData.

За минулий 2022 рік Україна розширила співпрацю з країнами Глобального Півдня. Насамперед шляхом ролі у розв’язанні світової продовольчої кризи. Запущена Києвом ініціатива Grain from Ukraine зібрала 190 млн доларів для відправлення до країн Африки 60 суден з українським зерном.

Читайте також: Цьогоріч світ побачить потужне повернення України на простір Південної Америки, — Кулеба

Нагадаємо, до початку повномасштабного вторгнення Росії Україна посідала 4 місце у світі з експорту зерна. За даними Європейської комісії, на країну припадає 10% світового ринку пшениці, 15% — кукурудзи, і 13% — ячменю. Україна також є найважливішим гравцем на ринку соняшникової олії, забезпечуючи понад 50% світового ринку. Експерти пояснюють: якщо Україна зникне зі списку експортерів кукурудзи та пшениці, це може призвести до серйозних наслідків для глобальної продовольчої безпеки.