Україна допомагає абітурієнтам з окупації — про свій досвід розповіла студентка з Донецька (ВІДЕО)

В Україні розроблені та впроваджуються реінтеграційні програми для молоді з тимчасово окупованих Росією територій, про що раніше заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Йдеться про допомогу зі вступом до вишів, медичну та психологічну підтримку та кар’єрні можливості. Як випускнику школи з окупованих Російською Федерацією територій вступити до українського університету — у матеріалі журналістів FREEДОМ. 

“Ти їдеш невідомо куди, не знаєш, що буде далі. І найстрашніше — розумієш, що з кожним подальшим кроком ти все далі й далі від того, що в тебе є. Тобто ти вже не повернешся, і як раніше вже не буде ніколи”, — каже студентка Евелін.

Саме так вона згадує дорогу до Києва. З окупованого Росією Донецька до столиці України вона приїхала влітку 2023-го. Коли 2014-го росіяни окупували місто, Евелін навчалася в 3 класі.

“У мене була українська програма навчання. Надалі програма змінювалася, але змінювалася не різко. Спочатку деякі українські дисципліни все ж були присутні. Тобто в нас раз на два тижні до 2020 року, якщо я не помиляюся, була українська мова, але це була така українська мова, яку російською нам викладали”, — розповіла Евелін.

У 2022-му дівчина закінчила школу та вступила до донецького вишу на політолога. Вона не боялася ділитися своєю проукраїнською позицією в соціальних мережах, і постами дівчини зацікавилася російська окупаційна влада.

“Ми росли в контексті, що Україна — це абсолютне зло, Україна — це нацизм, а Росія — це мир, майбутнє і добро. Дуже важко там перебувати, тому що все-таки пропаганда, яка існує на території Росії, і пропаганда, яка існує на тимчасово окупованих територіях, — це дві різні пропаганди, й та, що на окупованих територіях, більш жорстка”, — зазначила Евелін.

Через тиск їй довелося піти з університету. Вона вирішила переїхати на підконтрольну Києву територію і стати студенткою українського університету. З Донецька поїхала в російський Ростов-на-Дону. А потім — у білоруський Брест.

“Найважче було в Мокранах, коли мені відмовили в перетині гуманітарного кордону, хоча не мали на те жодних повноважень. Мене зобов’язані були пустити щонайменше тому, що в мене є українське свідоцтво про народження. На те це і є гуманітарний кордон. У мене стався зрив, температура під 40, не було голосу, нерви забрали все. Волонтери приїхали через дві години й сказали, що все ж таки спробують мене перевезти через Польщу”, — згадує Евелін.

Волонтери з Варшави допомогли українці дістатися до Києва. Уже тут дівчина почала писати електронні листи в ті університети, де хотіла б навчатися. Вона знала, що абітурієнти з тимчасово окупованих Росією територій України мають пільги під час вступу, але не знала, які саме, як скористатися. Така ситуація знайома багатьом.

“Інтернет є головним джерелом інформації під час ухвалення рішення про вступ до українського вишу. Особливо — інформація в інтернеті, розміщена на вебсайтах університетів, інститутів, фахових коледжів. Попри те, що відповіді на запитання свідчать про високий рівень задоволеності респондентів/респонденток вичерпною інформацією на вебсайтах Міністерства освіти та науки, Мінреінтеграції, університетів, інститутів, фахових коледжів та від громадських організацій, активістів, волонтерів, зрозумілість цієї інформації не відповідала очікуванням студентства”, — йдеться у звіті Центру громадянської просвіти “Альменда”.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість абітурієнтів з тимчасово окупованих російською армією територій, які вступають до українських університетів, зменшилася. Серед причин не лише низька обізнаність, а й важка дорога через треті країни, брак грошей, а також курсів з української мови та історії.

Росія хоче не лише захопити українські території, а й змінити самоідентифікацію українців, тож Київ має діяти швидко та рішуче, каже уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

За його словами, необхідно розробити та впровадити спеціальні реінтеграційні програми для молодих людей, які виїжджають із російської окупації.

“Перше — ми створимо робочу групу на базі нашої інституції. Друге — ми запросимо громадські організації. Зараз я бачу, що їх точно буде більше, ніж п’ять. Це ті, хто з нами постійно співпрацює щодо повернення молоді з тимчасово окупованих територій України. Третє, безумовно, ми запросимо представників уряду… Щодо процедури проходження етапів узгодження в Кабміні, це, як правило, кілька місяців, але в нас були випадки, коли це займало кілька тижнів”, — зазначив Лубінець. 

Згідно з даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, в російській окупації залишається близько 1,5 млн українських дітей і підлітків. Спеціалізовані програми могли б допомогти багатьом абітурієнтам зробити вибір на користь вступу до українського вишу, вважає Евелін. Вона вже майже рік живе в Києві і в майбутньому стане політологом.

Читайте також: Росія прагне знищити якомога більше українців на окупованих територіях, — Лисянський