Лівобережна частина Херсонської області залишається під російською окупацією. З цієї території окупанти періодично обстрілюють південні регіони України, і найчастіше під удар потрапляє Херсон.
Місто і практично вся Херсонська область були захоплені російськими військами на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, у лютому-березні 2022 року. У листопаді сили оборони України звільнили правобережну частину Херсонської області разом з обласним центром.
Після цього російські війська почали системно обстрілювати Херсон та інші звільнені населені пункти регіону.
Лише за минулу добу, 23 травня, окупанти 64 рази обстріляли Херсонську область, удари завдавали з “Градів”, танків і безпілотників (БПЛА). За даними обласної військової адміністрації, російські військові влучили в житлові квартали населених пунктів області, двоє людей загинули, ще троє дістали поранення.
22 травня російські війська здійснили 61 обстріл, випустивши 373 снаряди з важкої артилерії, “Градів”, танків, протитанкових ракетних комплексів, БПЛА та авіації. Одна людина загинула, ще троє дістали поранення.
Сили оборони України, своєю чергою, продовжують планомірну роботу зі знищення не тільки російських логістичних баз на окупованій частині південної України, а й збивають техніку, яка б’є по мирних містах. Приміром, у ніч на 22 травня українські сили протиповітряної оборони збили російський винищувач СУ-35, який атакував Херсонську область, і знищили 2 балістичні ракети “Іскандер-М” з окупованого Криму.
Про ситуацію на Південному напрямку фронту в ефірі телеканалу FREEДOM розповіла начальниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони України “Південь” Наталія Гуменюк.
Війська РФ дедалі частіше проводять ротацію, щоб сховатися від української розвідки
— Чи справді РФ підтягує війська на півдні України? Яких атак стало більше — з повітря чи наземних?
— Ворог продовжує активно використовувати небо, застосовуючи тактичну авіацію та скидаючи керовані авіаційні бомби, що приносять, на жаль, дуже багато руйнувань і поранень мирним жителям.
Загибла сім’я — це вже дуже важка втрата. Тому зараз робота сухопутних військ сприяє тому, щоб обстрілів стало менше. І якщо аналізувати кілька попередніх днів, то кількість обстрілів за день від 50 до 70 — це менше, ніж раніше, коли було 80-100 обстрілів за день. Але ворог поступово реанімує свої можливості, маневрує зброєю та бойовими засобами.
На лівому березі в Херсоні війська РФ облаштовують нові позиції, підкочують техніку, обстрілюють. Але ми продовжуємо свою бойову роботу. Наші підрозділи знищили важку артилерію ворога – великокаліберні та реактивні системи залпового вогню і склади з боєкомплектом — це дуже суттєво зменшило кількість обстрілів з боку російських військ.
Хоча ворог, дуже часто зменшуючи обстріли на одному напрямку, відновлює їх з більшою силою на іншому. Тож у будь-якому разі мешканцям правобережних населених пунктів потрібно це розуміти і не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.
— Як російські окупанти намагаються зміцнювати свої позиції, оборону? Вони вибудовують “зуби дракона” і на перешийку до материкової частини України, і вздовж узбережжя? Вони вже зупинилися чи ще продовжують окопуватися?
— Об’єктивно кажучи, оборонна діяльність зараз на Кримському півострові більше схожа на повномасштабну схему “реалізації” бюджету, який ще поки що виділяється і, можливо, є “привласненим”.
Місцева влада добре в цьому орієнтується. Там нагнітається ситуація, що їм загрожує серйозне вторгнення сил оборони України, тому там і обкопуються “зубами дракона”.
За всім цим стоїть не що інше, як схема відмивання грошей, які окупаційна влада намагається провернути буквально перед своєю евакуацією з цього регіону. Усі основні цінності вони вже відправили, залишилися ті, які надходять на рахунки, мають бути теж якось експропрійовані.
— Чи спостерігається на Південному фронті посилення з боку російських окупаційних військ?
— Немає особливих змін у складі озброєння і техніки. Основний контингент залишається той самий. При тому, що вони постійно маневрують, намагаючись створити ефект, що їх стає більше. У місцевих жителів складається враження, що прибули додаткові сили.
Але насправді вони просто переїхали з одного напрямку на інший. Вони намагаються приховати своє місце розташування у зв’язку з тим, що їм часто прилітає від нас — ми співпрацюємо з силами опору і наша розвідка працює.
— Чи змінилася тактика окупантів щодо обстрілів південних областей України?
— Обстріли південних регіонів, у принципі, характеризуються тим, що це тиск на сили оборони, тиск на ті стратегічні напрямки, за якими, на думку ворога, підтягуються резерви. І це нагадування про те, що вони не відмовилися від своєї ідеї захопити південь України.
Але це скоріше пропагандистські ходи, які намагаються впливати на думку населення України.
Але вони не виправдані і націлені тільки на свою, російську, аудиторію, оскільки українська аудиторія вже давно усвідомила і ціну “русского мира”.
— А що спостерігається на військових базах і аеродромах? Чи фіксуються переміщення техніки палива?
— Вони теж постійно маневрують, бо розуміють, що приклади в них перед очима дуже яскраві в усіх сенсах. Це і палаючі резервуари з паливом, і палаючі авіабази. Вони намагаються розосередити свої сили і засоби, постійно змінюють місця дислокації. Їх особливо напружило те, що для світової громадськості відкрилася інформація про місцеперебування баз на Кримському півострові.
Окупаційна влада спілкується з місцевим населенням мовою шантажу
— Російські військові проводять так званий “перепис населення” у Херсонській області шукають місцевих жителів, які ще не оформили російський паспорт. Держдума узаконила депортацію українців з тимчасово окупованих територій і зокрема через відсутність російського документа. Що відомо сьогодні про їхню паспортизацію на лівому березі? І чи є вже факти незаконного переміщення місцевих жителів?
— Максимальна активність ворога пов’язана якраз із переміщенням місцевих туди, де дислокуються підрозділи РФ. Тобто вони переносять свої пункти управління, бази, глибше в тил лівого берега і туди ж перевозять місцевих. При цьому намагаючись насильно паспортизувати людей, які переміщуються — встановлюють максимальну кількість блокпостів — це теж елемент психологічного впливу, коли на кожному блокпосту вас тримають по кілька годин, переводячи посилено в стан російського громадянина.
Перепис населення ведеться для того, щоб констатувати наявність мобілізаційного ресурсу, тобто людей чоловічої статі призовного віку. Це все свідчить про те, що ворогу необхідно максимально тримати під контролем населення тимчасово окупованих територій, бо вони дуже суттєво відчувають силу руху опору.
Партизанська боротьба завдає їм не менше неприємностей, ніж наш вогневий контроль.
Вони намагаються шантажувати людей аж до відключення житла від благ цивілізації, від постачання води, від електропостачання. Відмова в медичному обслуговуванні тим, у кого немає паспорта РФ, тобто всі порушення норм міжнародного гуманітарного права — в наявності.
Вони намагаються також шантажувати сім’ї, коли дітей відправляють під виглядом оздоровлення нібито в пансіонати і зони відпочинку, а потім вимагають від батьків переїзду слідом за ними.
Екологія півдня України продовжує страждати від дій РФ
— Російські війська засипали піском смугу води між материком і островом-заповідником Джарилгач — вони перетворили його фактично на військовий полігон. Його екосистему російська окупаційна армія просто безжально знищує. Про це стало відомо буквально кілька днів тому. Така ж доля раніше спіткала Приазовський національний природний парк. Там проводять і стрільби, і знищують тварин, і вирубують ліс. Скажіть, чи є подробиці якихось військових навчань, що проводяться на острові Джарилгач?
— Такої глибокої аналітики в нас немає. Ми знаємо, що дійсно вони розгортають там свої полігони, проводять навчання особового складу, розгортають і виривають бойові пункти в польових умовах. Це все дійсно шкодить природі.
І також їхня тактика спрямована на наш гуманізм, на наше усвідомлення норм міжнародного гуманітарного права та емпатичного ставлення до своїх територій, де вони розгортають бойові бази. Вони сподіваються, що ми не будемо бомбити заповідники, оскільки проявимо гуманізм у ставленні до екосистеми, до тварин.
Так, дійсно, сили оборони України не завдають ударів по тих об’єктах, які мають надзвичайну екологічну цінність. Але ми все одно знайдемо спосіб для того, щоб вибити ворога з цих територій.
— Раніше ви розповіли про те, що російські окупанти з’єднали острів у Чорному морі з материком піщаною косою. Для природи це колосальна шкода, але з точки зору тактики, стратегії та здорового глузду — навіщо це російським військам?
— Зі здоровим глуздом там давно проблеми, а зараз їм необхідний додатковий полігон для підготовки мобілізаційного ресурсу.
На південний напрямок постачають переважно нещодавно мобілізованих і тих, хто не має особливого досвіду ведення бойових дій. Для цього військовим потрібен полігон, щоб постійно їх навчати, оскільки передова лінія вже насичена цим контингентом.
Завдання російських військ насамперед стримати сили оборони півдня, якщо вони почнуть активний рух через Дніпро. Потім наступні рубежі займають більш підготовлені підрозділи, які дадуть більш серйозну відсіч, як розраховує окупант. І тільки потім, як уже шикуються загони в гвардії “кадировців”, які контролюють, щоб перед два попередні рубежі не були залишені.
Окупанти вивозять із Криму останнє з того, на чому можна нажитися
— Напередодні ви повідомляли, що росіяни вивозять із Криму все, що може бути цінним для міжнародного трибуналу. Я так розумію, документи, якісь докази їхніх злочинів. А також продовжують вивозити цінні речі, членів сімей, дітей, дружин. Який масштаб цього виїзду? Чи є зараз черги до Керченського мосту?
— Ситуація практично стійка, черги там зберігаються. Тим паче, що самі ж окупанти ускладнюють перетин цього архітектурного об’єкта, час від часу обмежуючи його пропускну спроможність. Справді, міст технічно не повністю відновлений після тих неприємностей, які з ним траплялися.
Переважно його використовують для маневру сил і засобів військового призначення. Тому черги як через Кримський міст, так і в об’їзд материковою частиною траси досить завантажені. Люди поступово усвідомлюють, що справді виїжджати доведеться і намагаються це зробити.
Читайте також: МАГАТЕ є стримувальним фактором для Російської Федерації на ЗАЕС, — Плачков