Україна бореться за повернення військовополонених — історія бійця (ВІДЕО)

Повноцінне харчування, медична допомога, оплата праці, листи та посилки від родичів — так в українських таборах живуть російські військовополонені. Українські ж військовослужбовці, які повернулися з російського полону, розповідають про ізоляцію, побиття, приниження, голод і тортури, повідомляє FREEДОМ.

Віталій Сенченко захищав аеропорт Маріуполя від російських окупантів. У квітні 2022 року військовий переплив затоку, щоб потрапити на “Азовсталь”. У травні разом із іншими українськими військовослужбовцями вийшов із території заводу. У російському полоні Віталій провів понад два роки. В Україну повернувся наприкінці червня 2024-го.

“Уже шостий місяць триває його лікування, тому що, попри те, що зовнішніх серйозних пошкоджень у нього не було, але внутрішні проблеми в організмі виявилися дуже серйозними. Через певні фізичні впливи він втратив у зрості 8 см. Це травматизація спини достатньо серйозна. Нині він поступово відновлюється. Уже 4 см зросту йому повернули наші прекрасні лікарі”, — розповіла мама Віталія, голова громадської організації “Сталева гвардія КР” Оксана Латанська.

Одразу після того, як стало відомо, що Віталій потрапив у російський полон, Оксана почала боротися за визволення сина. Мета її громадської організації — повернення всіх українських військовополонених. Активісти проводять акції на їхню підтримку та просувають ініціативи, які можуть удосконалити українську правову систему.

Знімальна група телеканалу FREEДОМ познайомилася з Оксаною Латанською у березні 2024 року на зустрічі омбудсмена Туреччини Шерефа Малкоча із родинами українських військовополонених.

“Коли такі заходи відбуваються за участю міжнародної спільноти, це змушує їх вживати якихось дій. Щодо Туреччини… Турецький омбудсмен був одним із лідерів надання допомоги Україні у питанні військовополонених, у питанні зниклих безвісті. Саме за допомогою турецької сторони пройшов один з перших масштабних обмінів 21 вересня 2022 року. І лише стихійне лихо у Туреччині змусило турецького омбудсмена згорнути цю діяльність. Тому ми щиро раді, що вони повернулися до цього процесу та сподіваємось на дієву, реальну допомогу”, — зазначала тоді Оксана Латанська.

На той час Малкоч відвідав табір, у якому утримують російських військовополонених. А потім звернувся до російської влади з вимогою надати дозвіл на відвідування українських військовополонених у Росії.

“Я передам цю інформацію, розповім про своє відвідування російському омбудсмену. Я проситиму, щоб я міг так само відвідати українських полонених, які утримуються на території Росії. Я сподіваюся, нам це вдасться. На цьому етапі найголовніше — побачити, чи приймуть російські уповноважені особи та омбудсмен нашу пропозицію відвідати українських полонених”, — коментував головний омбудсмен Туреччини Шереф Малкоч.

У липні 2024 року Малкоч повідомив: Росія ігнорує запити Офісу головного омбудсмена Туреччини. На початку листопада Москва попередньо погодила його візит. Але ані офіційного підтвердження, ані точних дат поїздки досі немає.

“Станом на сьогодні офіційних документів він так і не отримав. Чи сподіваємось ми, що цей візит відбудеться? Так, сподіваємося. Принаймні ми показали зі свого боку, що готові надати таку можливість для турецького омбудсмена і сподівалися, що російська сторона зробить те саме. Чи називали ми якісь конкретні місця, які хотіли б, щоб він відвідав? Так”, — повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

Росія, як і раніше, утримує українських військовополонених у повній ізоляції та блокує доступ до них представників міжнародних гуманітарних організацій. Однак, на думку Дмитра Лубінця, завдяки зусиллям Києва та країн-партнерів поступово вдасться досягти прогресу.

Так, Україна отримала інформацію про візити російського омбудсмена Москалькової до деяких установ з найгіршими умовами утримання українських полонених. Крім того, на початку листопада відбулася зустріч українського та російського уповноважених з прав людини за участю представників Міжнародного комітету Червоного Хреста. Дмитро Лубінець сподівається, що на Новий рік українці побачать результати цієї зустрічі.

Читайте також: Росія — це держава-в’язниця, яка може утримувати вкрадену землю лише завдяки катівням, які там розміщує, — Зеленський у День прав людини

Нагадаємо, 10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, започаткований Генеральною асамблеєю ООН. Саме цього дня 1948 року Організація Об’єднаних Націй ухвалила Загальну декларацію прав людини.