Президент Європейської Ради Антоніу Кошта, верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас і єврокомісар з питань розширення Євросоюзу Марта Кос 1 грудня побували в Києві. Це був їхній перший робочий день на нових посадах. Європейські лідери зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.
Одна з головних тем переговорів — російська агресія та шляхи розширення підтримки з боку союзників.
Нові лідери ЄС провели свій перший робочий день у Києві
Новопризначені європейські лідери підкреслили, що прибули для того, щоб продемонструвати незмінність підтримки України з боку Європейського Союзу.
“Ми прибули, щоб послати чіткий сигнал: ми підтримуємо Україну і будемо продовжувати повністю підтримувати Україну”, — заявив президент Європейської Ради Антоніу Кошта.
“Під час мого першого візиту з моменту вступу на посаду моє послання зрозуміле: Європейський Союз хоче, щоб Україна виграла цю війну. Ми зробимо для цього все, що буде потрібно”, — написала верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас у соцмережі Х.
Президент України Володимир Зеленський провів першу зустріч із новим президентом Європейської Ради Антоніу Коштою. Він зазначив, що прибуття Кошти в Україну в перший же день роботи на посаді — символічно відображає пріоритети всіх у Європі.
“Ми обговорили наше бачення європейських і глобальних справ — наявні проблеми та перспективи… Мир — це фундамент, і ми робитимемо все й надалі, щоб якнайшвидше закінчити цю війну, розв’язану Росією не лише проти України, а й проти об’єднаної Європи, закінчити цю війну справедливо та посилити нашу Європу — інституції Євросоюзу та політику підтримки кожної європейської країни”, — повідомив Зеленський за підсумками зустрічі.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль за результатами зустрічі з лідерами Євросоюзу заявив, що обговорювали питання євроінтеграції, оборонної підтримки та санкцій проти Росії.
“Цей перший візит у перший день на нових посадах є жестом непохитної підтримки та солідарності керівництва Євросоюзу з нашою державою в боротьбі з російською тиранією”, — наголосив Шмигаль.
Денис Шмигаль також наголосив, що Україні необхідна достатня кількість зброї не лише для стримування РФ, а для перемоги.
“Україна суттєво збільшила потужності оборонно-промислового комплексу. Слід забезпечити необхідні інвестиції, зокрема, за прикладом данської моделі, щоб продовжити нарощування української оборонної спроможності”, — повідомив прем’єр-міністр України.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила в інтерв’ю “Суспільному”, що питання допомоги Україні необхідно розглядати крізь призму безпеки та захисту, включно з продовольчою та кібербезпекою, а також міграційними викликами.
“Оборонна промисловість важлива, тому що на європейській землі, в Україні, триває війна. І Путін не показує жодної ознаки, що він відійшов від своїх цілей”, — наголосила Кая Каллас.
У грудні Україна отримає 4,2 млрд євро від Європейського Союзу для підтримки держбюджету — щомісяця протягом 2025 року Київ отримуватиме ще по 1,5 мільярда. Гроші можуть бути використані для зміцнення оборонної спроможності країни. Про це заявив президент Європейської Ради Антоніу Кошта під час візиту до Києва.
“Ці кошти ми отримуємо від використання заморожених російських активів, і вони також можуть бути використані для військових цілей”, — повідомив Антоніу Кошта.
З європейськими лідерами також обговорювали важливі деталі щодо 15-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Так, Україна розраховує, що всі суверенні активи РФ на території ЄС будуть конфісковані, а санкційний тиск посилюватиметься. Такі рішення мають стати сигналізувати РФ і всьому світу, що західні союзники чітко налаштовані на перемогу України.
2 грудня до Києва з неоголошеним візитом прибув канцлер Німеччини Олаф Шольц. Це його перший візит за останні два з половиною роки. Востаннє німецький канцлер приїжджав в Україну в червні 2022 року разом із президентом Франції Еммануелем Макроном і тодішнім прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі.
У Києві у канцлера Німеччини заплановано низку зустрічей, зокрема з президентом України Володимиром Зеленським. Під час цієї зустрічі очікується, що Шольц оголосить про новий пакет допомоги для України на суму 650 млн євро.
“Україна може на нас покластися. Ми говоримо те, що робимо. І ми робимо те, що говоримо. Щоб ще раз підтвердити це, я приїхав до Києва: на поїзді, через усю країну, яка понад 1 000 днів захищається від російської загарбницької війни”, — зазначив канцлер Німеччини.
Думки експертів
Про що свідчить перший візит нових лідерів Євросоюзу до Києва? Чи варто очікувати найближчим часом розвитку двосторонньої співпраці України та ЄС? Як Європейський Союз продовжує підтримувати Україну? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Раса Юкнявічене, литовська політикиня, міністерка оборони Литви (2008-2012 рр.), депутатка Європейського парламенту;
- Петар Танєв, позаштатний радник болгарської делегації Європарламенту, експерт Free Russia Foundation у справах ЄС;
- Олеся Яхно, політологиня;
- Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”.
РАСА ЮКНЯВІЧЕНЕ: Для Європейського Союзу головне — допомогти Україні вистояти та перемогти
— Уперше в історії Європейського Союзу буде новий портфель — це портфель з оборони та космосу. Його отримав хороший друг України Андрюс Кубілюс — він став комісаром з питань оборони. Зараз у ЄС вивчають усі можливості військово-промислового комплексу.
Я думаю, мине 100 днів і ми отримаємо від нього і Каї Каллас “білу книгу”, як ми її називаємо. Це спеціальний документ, у якому буде викладено стратегію і тактику, що потрібно змінити в Європі відповідно до ситуації.
Ми повинні розуміти, що відповідно до Договору про Європейський Союз, за який голосували, компетенція з оборони належить країнам-членам ЄС. У Брюсселя і Єврокомісії немає великої компетенції в питаннях оборони. Але головне — оборонна промисловість буде розширюватися. Я впевнена, що Європейський Союз буде готовий до цього розширення.
Потрібно подумати про оборону, щоб у майбутньому не було пізно. Нові лідери Європейського Союзу зараз розуміють, що головне зараз — допомогти Україні вистояти та перемогти в цій війні.
ПЕТЕР ТАНЄВ: У Євросоюзі потрібно виробити спільний підхід у питаннях оборони та підтримки України
— Нова колегія Єврокомісії показує той самий підхід, який голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн намагається створити з початком пандемії COVID-19, додавши в цьому напрямі зусилля після початку повномасштабної війни Росії проти України, — всеосяжну спільну зовнішню політику Європейського Союзу.
Євросоюз хоче нарощувати можливості для того, щоб захищати як країни-члени ЄС, так і ті країни, які мають суверенне право стати членами Європейського Союзу. Я думаю, у зв’язку з цим, вибір Каї Каллас ознаменувався тим, що вона зараз є одним із лідерів проукраїнської та продемократичної політики.
Водночас Кая Каллас на посаді глави європейської дипломатії може зіткнутися з безліччю проблем. Насамперед це стосується питання кваліфікованої більшості, коли Євросоюз втрачає вдвічі більше часу для того, щоб ухвалити рішення, наприклад, про нові пакети санкцій. Звісно, так тривати далі не може і Кая Каллас на слуханнях Європарламенту не раз про це заявляла.
Очевидно, в Євросоюзі потрібно шукати нові підходи та формати. Я очікую, що щонайменше Кая Каллас у рамках свого мандата запустить нову риторику про те, як можна змінити підхід консенсусу щодо рішення про підтримку України й загалом у контексті зовнішньої політики, щоб перейти до кваліфікованої більшості.
Непросто може бути й новопризначеному президенту Європейської Ради Андрюсу Кубілюсу. Насамперед необхідне створення спільного ринку оборони. Потрібен поштовх з боку Європейського Союзу щодо промислових підприємств і створення такої можливості, за якої всі країни зможуть не просто досягти 2% ВВП в обороні, а й перевищити цей показник.
З цього питання Кая Каллас пропонувала ще цікавіший крок — зробити так, щоб на рівні Європейського Союзу від імені мандата Андріса Кубіліса, як комісара з оборони, виділити 0,25% ВВП усіх країн-членів Євросоюзу окремо на підтримку України. Це і є загальний підхід, без якого Євросоюзу буде складно протистояти російській агресії.
ОЛЕСЯ ЯХНО: Наступного року варто очікувати конкретики в питанні євроінтеграції України
— Якщо ми говоримо про комісара з питань оборони, то ним став давній друг України, колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс. Я б сказала, що новий склад керівників Європейського Союзу сформовано як відповідь на виклики, що стоять перед ЄС: війна Росії проти України, безпека в Європі.
Символічно, що у свій перший робочий день європейські лідери приїхали в Україну — це свідчить про підтримку нашої держави. Те, що до Києва приїхала єврокомісар з питань розширення Євросоюзу Марта Кос, свідчить про те, що питання вступу України до ЄС буде ключовим у найближчі пів року. Подібний візит дає змогу припускати, що співпраця України та Європейського Союзу відбуватиметься не лише на рівні підтримки, а й на рівні конкретних рішень.
Уже обговорюється питання про використання заморожених російських активів. Відомо, що більша їхня частина перебуває в Європі, а отже, ключове рішення щодо їхнього використання має ухвалити Євросоюз. Також варто очікувати вже конкретні кроки щодо нашого подальшого руху шляхом євроінтеграції.
Важливо підкреслити спадкоємність у ЄС у плані позицій щодо України. Президент Європейської Ради Антоніу Кошта правильно підкреслив, що мир не може досягатися шляхом капітуляції. Я думаю, в Європі прекрасно розуміють, що це не буде мир, а черговий етап війни. Також Кошта заявив, що довгостроковий мир неможливий без політичних рішень, які стосуються архітектури безпеки. І Україна має стати повноцінною частиною західного світу.
Україна має стати частиною системи безпеки в Європі та увійти в коло розвинених демократичних держав через євроінтеграцію. У ЄС потрібен механізм, щоб окремі держави не блокували темпи вступу України до Євросоюзу, а також фінансову допомогу.
У Євросоюзі є розуміння, що Україна не повинна програти, бо тоді програє весь Захід. Я очікую, що оновлений керівний склад у ЄС працюватиме над тим, як зупинити війну і зробити мир довгостроковим. Окрім публічної та політичної підтримки Україні потрібна конкретика — реальна євроінтеграція, коли ми стаємо частиною демократичного євроатлантичного світу.
ІГОР ПОПОВ: Україна буде в пріоритеті у нового керівництва Євросоюзу
— Те, що нові лідери Євросоюзу таким складом у своїй перший робочий день приїхали до Києва є дуже важливим жестом. Це означає, що Україна буде в пріоритеті роботи нової Єврокомісії та нового керівництва Європейського Союзу.
Ми почули дуже зрозумілі та чіткі заяви. Вони були про справедливий мир, а не війну. Також було обговорено питання щодо двостороннього співробітництва України та Євросоюзу, а саме — вступ до ЄС. Президент Європейської Ради Антоніу Кошта вже заявив, що перші два кластери відкриваються на початку 2025 року. Відповідно, це вже дуже предметна розмова.
Кредит для України під заставу відсотків заморожених російських активів у Європі — це болюче питання для РФ. Щойно це рішення буде остаточно технічно ухвалено, це означатиме, що Росія своїх заморожених активів не побачить 20 років. Кредит буде випущено на 50 млрд євро, і щоб отримати ці відсотки, 20 років ці кошти Росії повертати не будуть.
Для України подібні фінансові рішення є дуже важливими, тому що в нас бюджетний дефіцит. Ми витрачаємо всі податки, які збираємо, на війну і для покриття поточних витрат. Важливо, що Україна не буде віддавати цей кредит. Можна говорити про те, що фінансова ситуація в Україні на найближчі півтора року буде відносно стабільною.
Читайте також: Друга за обсягами військової допомоги після США: які кроки робить Німеччина для підтримки України (ВІДЕО)